Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Містика (1418)

Андрію-Андрію

у ніч на Андрія

вона довго не спала

дякувала й плакала

плакала й дякувала

бо ніби й мала

усе що є у людей

чого достатньо

щоб жити

але просила любові

тієї про яку

нікому

лише йому

і небу

— Боже чи ж вимолю я колись

для себе любов

і чи достойна її буду?

тільки ти про це знаєш

тільки ти

в Андрія Первозваного

дозволь запитаю сьогодні

звідки прийде

любов моя

як її зватимуть

та чи скоро це станеться?

п’ять цибулин я поставила Боже

в стакан із водою

кожній дала ім’я

яка найпершою зазеленіє

з тим іменем чоловік

мене й сподобить

той і полюбить

Андрію-Андрію

не ставлю миску з водою під ліжко

не прошу мене нікого

через місток переводити

а лиш прошу у тій воді в таку ніч

змий з мене страхи й сумніви

провину й сором за те

що не достойна любові

мила моя мамочко

так хочу обіймів

теплих і ніжних

довгих приємних розмов

та історій

аби він тримав мої руки

обіймав ззаду

цілував шию та щоки

так

щоб аж сироти

на тілі вставали

чи й не торкався зовсім

а просто поруч був

дихав легко й протяжно

усміхався

й пестив поглядом

зцілював

і наповнював

своїм океаном очей

моє море

щоб аж у грудях пекло

від його присутності поруч

Святий Андрію

маю на тебе надію

прошу долі кращої

любові чистої та годящої

радості світлої

ночей особливих

очей глибоких і теплих

рук гарячих

звабливих

щоб любив і пестив

ніжив голубив

цілував мене в очі

у шию та губи

щоб його діти любили

коти і бродячі пси

Андрію

такого у Господа

попроси!

...

Олександр Козинець

Часом живіше живих

Дощ у вікно. Тихенько кап-кап.

То не сльози його — біль, страх.

То гірка перчинка в оці. Пік-пік.

Розрослася, згнила, схилилася в бік.

То останній трамвай мчить додому. Бр-бр.

А ти куди? Постій, подивись, як пустіє двір.

Плигни з розбігу в калюжу. Плеск-плеск.

Бач, багряне марево неба. Справжній бурлеск.

На небі? В моїй розбитій душі. Дзинь-дзинь.

Це так блиск розбитого скла відлітає у синь.

А ти хто? Як мене бачиш? Очима блим-блим.

Я ж привид, вкритий простирадлом цвілим.

Чого так прискіпливо? В саму душу зир-зир.

А там же нічого, крім перця чилі та дір.

Ти то все бачиш. Поглядом палиш. Пш-пш.

Мені щастить, бо вогонь не чіпа мертвих душ.

Мертивих. По нас вже й не плачуть. Хник-хник.

Тих мертвих, що часом живіше живих.

Я з подихом смерть видихаю на тебе. Ху-ху.

Так близько не стій. Покинь чорну невдаху.

Краще тікай від мене, як сіра мишка. Киш-киш.

Йди, біжи що є сил, а про мене забудь, залиш.

А ти відмовляєшся, мотаєш головою. Ні-ні.

Та ж ти пливеш, а мій корабель затух на дні.

Де твій страх? Як же ні, коли так й тільки так!

Чому? Ти ж вільний, а я закритий у клітці птах.

Ти відкриваєш рота і тягнеш повітря. Дих-дих.

Що відповіси мені? Цікаво й дощу, теж затих.

А ти закрив очі. Не дивишся та мовчиш…

Більше ніяких «зир-зир», «ні-ні» та «пш-пш».

Вже зненавидів? Прагнеш й не знати? Ха-ха.

Що ж, ми таки схожі. І я привид й ти, бідолаха.

Два привида разом — хвороба, чума. Кха-кха.

Я не вмиратиму за цей світ, ти — не труї келиха.

Хоча й ненавидиш, не вбивай. Благаю. Ну-ну.

Хіба ж ти послухаєш… Підготую собі труну.

А я теж ненавиджу! Тишу. Дощ знов накрапа.

Я більше не хочу мокнути. Тож бувай. Па-па.

...

diastrofa

Lord of Croun

Минає ніч в Оливному саду

Він молиться а піт стікає кров’ю

«Небесний Отче я тебе прошу

За тих людей що віддаюся з любов’ю»

То не чужинці зрадили Христа

Власний народ дав Богові померти

Не цвяхи, але наслідки гріха

Не знайшли місця Творцеві у серці

І кожен гріх що криком із юрби

Вигукує – розіпни його, розіпни

Пилат змовчав і велів розіп’ясти

Ось трон твій на Голгофі Хресний

Якою ж провина має бути

Щоб віддався на муки Син Небесний

Минає ніч в Оливному саду

Там молиться любов безмірна

Крок що змінює історію цілу

Трон – Хрест і кров стікає невинна

Корона із колючок на голові Його

«Це цар Юдейський! – пише над Ним

Люди розп’яли на хресті Бога свого

Бога, котрий так люд ввесь полюбив.

ілюстрація з інтернету

...

Ruslan Barkalov

В пустелі...

В пустелі сорок днів давно минуло

В молитві й пості день і ніч

І вже коли втрачав Він силу

Диявол сміло приступив тоді

«Чи син ти Божий? – злобно спокушає –

Візьми і їж! Хіба ж у тому зло?

Невже не хочеш? А чи не голодний?

А може сили сотворити чудо не стає?

А ось гляди, моє все царство…

(І враз перед очима всі царі і сильні світу

Що правлять в ньому, із його вини

І війнами народи травлять,

Бо слугами вони є сатани)

Скажи ж мені одне лиш слово –

Рогатий далі не вгавав – що я тут бог

Признай! Признай за мною право

І правити тут на землі ти будеш ними

Бо все моє! Мені воно все передане

І маю право я на всю і свя

Тож тільки скажеш і перейде

До тебе в руки влада ця!»

«Геть сатано, брехливий блазню –

Ісус відказує йому – Твоє ніщо!

Бо ти лиш раб і сотворіння

Що збунтувало і відійшло!

Тобі тут не належиться нічого

Бо тільки Богові возносити хвалу

Творцеві й батькові усього

Молитву слави й вічну похвалу!

Не спокушай ти більше свого Бога

Бо Я прийшов спасти рід цей

А тобі в пекло лиш одна дорога

І зникни назавжди з перед очей!

Я в жертву йду себе за світ принести

Щоб кожен, хто повірує спасіння мав

Щоби навічно зло із сердець стерти

Щоб кожен вірив, мав надію і любив!»

...

Ruslan Barkalov

«Монстр Парижу»

***

«Азгар переходить в Мідгард...»

***

"Монстром Катакомбів" -- я звусь..,

А, чи, величають, у страху -- мої вороги,

Якими встелив я Парижу ніші в пам'ятку знаків-Рун минулого Віри --

Того, що було і є, лише -- Мить у сьогоднішнім дня,

Коли Святеє Святих хоронити мені предзначено тими,

Хто дав, на Землі -- життя...

Артефакти збираю -- духовним,

У серці, призначенням Удумбара живої Віри,

Щоби перенести їх всіх у нову землю, яку знають мало, але...

Саме тут буде

Початок кінця, де воскресне зміст Нового віку Слов'ян -- Семаргла,

Оновленням Русі-України...

Я слухаю Духи предків, які скрізь..,

А в небі Азгар у

Мідгард переходить --

Пульсує та світиться блиском Богів, бо Вік цей бере із живого,

Яким Воскресіння понову привів

Тим душам пожертви достатнього свого,

Коли появитись сьогодні посмів війною очищення,

Як знаком Небесним в живім --

Із мого серця святого...

---------------------------

15.11.2023; Paris (Aurora)

===========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест (Katynskyy Orest)

=======================

...

Конкурс "Фентезі поезія" від проєкту "Аль Мор"

НА ПОВНИЙ МІСЯЦЬ

Сьогодні день прожитий не даремно.

Сьогодні ніч пообіцяла диво.

І дивиться на мене так щасливо

Із дзеркала навпроти - я.

Я ніби розгадала таємницю світу.

Я ніби відшукала впалу зірку.

У хащах очерету дивну квітку знайшла.

За сутінками ласка нічної прохолоди прийшла.

Дивна казка сріблясто дзвоном огорта.

І місяць світить в повну силу.

І неймовірно так вродлива Ніч.

Не спи! Вся річ у тім, щоб не проспати,

коли настане час кохати.

Хто спить вночі, не знає той напевне,

Як плаче Місяць за своєю нареченою.

Розлучений назавжди із Землею,

сльозами-зірками все небо оросив.

Щоб знала, як сумує він за нею.

Як хоче і кохає він її.

Кохалися зорі до рання.

Кохалися ніби востаннє.

А Місяць за хмару сховавсь.

Бо, бідний, він дуже боявсь,

Аби не сполошить коханців,

що втомно поснуть лиш уранці.

Спустилася Зірка у морі скупатись.

Сріблястою русалкою сталася вмить.

Хлопець зчарований рідную матір ладен продати-

так в серці щемить. (2001)

...

Конкурс "Фентезі поезія" від проєкту "Аль Мор"

Не шкодуючи шкодують

Там , де блакить небесна не доходить.

Де світло зникло із усіх усюд.

Де демон ненависний тільки бродить.

Зібрався там весь грішний люд.

Хоча людьми їх важко вже назвати.

Всього лиш душі. Чи те, що залишилось.

Істоти, тінь. І що тут ще казати.

В страшному сні такого б не наснилось.

Довкола сум і морок там панує.

Руїни, що замками були.

Там плачуть всі. Та хто їх вже почує?

Крізь них проходять буйнії вітри.

Там вже давно не видно горизонту.

Де кілометри стоптаних стежок.

Живуть там воїни невидимого фронту.

Про них почуєш може із книжок.

Хоча життям насправді там не пахне.

Вогонь пекельний тільки й страх.

Енергія жива ще досі чахне.

Блищить бездушність у страшних очах.

Хоча ті очі сліз уже не мають.

Не маючи ні тіла, ні краси.

За вчинки там покуту відбувають.

І не шкодуючи шкодують , що жили.

...

Конкурс "Фентезі поезія" від проєкту "Аль Мор"

Франсуа Донасьєн

В тюрми затиснений гранітовий кулак,

кричить безумець і світи руйнує.

Серця витоптуючи, звіра коронує

законом упирів і вовкулак.

І кличе кров підвалини підмити

та хлюпнути пожежею на світ,

зганьбити землю, наче дівчину, втопити

у хвилях революції сей міт.

Він на собі, неначе на стовпі,

щодня зарубку робить Робінзоном,

щодня десятий рік безсонно

з-за обрію накликує вогні.

А світ вальсує, знищений у думці.

Краса ясніє, до природи ідучи.

Стрибають зорі, наче тенісні м"ячі,

байдужо неприступні нашій муці.

І божевільний пише свій роман,

мов на папірусі яснім Олександрії,

та наполегливо розбризкуючи мрії

отруйним зубом розрива обман:

Нема любові. Є лиш хіть і сила.

Нема душі. Наявна тільки смерть.

І межи хмар на простирадлі білім

криваво корчиться передвечірня твердь.

...

undyber

Поле крові

ішов собі як та харитя

і ніс мотузочку в руці

а хмари корчило сердито,

лежало поле в молоці

нероз’яснимого туману.

лежав гаманчик у кармані.

в житах, посталих до небес,

як божевільний, бігав біс,

а янгол плакав і крилом

плескав надломленим, тікаючи.

і чорт ловив у сіті каліча

і недоловлював назло.

і підпадьомкав полохливо

в житах, посталих до небес,

цей ангол, і тріщали крила.

і все ганявся чорний біс,

а я ішов, в руці мотузочка.

моя стежина вилась, вужчала

аж поки зовсім шлях пропав.

і я ішов заки не став.

в землі щось чавкало й гуло

і лазили чорти по норах.

свинячим пхалися мурлом

і блимали до мене скоро.

а янгол плакав і боявся

тримав крило, неначе віяло,

й зорив у небо багровіюче.

та бог у небі не з’являвся.

а я ішов собі житами

важкий і чорний наче камінь

і мене демони лякались

і жито попелом лягало.

і лазили чорти здорові

попід землею по дірках.

і шлях мій був на поле крові

і гордовитою хода.

...

undyber

Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки

та ніжні тонкосльозі байстрюки! -

гукаю в небо відчайдушним покриком

і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

неначе пресловутий динозавр?

Пішли на дно та обросли коралами -

Лук'ян Гервасій Опанас Назар

Параска Домна Феодора та Горпина...

Порозтавали мов торішній сніг.

Вже не писатиме про вас чудових книг

новий Шевченко... Часу безупинно

кружляє колесо - й раптовий рекетир

посаду обіймає робінгуда.

За димними стовпами ходять люди,

але червоні хвилі розкотить

новітньому пророку не під силу.

Програма оголошує прогноз.

'Веселка' видає 'Спінет і Силос'.

Хому читають (але це здалось).

І тільки по зусиллі нелюдськім,

чи з перепою дуже гидко стане:

в обличчі Джорджа бачиться Яким

і за повії абрисом м'яким

ввижається 'малюточка Оксана'.

...

undyber
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
23.11.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ви довго чекали, але час настав! Починаємо збирати твори на конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Озброюємось квантовою механікою, перечитуємо класику наукової фантастики про паралельні реальності та надихаємось втіленими у кінематографі та відеоіграх мультивсевсвітами! ⚡️

... Детальніше
Блоги
Ксенія Демиденко "Позитивна дитина"Moonrise Darkness
02.12.2023
Посилання на книгу, яка цього разу стала жертвою мого відгуку: https://arkush.net/book/762 Раніше це ... Детальніше
Істота у дзеркаліDeadNeko & Polska kotka
02.12.2023
Чи варто радіти скарбу, що отримано задарма? Ваш успіх, ціною невдачі іншого. Або ж, все було навпак ... Детальніше
Без "токсік"Ханна Трунова
02.12.2023
✨️Я від самого початку вирішила, що в моїй книзі не буде "токсік" стосунків. На початку історії, зві ... Детальніше
17 розділ "Цвіт Адонісу"!Анастасія Горицвіт
02.12.2023
Ось вже нарешті і 17 розділ "Цвіту Адонісу" є у вільному доступі! Момент перелому, коли долі двох о ... Детальніше
Нова книга Венера Море
02.12.2023
Гаразд, я знову пишу 😇 на цей раз " Жива Історія,, призначена іншій дівчинці в якої так само дцп. Т ... Детальніше
Я купую Аркуш!Бодісон
30.11.2023
Так, сьогодні не 1 квітня, але й ви правильно мене зрозумійте. Коли я бачу круті ідеї та проекти, то ... Детальніше
На Аркуші вже:
8458читачів
83592коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: