14. Якби ж то ти знав, як важко без тебе дихати!
Якби ж то ти знав, як важко без тебе дихати!
Повітря загусло, час зупинився зовсім.
Зірки мерехтять простими дрібними крихтами.
Вітри не спішать, не граються, тільки стогнуть.
А хмари як крик – єднаються й розростаються.
І душі дерев покраяні листям жовтим.
Припущення вперто створюють в серці маятник.
Без тебе мені секунди важезні й довгі.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.