Зміст
  • ПЕРЕДМОВА Марії Данилевич
  • 1. Їдеш на Київ...
  • 2. Боже... Не покинь!
  • 3. Хочеться плакати, вити, кричати...
  • 4. Страх просочився крізь всі пори шкіри...
  • 5. Розмови наші для мене всього лиш мить...
  • 6. Порозмовляймо...
  • 7. Ми одне тіло
  • 8. Годинник на шосту ранку...
  • 9. Сказати, що я боюся - промовчати...
  • 10. Ти чув, як опало листя із літніх думок нестиглих?
  • 11. Мені страшно… Господи! Страшно...
  • 12. Час кровоточить годинами і секундами...
  • 13. Щось мені тривожно сьогодні...
  • 14. Якби ж то ти знав, як важко без тебе дихати!
  • 15. Наснилося, що ти приїхав…
  • 16. А знаєш, не дихати, виявляється, просто...
  • 17. Я дуже боюся… За себе, за тебе – дуже!
  • 18. Мені хочеться дивитися з тобою старі фільми...
  • 19. Ти не сказав нічого, бо заборонено...
  • 20. От якби я писала тобі, то із чого почати?
  • 21. Традиційно зшиває серце ледве видима голка відчаю...
  • 22. З очима, повними страху, живу від завтра до завтра...
  • 23. Сьогодні два місяці...
  • 24. Паморозь вкрила...
  • 25. І палким снігопадом – спогади як крижинки...
  • 26. ЗАВТРА – наче замальоване білим маркером вчора...
  • 27. Я не дивлюся новин, пишу – чи не кров’ю – тексти...
  • 28. Крізь туман відстані торкаюся твого обличчя...
  • 29. Поки мої ночі були повні тобою, я й подумати не могла...
  • 30. Засніжені траси накреслені між серцями...
  • 31. Чекаю твоїх дзвінків як знамення...
  • 32. Вкотре уже засинаю під твою відсутність...
  • 33. вибір банальний...
  • 34. Я тебе хочу. Це моя мантра. Це моя манія...
  • 35. Я так скучила, рідний, за сильними й теплими...
  • 36. Я так давно нічого для тебе не робила...
  • 37. час пересіюється...
  • 38. Немає байдужих людей і чужих міст...
  • 39. Половину року жила між страхом і розпачем...
  • 40. Якщо ти по-справжньому воїн – рани не мають значення...
  • 41. Знаєш, як було страшно чекати тебе з війни?
  • 42. Ти можеш бути гранично впертим...
  • 43. Я хочу не просто з тобою кохатися невситимо...
  • 44. Син народився 23 вересня...
  • 45. Я у мами молодець, молодець!
  • 46. Сплять родючі ниви й гордовиті гори...
  • 47. Я маленький реп’яшок, реп’яшочок...
  • 48. Я маленьке хлопченя, хлопченяточко...
  • 49. У мамусі я хлоп’ятко-кошенятко...
  • 50. Життя просте і шалене...
  • 29. Поки мої ночі були повні тобою, я й подумати не могла...

    Поки мої ночі були повні тобою, я й подумати не могла,

    що слово «порожній» має стільки відтінків.

    Я взагалі, виявляється, не думала,

    поки між нами не стали криваві сніжинки війни.

    І тепер мені доводиться посилено засвоювати нові слова –

    холод, тривога, смуток, відчай…

    Я знаю, звичайно, що життя – це постійний екзамен,

    але мені так нестерпно тяжко дається

    кожна секунда цього нелюдського навчання!

    Повертайся до нас. Повертайся живим і здоровим,

    цілим та неушкодженим.

    Нехай я забуду усі засвоєні уроки

    і стану нарешті двієчницею.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.