Солодкий сон

Один.. два.. три.

Я бачу солодких баранців.

Я міцно-міцно сплю, щоб побачити хоч краплину щастя, побачити краплину любові.

Страшні сірі будні мене зжирають;

як давно я не бачила ясного сонця, окрім цього всього страху, що мене з кожним днем все більше і більше пожирає.

Просто спробуй на трохи потрапити у світ, де не потрібно більше ні про що перейматися, ні про що думати.

Нехай усе, усе закінчиться.

Поділися з кожним хоч краплиною свого щастя.

Поділися хоч краплиною своєї любові. Нема часу на зволікання.

Нехай нас всіх трохи відверне від нещастя, від сірості.

Щоб сум нас не поїдав.

Спробуймо разом відпочити.

Поки ми всі будемо спостерігати за місяцем, за його неймовірним шляхом, сидячи на солодких баранцях, що літають.

До нас потихеньку буде летіти наше маленьке щастя, наша маленька любов.

І ми будемо весело уві сні за ними летіти на солодких баранцях.

Нехай же ніколи цей солодкий сон не закінчується, нехай же цей солодкий сон мене поглине.

Нехай же краще він мене навічно тут триматиме.

Щоб я могла..

Поділися з кожним хоч краплиною свого щастя.

Поділися хоч краплиною своєї любові. Нема часу на зволікання.

Нехай нас всіх трохи відверне від нещастя, від сірості.

Щоб сум нас не поїдав.

Я не маю бажання повертатися назад.

Я не маю бажання знову бачити ті сірі будні.

Я не бажаю, щоб цей солодкий сон закінчувався.

Тому що я хочу трішки щастя, трішки любові.

Для мене не існує, де б те щастя з'явилося, де б та любов взялася.

Я просто погрузла в тому сірому сумі.

Немає для мене виходу, немає.

Тож я краще віднайду тут своє щастя, свою любов та знову зможу вийти, щоб подарувати хоч краплину чогось хорошого.

Хоч на трохи забуду про сум, хоч на трохи.

Дай мені ще трохи часу: часу так мало.

Та ж якщо маєш змогу, то подаруй мені тут вічність.

Щоб ти мене любив, любив, живився моєю фантазією, убив за потреби.

Убий заради вічного солодкого сну.

Поділися з кожним хоч краплиною свого щастя.

Поділися хоч краплиною своєї любові.

Нема часу на зволікання.

Нехай нас всіх трохи відверне від нещастя, від сірості.

Щоб сум нас не поїдав.

Серед заблуканого вічного сну - я зможу позбутися сірих буднів, позбутися суму та нарешті знайти те бажане щастя, ту бажану любов.

Щоб нарешті поділитися краплиною щастя, краплиною любові.