Одноманітний біг епох

Одноманітний біг епох

Спинитись ні на мить не хоче

І ти, із розпачем удвох

На дійство це потупив очі

Життів несхожих променади

Десь починаються, десь рвуться

А в тих життях одвічні вади

І щирі мрії самогубців

Тут цінностей шумлять каскади

Досягнень смілих і провалів

І все, що зустрічав ти радо

І все, що тут колись тримало

Тепер я на землі, о, Боже

Свій світ, як замок, близь води

Будую, та вода знов схоже

Його зруйнує, і сліди

Тоді для чого щось лишати?

Зусилля ки'дати навіщо?

Дарма питання повторяти

Коли довкруг зловіща тиша