Глава 7. Відліт
Наступного дня детективів з України проводжала вся лондонська поліція. І не дивно, адже цим мужнім хлопцям вдалося допитати саму королеву. Доктор Ватсон знову й знову в усіх барвах розповідав купці поліцейських, які зібралися навколо нього, як усе відбувалося насправді. Опівдні вони всі разом їли святковий торт, надісланий їм самою королевою. Потім, зібравши в готелі речі, хлопці поспішили до аеропорту.
Цього разу місця в літаку їм дісталися поруч. Кря Кузя через ілюмінатор бачив, як біля трапа літака стояв детектив Боб Джонс і махав їм рукою на прощання.
— Як добре, що все так закінчилося! — сказав він доктору, який сидів поруч. — Тільки подумати, ми з вами прилетіли за тисячу кілометрів і допитали саму королеву Великої Британії!
— Ось тут ви помиляєтеся, ми цього не робили, — заперечив йому доктор Ватсон.
— Це чому ж? — здивувався Кря Кузя.
— Тому що це була не королева Великої Британії, — спокійно відповів Щур.
— Як таке може бути? — приголомшено запитав детектив. — Хто ж, на вашу думку, це був?
— Хто завгодно, тільки не королева, — задумливо промовив Ватсон. — Королеві Єлизаветі ніколи не вирізали апендицит.
Кря Кузя хвилину мовчав, перетравлюючи інформацію. Потім раптом схопив Ватсона за руку й потягнув до виходу з літака. На щастя, посадка пасажирів ще не закінчилася.
Протискуючись поміж пасажирами, які заходили до літака, вони збігли сходами вниз. Боб Джонс, знову побачивши детективів з України просто перед власним носом, одразу отетерів.
— Ви щось забули? — невпевнено запитав він.
— Так, ми забули врятувати королеву Великої Британії! — запально вигукнув Кря Кузя. — Ми вам усе розповімо, тільки таємно поселить нас у якомусь невідомому готелі на околиці міста. Про наше перебування в Лондоні не повинен знати ніхто!
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!