Пізнавальна абетка

ИРІЙ

Це така місцина десь на Заході або Півдні, або Південному Заході)), однак точно не на Сході чи Півночі, куди зі східнослов'янських земель на зиму відлітали птахи, а також мігрували деякі інші тварини, а після смерті - і люди, які продовжували жити там, тільки вже не у матеріальному тілі.

Можливо, це не на Землі, а на небі, однак це не схоже на християнський рай, бо там жили ВСІ душі, без розділу на якісь там хороші чи погані, а вже коли почалося християнство, тоді рай змішали з Ирієм.

Ключі від Ирію були не у Петра)) а у зозулі, яка першою відлітала туди, щоби відчинити його для всіх інших птахів (для душ вхід був відчинений цілодобово без розділу на пори року, однак птахи ж - матеріальні)

Потім птахи поверталися, а душі - ні.

Там завжди тепло, б'ють цілющі джерела, зростають велетенські рослини, та всього вдосталь, саме тому птахи відлітають туди, однак потім повертаються у рідні краї, бо рідні краї - це рідні краї.

Інколи птахам так хочеться повернутися, що вони повертаються передчасно та потім мерзнуть і не всі доживають до справжнього тепла тут, однак і ще раз розвернутися до Ирію вже не можуть.

То як - ви чекаєте на птахів із Ирію чи розумієте, що ще рано?