Молодість в окупації

Молодість в окупації

Піна на морі змивала його двожилаві м'язи,

Піна на морі перлила смагляву шкіру,

Піна на морі була лоскотала шовкові п'яти.

Піна на морі — на суші чужинці десь їдуть.

Піна на морі — а хлопця в кайдани крицеві в’яжуть.

Хмара над морем, а п’яти в погоні,

Хмара над морем, і круки злітають —

Хлопець боротися зволив з полоном:

Хвилям на морі не слушать кайдани;

Молодість буйна тюрми не звидає.

Буря збирається з півдня;

Чайки збиваються з курсу.

Хлопцевим тілом, пробігшись,

Камінь об землю штурхнув.

Хмара над морем — чужинці б’ють хлопця,

Носом вбивають у нарінок гострий.

П’яти роздерли йому шовковисті,

Жили на м’язах смаглявих затисли,

Кров’ю воліючи не забруднитись.

Й молодість світлу його відібрали,

Шваркнувши тілом в машину іржаву.

Й він вже ніколи удруге не знайде

Юности роки єдині й прекрасні.

А піна, а хмари над морем — чи буде їх видно колись?

Чи ляже ще перлами піна на нього у землях чужих

Чи зв’яне те тіло у фільтрах, в старезних катівнях москви!