Зміст
  • Потік свідомості
  • Спогади
  • У голові персонажа(метод "потік свідомості" через іншу точку зору)
  • Метод "потік свідомості" + рандом
  • Потік свідомості на тему, яка резонує мені
  • Потік свідомості, який містить діалог
  • Труднощі і переваги письма в потоці свідомості
  • Друга особа
  • Текст у другій особі
  • Друга особа в різних часах
  • Перша і друга особа
  • Інтерактивна історія
  • Розвиток 1: Спробуєш покликати на допомогу
  • Розвиток 2: Ввімкнеш ліхтарик і спробуєш дослідити коридор
  • Розвиток 2.1: Так
  • Розвиток 2.2: Ні
  • Розповідь від другої особи в нехудожньому контексті
  • Труднощі і переваги письма від другої особи
  • Нелінійна оповідь
  • Нелінійне оповідання, в якому історія починається з кінця, а потім повертається до початку
  • Флешфорвард
  • Оповідь з різними часовими проміжками
  • Нелінійне оповідання з флешбеками і флешфорвардом
  • Нелінійна оповідь із використанням спогадів
  • Нелінійна оповідь. Висновки.
  • Експериментальна поезія
  • Експериментальна поезія з обмеженнями
  • Експериментальна поезія з різними схемами та структурами рим
  • Центон
  • Експериментальна поезія з використанням кількох мов
  • Знайдена поезія
  • Візуальна поезія
  • Воля і вірші
  • Гібридна форма: проза+вірш
  • На завершення
  • Оповідь з різними часовими проміжками

    Краще б її не випускали з в’язниці. Це було б краще, бо тоді вона б не стояла в цій прокуреній кімнаті прибитої на голову жінки, яка звала себе відьмою. І найгірше в усьому цьому було те, що Марина справді в душі вірила, що вона може допомогти.

    - Труп колишнього? - запитала відьма, повільно розкурюючи цигарку. - А ви впевнені, що його вбили не ви самі?

    Жінка відвернулася і хрипло видихнула:

    - Так.

    - Гм… Це дуже дивно. Хіба що він хоче, щоб ви знайшли вбивцю.

    Марина важко зітхнула і тихо запитала:

    - Чи є інші варіанти?

    - Що? - відьма навіть витягає з рота цигарку, щоб краще розчути.

    - Я не буду шукати його,- твердо каже Марина. - Я… Я просто хочу щоб це завершилося.

    - Гм,- видає відьма й розкачується на стільці. Цигарка раптом сама по собі починає диміти, від чого в жінки відвисає щелепа.

    Марина втомлено зітхає. У кімнаті душно і її тягне на сон. Обвішана всілякими травами кімната пливе перед очима. Вона вже настільки хоче додому, що їй уже все одно на трупи, які з’являються з нізвідки.

    Після довгого мовчання відьма нарешті видає:

    - Є один спосіб.

    І цим способом виявився саме пошук цього колодязя, заради якого Марина збиває ноги, обходячи яр. Він баввоніє так привабливо попереду, але в жінки немає вже сил прискоритися. Вона повільно тягне ноги травою, і голова її все схиляється і схиляється донизу.

    Тіло хитнулося і впало. Втома перемогла жінку, й вона заснула міцним сном.

    Марину розбудив стукіт у двері. Жінка підхопилася і напружилася. Не було нікого, хто міг захотіти прийти до неї… Окрім поліції. Поспішно запхала все сміття під диван і стряхнула одежу. До дверей ішла повільно, вслухаючись.

    Може, вже пішли і можна не відкривати?...

    Знову почувся стукіт. Марина важко зітхнула, а тоді вставила ключ у замок і провернула.

    За дверима стояв милий чоловічок у джинсах і м’якому білому светрику. Він широко всміхався і стискав у руках портфельчик. Звичайна собі людина.

    - Думаю, ви помилилися дверима…

    Жінка почала зачиняти двері, але чоловік раптом їх перехопив рукою.

    - Ви - Марина Леонідівна Петрух?

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.