Я хочу...

Я хочу волі.

Я хочу свободи.

Я хочу миру.

Я хочу спокою.

Я хочу мрії.

Я не хочу більше грати ролі вдаючи, що все добре, що я у порядку.

Дайте мені волі.

Дайте мені свободу.

Дайте мені миру.

Дайте мені спокою.

Поверніть мою мрію, навіть якщо вона безглузда.

Навіть, якщо я нікчемна, я не потребую вашої милостивості, не потребую ваших поблажок, не потребую вашої розради, не потребую вашої жалісливості.

Як мантру можу повторювати та скільки би не повторювала від реальності утекти не можу.

Я хочу волі.

Я хочу свободи.

Я хочу миру.

Я хочу спокою.

Я хочу мрії.

Я не хочу більше вдавати із себе "ангела". Хто так вирішив?

Кому це потрібно?

Я ненавиджу себе.

Я зневажаю себе.

Я не плекаю надій у собі.

Я не приймаю себе.

Я проти себе.

Дайте мені просто спокійно піти геть далеко.

Забудьте мене, не пам'ятайте мене, вдайте, що ніколи мене не знали.

Мені файно самій, мені спокійно самій, мені тривожно самій.

Я не похитно прагну того, що ніколи не отримаю.

Смерть мене чекає, як розплату за все марнотрацтво.