Одноманітний біг епох

Одноманітний біг епох

Спинитись ні на мить не хоче

І ти , із розпачем удвох

На дійство це потупив очі

Життів несхожих променади

Десь починаються , десь рвуться

А в тих життях одвічні вади

І щирі мрії самогубців

Тут цінностей шумлять каскади

Досягнень смілих і провалів

І все, що зустрічав ти радо

І все, що тут колись тримало

Хоч ззовні зовсім ви не схожі

За змістом майже ідентичні

Ні люди , ані ти , о , Боже !

Сюди мене вже не покличеш ?

Тоді для чого слід лишати?

Зусилля ки́дати навіщо!?

Дарма питання задавати

Коли довкруг зловіща тиша