Зникнути назавжди

00013
Публікація: 23.08.2026
Вірш
Завершено

Встає сонце, встає місяць, зорі.

А ти згинь і дай мені зникнути.

Мені не потрібна пустослівна підтримка.

Хочеться сховатися від усього, щоб ніколи ніхто не знайшов.

Загубитися десь, до невпізнання змінитися.

Я неначе миша, що біжить лабіринтом Мінотавра.

Знаючи про небезпеку я ховаюся прямо у нього перед носом, але з такими навичками мене можна назвати боягузливою королевою мишей.

Де б і ще мені сховатися від усіх?

Бігти, утікати, тяжко.

Не хочеться, дуже втомливо, а зникнути хочеться.

Не хочеться тебе бачити.

Нащо завдаєш мені болю, я всього лишень хотіла покою.

Дай мені спокою.

Дай мені зникнути.

Дай мені покою.

Залиш мене.

Навіть якщо будеш мене запевняти, що все можна виправити.

То ти давно втратив цей шанс, нема вороття назад.

Просто замовкни зі своєю брехнею. Набридло вже.

Нема вороття назад.

Нема нічого, щоб вже спиняло усе, щоб виправило помилки.

Навіть стоячи на краю прірви під час зорепаду я не буду вірити більше твоїй брехні, я буду летіти до низу загадуючи бажання, щоб зникнути.

Все марно, все безглуздо, все безпотреби.

Де б і ще мені сховатися від усіх?

Бігти, утікати, тяжко.

Не хочеться, дуже втомливо, а зникнути хочеться.

Не хочеться тебе бачити.

Нащо завдаєш мені болю, я всього лишень хотіла покою.

Дай мені спокою.

Дай мені зникнути.

Дай мені покою. Залиш мене.

Де б і ще мені сховатися від усіх?

Час не спинити, нічого не повернути назад.

Момент вороття давно минув.

Нічого не змінити, не відкликати долю.

Вона вже давно пішла геть, залишила мене.

Дай мені спокою.

Дай мені зникнути.

Дай мені покою.

Залиш мене.

Я більше не хочу тебе бачити, просто сховатися від усіх.

Не існувати.

Все марно, все безглуздо, все безпотреби.

Де б і ще мені сховатися від усіх?

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі