Пізнавальна абетка

ЙОГА

Від санскриту योग, yoga IAST— «єднання» «підкорення», «запрягання» — система психопрактики; духовна, ментальна та фізична практична методика зміни свідомості, тіла та психіки. Сукупність різноманітних духовних і фізичних методів.

Відома мінімум із ІІ ст. до н.е.

На Захід прийшла наприкінці ХІХ ст.

В 80-х рр. ХХ ст. набула популярності, як сукупність фізичних вправ. Однак не має на меті суто фізичні вправи. Бо що? Бо єднання. Єднання тіла, емоцій, розуму та душі через ці практики. Єднання людини та Бога.

Зокрема, йога популяризується, як засіб схуднення. Та моя інструктор із йоги набрала вагу, а не скинула))

Йога — це, скоріше, можливість привести своє тіло до ладу. Того ладу, який має бути. Тож, якщо ваша мета — схуднення, вам не сюди.

Чому ж одні худнуть, а інші набирають вагу?

Бо у всіх вправах важливо, першою чергою, стежити за диханням. І коли через правильне дихання налагоджується робота всіх систем організму, у тому числі, метаболізм, ото так і стається.

Йога може бути частиною духовної практики, однак її окремі елементи можуть практикувати люди різних релігій і поза релігіями.

Бо це таки хороший спосіб фізичних тренувань навіть за обмежених фізичних можливостей.

Принципи йоги взяті сучасною психологією до тілесноорієнтованої терапії, а дихальні вправи — до когнітивно-поведінкової терапії (один із трьох напрямів психології, що працюють із травмами, депресіями та постртравматичним синдромом).

Тож, можливо, ви практикуєте йогу, хоча самі про це не знаєте 😉

Що стосується давніх традицій, то "Шрімад Бґагавад-Ґіта" виділяє чотири види йоги:

1. Раджа-йога - медитація.

Чистого медитативного стану не завжди легко досягти, тому була розроблена аштанґа-йога (йога восьми щаблів), де

яма - загальні моральні принципи (які існують у всіх релігіях, а де немає релігії - у законодавстві);

ніяма - індивідуальна дисципліна, що знову таки, присутнє у всіх релігіях, а де немає релігії - у світській освіті й армії 😉

асана - оце якраз ті самі різні позиції тіла, які при цьому мають бути стійкими та зручними (однак для деяких потрібні роки тренувань)) саме звідси постала звична хатха-йога, про яку ви подумали, коли читали заголовок 😉

пранаяма - дихальні вправи, які теж є у хатха-йозі;

прат'ягара - опанування відчуттів;

дгарана - зосередження;

дг'яна - нарешті - медитація, причому людина, яка медитує, у цій медитації вже не має усвідомлювати, що медитує, а лише відчувати себе та бути зосередженою на об'єкті медитації (так, у медитації має бути об'єкт, наразі існує багато тематичних медитацій і це - добре, а у давнину об'єктом медитації був лише Бог і це теж - добре);

самадгі - той стан, коли для існування не потрібне нічого, крім свідомості. Самадгі досягали визначні йоги та мудреці, зокрема, Йода й Обіван Кейнобі 😉

Карма-йога - шлях дій: я роблю це та буде мені за це оце.

Г'яна-йога - шлях знання та мудрості, вивчення священних текстів (а з появою науки й оцього всього).

Бгакті-йога - шлях некорисливого служіння Богу.