Детектив Кря Кузя Холмс - Окуляри

До тронної зали урочисто увійшов камердинер у малиновій лівреї й оголосив:

— Посол Швеції Карл Густов!

За кілька секунд не менш урочисто увійшов шведський посол і відважив уклін королеві, яка сиділа на троні.

Королева нервово захихотіла й простягнула праву руку для поцілунку.

Карл сприйняв цей жест як знак особливої прихильності й приклався до неї губами.

— Чому ви ховаєте ваше обличчя за густою вуаллю, Ваша Величносте? — не втримався від запитання посол.

— Я трохи прихворіла, усе обличчя обсипало гнійними прищами й голос сів, — писклявим голосом відповіла королева. — Що привело вас до мене, люб'язний?

— Я приїхав із метою зміцнити торговельні відносини між нашими країнами, — відповів Карл Густов.

Ватсон і Холмс у цей час стояли, сховавшись за шторами. Але хтось із них голосно захихотів.

Шведський посол здивовано озирнувся на всі боки.

— Ви молодець, посол, — голосно пропищала королева, намагаючись своїм голосом заглушити хихотіння. — Зміцнюйте зв'язки. Я дозволяю.

Раптом з-під трону вивалилася жіноча рука. Карл Густов приголомшено витріщився на неї.

Це був провал. Детектив Джонс почав гарячково думати, як пояснити послу наявність жіночого тіла під троном. Але нічого не спадало йому на думку.

— Ой, тут хтось руку загубив, — схвильовано пропищала королева. — Цікава справа!

Як не дивно, але вихід із безвихідної ситуації знайшов доктор Ватсон. Він вийшов з-за штори, підкрався до посла ззаду й затиснув Карлу Густову ніс хустинкою, змоченою хлороформом. Втрачаючи свідомість, шведський посол гучно гепнувся на підлогу, сильно вдарившись головою.

— Ватсон, ви знову за своє? — збуджено закричав детектив Джонс.

— А у вас є краще рішення? — запитав його доктор. — Чого ви стоїте? Запихайте його під трон!

Щойно детективи запхали шведського посла під трон і трохи віддихалися, до зали увійшов розлючений Хоупкінс.

— Чому ви ще тут? Забирайтеся з палацу негайно! Де королева?

— А це ми вас хотіли запитати, містере Хоупкінс, — уїдливо промовив Ватсон. — Де справжня королева? Куди ви її поділи? Вбили?

Обличчя Хоупкінса одразу змінилося. Начальник служби безпеки випростався й зловтішно засміявся.

— А, ви вже все знаєте, — здогадався він. — Ну, тоді можете попрощатися з життям. Живими вам звідси не вийти. У палаці працюють сотні охоронців. І всі вони беззаперечно вб'ють будь-кого, на кого я вкажу.

— Рано радієте, — заперечив йому Холмс.

— Це чому? — спантеличено витріщився на нього Хоупкінс.

Тут доктор Ватсон зробив випад і притиснув йому до носа хустинку. Хоупкінс обм'як і звалився на підлогу.

— Тому що в мене ще є хлороформ, — промовив Ватсон і усміхнувся.

— Давайте обшукаємо його, — запропонував Холмс і першим почав вивертати кишені Хоупкінса. Він витягнув револьвер і карту палацу.

— Скажіть, Ватсон, що б ви робили на місці злочинців? — запитав його детектив Джонс. — Куди б сховали справжню королеву?

— У підвал, — не вагаючись відповів доктор.

— Чудово! Тоді нам потрібно туди! — промовив Холмс. — От тільки як туди потрапити? Навколо стільки охорони.

— Є один спосіб, — інтригуюче заговорив щур. — Дехто з нас повинен знову вдягнути сукню королеви. А ми з Холмсом сховаємося під широкою спідницею.

— Ватсон, я вас коли-небудь приб'ю! — не стримавшись, кинув Боб і почав напинати на себе сукню.