Пізнавальна абетка

ҐАВА-ГОЛІГРАДСЬКА АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА або ПЕРШІ БУРШТИНОКОПАЧІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Ґава-голіградська археологічна культура або археологічна культура ґава-голігради доби фінальної бронзи на території України датується 1100-700 рр. до н.е.

На території України була розповсюджена на території сучасних Тернопільської, Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської та Південної частини Львівської та Хмельницької областей.

А загалом назва походить від назв археологічного об'єкту Ґава у Північно-Східній Угорщині та поселення біля с. Голігради на Тернопільщині.

Бо буває, що одну та ту саму археологічну культуру відкривають майже одночасно у різних країнах, потім презентують знахідки на міжнародному рівні, дізнаються про те, що це вже хтось знайшов, і домовляються про єдину для міжнародного та місцевого вжитку назву.

Носії ґава-голіградської культури займалися такими типовими справами, як землеробство, скотарство та супутніми промислами.

Основним ремеслом була бронзоливарна справа, а на території України також - видобуток солі та солеваріння та так - видобуток і експорт бурштину.

Ви здивуєтесь, але експорт бурштину був на Прибалтику.

У ті часи, відповідно, існував так званий "бурштиновий шлях" від нас до них)

Не дивлячися на таке багатство, за відсутності войовничих сусідів поселення були неукріплені.

Поховальний обряд - кремація в урнах.

Точаться дискусії щодо етнічності ґава-голіградської археологічної культури, адже археологічні культури відповідають певним племенам, оригінальних назв яких ми, за відсутності у них писемності, не знаємо.

Тим не менше, одна з версій говорить про кельтську належність культури ґава-голігради, а якщо так, то хто здогадається, в якому українському субетносі збереглися кельтські риси ґава-голіградської або якоїсь іншої кельтської археологічної культури? 😉