🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Романтика (1704)

Мої листи тобі

Я знаю, ти можеш сказати,

А я лиш словами писати

І можу, ти дай тільки знати,

Дай дозвіл тебе покохати.

"Я проходжу берегом моря,

Най хвиля знесе ці думки,

Та якби те ехо не грало:

Все так, в голові моїй ти."–

Я думаю знову,

Мов рима не та,

Можливо, закінчу на цьому слова,

Без тебе буття, я закінчу, мовля,

Та збрешу собі знову, писавши листа

Із прощанням, де точно не буде кінця.

...

Облиш

Банність

Якби спинить години біг на мить,

Хвилинні стрілки розвернуть дозаду,

Аби з полів зійшли старі сніги

Й розквітли льони-рапси між посадок.

Повстало б літо — сонячне й палке —

Міста укривши куривом пшеничним,

І наші ще нетоптані шляхи

Не розійшлися в степовому перехресті.

Горіли б очі вогнищем тривким —

Як домни, і як лави, й тепловози,

А парку шум — дитячий галас й крик —

Пік наші ноги на асфальтній смузі.

21.03.24

...

Данила Чаглій

Збіг обставин

Я покохав тебе відразу,

Не відійшовши від поранень.

Відчув надії метастази,

Що стався знову збіг обставин.

Ми то любили, то тікали,

Когось ховалися, шукали.

Без почуттів щось там вдавали.

Зі сторони дует був гарним.

Не ідеальні були й знали,

Не лагодили, лиш ламали.

Поглиблювали старі рани,

Коли хотілось - не кричали.

І розійшлись. До біса плани.

Ніхто не визнав інших правди,

Та поруч всі були так раді,

Побачив крах збігу обставин.

...

Insp1ro

Кіберпанк

Кібернетика душі,

Складні алгоритми.

Думки більше не живі

Й зовсім не людини.

Протезований увесь

Голова та ноги,

Механічний став живіт,

Серце і долоні.

Флешка зараз в голові

Терабайтів пам'ять.

Паливо тече в мені, -

Сигарети манять.

Мікрофон із голосом

Замінили говір.

А навушники й неон

Вуха, зірниць колір.

Навіть мертвим роботом

Все ще відчуваю.

Тепло погляду твого,

Що в очах блукає.

...

Insp1ro

Нагадування

Ти даш мені забути

Всі наші спільні ночі,

Всі дотики та очі,

Що споглядали нас;

Що знов, прогавив час,

Де досі все в мороці,

В нечісаній сорочці,

Ти даш забути нас.

Не прийде того часу

Чи тих бажаних слів,

Що дали би утіху

Травмованому тобі

Та досить злій мені

Допоки все ще чуєм

Забуті голоси.

...

Облиш

Янгол

Зійшла з небес на світ людей пропащий,

Та не скорилася легендам про гроша.

Проміння сонця заграє ледащо,

А я кажу: ти порятунку вольності душа.

Красу твою прирівнюють до Афродіти,

А кришталевий голос мед для вух.

Та пощастило ж подолать пів світу,

Щоб укріпити гордістю твій дух.

Я радий розділяти одну землю,

Із чудесією моїх запеклих мрій

Від гір лиш думкою ліси я відокремлю

Й розпущу з гордістю моток своїх надій.

Прошу звільнити моє серце від гріха,

Адже усім відомо- так поляжу щиро,

Та я пройду, проберусь крізь літа

І віднайду твої пухнасті крила.

Тоді повернешся ти до своїх,

Хоч не забудеш- це я кажу сміло,

І хоч свята із простолюдом гріх,

Та моє серце викрала уміло.

Сказати чесно– вже й не сподівався,

Зустріти в далені твій погляд невагомий

Але я, схоже, не дарма старався,

І все ж наблизився твій силует знайомий

...

Green mermaid

Твої очі

Для Ю

Блакитні очі, що відтінку неба,

Води в джерелах чистих і річках.

Окрім смарагдових-зелених ніц не треба–

Це запах хвої у чужих лісах.

Червоні у вогонь приводять всіх

І пожирають поглядами сміло.

Та темно-сині в серці викликають сміх

І в душу пробираються уміло.

А чорні очі кольору ночей–

Таких спокійних, кованих вітрами.

Та описать не в змозі тих речей,

Що твої очі возвели між нами.

Про карі очі не складаються пісні,

Їх не порівнюють з глибоким океаном.

І не приходять в голову вві сні,

Ніхто не скаже, що були вони найкращим станом.

Та не для мене, бо це колір гірських скель,

Що міцно гартувалися штормами.

Це колір сили, втриманих пекель,

І млосних поглядів, прихованих часами.

Це кольори родючої землі

Що прогодовує усіх людей планети.

Як пагінець пускає паростки свої

Гляди, не попади в міцні тенети.

Це колір темної й остиглої вже кави,

Яка на смак не гірша ніж нова.

Котрую лиш оцінять після пари,

Коли запалить цигарки вдова.

Цей колір– шлях туди, до мого серця,

Багато не оцінять це й дарма.

Нехай же інші оберуть собі люстерця,

А я навіки цих очей, лише твоя.

...

Green mermaid

Гра в стосунки

Злочинець кожен, я так само -

Поцупив спокій, вкрав думки.

Мене тобі як завжди мало,

Чи буде якось навпаки?!

Я також жертва цих відносин

Між протилежних половин.

Бо мені також геть не досить

Взаємин й спільності хвилин.

Такий розклад багатогранний

І не завжди один в житті.

Мабуть, відсутній непричетний

У цій не завжди чесній грі.

...

Легрей

т а є m н и ц і

Була ніч. Падав дощ.

Сховалися всі небесні світила.

У великому місті

вони були наче удвох.

Вона не була святою

і не мала розкішного тіла,

але йому було затишно з нею.

Він її розумів і беріг.

І вона втримати хотіла

у своїх обіймах

увесь його зранений світ,

коли він говорив про те,

що його дуже боліло.

У найглибших куточках серця,

вона зберігала його таємниці,

що для нього були

глибокими ранами

та кровоточили роками.

Це було і її таємне місце,

де вона заховала надію,

що вони колись будуть щасливі.

Навіть якщо не у цьому житті,

то у снах чи у мріях.

14.02.2024

...

Гавриїла

Мрія

На столі палає стрічка,

Вже розплетена коса.

Я долонями до неба,

Бо ти неземна,

Ти неземна!!!

Два озера, що навпроти,

В них блукає дивина.

І смарагд очей зелених -

Хвиля вій мене змива.

Ця хвиля вій мене змива!

Приспів:

Дві краплі спокути,

Пір'їнка до рути.

На мрію дитини

І трапиться диво.

То напій для серця

Без даху і краю.

Ти поруч зі мною -

Я Рай відчуваю.

День у день радію Сонцю -

Мружать очі два коти.

До твоїх принад дівочих

З малку із під столу йти.

Ти мені ж бо до вподоби!

І без всяких дивних чар

Ще із школи закохався,

Інших геть не помічав.

Я інших геть не помічав!

Приспів

Не відкрию таємницю:

Зорі є на дні криниці.

Так і я був задивлявся,

Підійти не наважився.

Той напій міцнів з роками

Та без зміни почуттів.

Я з тобою мила разом.

"Дякую"! Сказати хтів.

Приспів

Цілісна композиція за посиланням в коментарях.

...

Легрей

Я правда все ж тебе кохаю

Я правда все ж тебе кохаю.

І скільки б сумнівів не мав,

І скільки дічі не робив би,

Кохаю я тебе ти знай.

Усе що треба знати зараз тОбі,

Що я кохаю, й буду вічність я тебе кохать.

Що ти єдина й неповторна в світі,

Що сумніви мої це просто страх.

Ти знай що роблЮ я усе це,

Бо я є щирий, бо я і правда покохав

І я завжди буду тебе кохати

Бо так ще сильно я нікого не кохав.

Твої усмІшки, всі твої переживання,

Твої обійми, і твої слова —

Це все для мене так важливо,

Що я переживаю все з тобою,

В той же час.

...

Iteshka

Наскільки я травмованим не був би

Наскільки я травмованим не був би

І скільки болю б не відчув.

Я буду битись за тебе,

Твою усмішку, твої прекрасні очі,

Посмішку і сміх.

Я буду битись як Танжіро,

Але за тебе не за когось ще,

Я буду все робити, аби ти була щаслива.

Аби не було чогось що засмучує тебе.

Я буду все робити що можливо,

Щоб чути що все добре у тебе,

Але не просто добре а чудово,

Щоб це була лиш правда ще і ще.

Я зроблю все, усе що в моїх силах,

Зроблю усе що схочеш чи попросиш,

Зроблю усе про що ти будеш мріяти,

Або усе що будеш ти бажать,

Усю свою нікчемну душу і усе що

Зможу я тобі віддам.

Палити кину якщо схочеш,

І в ігри грати якщо й так,

Почну нормально вчитись якщо скажеш,

І дарувати щось частіше також так.

Усе моє життя на твоїх нитках,

Я наче манікен в твоїх руках,

Роби зі мною все що схочеш,

Захочеш кинеш, або лишиш все ось так,

Роби що серце й розум тобі скаже,

А я буду слухняним як той раб.

...

Iteshka

Вечір

Згадуючи той вечір

Я все більше впевнююсь

Що ти,

Наші обійми,

Наші поцілунки і просто слова,

Це те що мені треба увесь час

У ці складні часи, ти поруч

В усі ці муки і проблеми, також ти.

А хто ж іще мене так заспокоїть,

Як ти, от просто обійнявши в мить.

Даруючи тобі ці вірші,

ВласнЕ я хочу дякую тобі сказать,

За те що ти є в мене, а я в тебе,

За те що поряд, хоч і не фізично, увесь час.

А ще я хочу вибачитись щиро,

Що іноді просто зника,

І не пишу увесь день,

Що іноді питаю "як ти?"

Хоча я в принципі і сам то знаю як.

Пробач що іноді веду себе по свинськи,

Що все що можу це лиш раз тобі набрать,

Що пишу "мяу" коли боюсь сказати,

Що я тебе кохаю і неперестану я тебе кохать.

Що іноді боюся написать "сумую"

Що хочу бачити тебе весь час.

Пробач мені і знай довіку,

Що ти єдина й неповнорна з всіх

Що я тебе кохаю сильно,

Настільки що і складно уявить

...

Iteshka

Ти

Світились зорі угорі

Буяли трави в тишині

Йшла ніч тихенько поміж саду

Минала грона винограду

Весь світ міцненько собі спав

А я на небо позирав

Як серед безлічі зірок

Ти лагідно карбуєш крок

Минають безлічі ночей

А я не сплю, дивлюся в небо

А я не сплю, дивлюсь на тебе

Не зводячи очей

Серед мільярдів тих зірок

Ти за всіх миліша

Серед мільярдів тих зірок

Ти найяскравіша

...

Іван Хрущ

***

Квітнуть у полі жовті квітки,

Зеленню трави буяють,

Вміло плетеш ти із квітів вінки,

Що дивним світлом сіяють

Мандруємо вдвох цим краєм давно

Ти кажеш як тут красиво,

Мені на усю цю красу все одно

Для мене лиш ти справжнє диво

Линеш ти легко, неначе мара

Прекрасна, як квіти та трави,

Наче утілилась в тобі весна,

Ти сяєш у світлі заграви

Даруєш усмішку ти всім,

Кого зустрінеш по дорозі

Чому даєш цей дар ти їм?

Мені ж всміхнутись ти не в змозі

У спробах звернути на себе увагу

Утратив давно часу лік

Здобув з цього я лиш зневагу

Не звернеш ніколи свій погляд в мій бік.

Та все ж за тобою я йду, куди б не пішла

Несу твій тягар замість тебе

Які б негаразди ти не знайшла

Я радо прийму їх на себе

Іду за тобою — навіки твій раб

Не треба в житті мені інших зваб

Уклав в твої руки своє я життя

І душу свою кинув у забуття.

...

Іван Хрущ

***

У серці щось легенько тліє.

Воно пече, але не гріє.

Воно неначе та отрута,

Що сковує тебе як пута.

Воно маяк в відкритім морі.

Воно посеред неба зорі.

Воно як сонце в хмурий день.

Як відзвук радісних пісень.

Воно спалахує і гасне.

Воно спотворює прекрасне.

Воно веде у темний край.

Воно у пекло перетворить Рай.

Воно привабливе й красиве.

Воно підступне та жахливе.

Воно із тебе тягне сили,

Доводячи враз до могили

Воно народжується й гине.

Воно вогнем по тілу плине.

Воно захоплює свідомість.

Воно веде у невідомість.

Ти поринаєш в світ бажання

І вороття назад нема.

У серці твому лиш кохання,

Свідомість твоя вже німа

...

Іван Хрущ

***

Як часто думаю про тебе?

Немає слів, щоб передать

Мені нічого іншого в житті не треба,

Твоя усмішка — вже для мене благодать.

Хоч часто нападає сум,

Думок поганих цей триклятий шум,

Та спогади про тебе морок проганяють

І знову сурми щастя у мені лунають.

Нікого кращого в житті не знав,

Буденність так безжалісно стискала,

Та погляд твій ці пути розірвав

І знову радість у мені заграла.

Як часто думаю про тебе?

Питання, що повисло в тишині,

Нехай у темряві зникають всі вагання

Історія розсудить, вірно це, чи ні.

...

Іван Хрущ

Ми курили з тобою в спальні

Ми куримо з тобою в спальні,

І ти віриш що ти остання.

Тебе розчарувати мушу, ти крайня,

Не пам’ятаю імені, Ти Яна чи Аня?

Багато було тут дівчат де є ти,

Ми слухали пластинки і старі хіти.

Вони хотіли як ти, не іти,

Але серце моє заковане у хітин.

Ти повернешся додому на таксі,

І розчаруєшся в мені як усі.

Я не для тебе писав ці пісні,

Я не хотів, але мої слова це сіль.

Ти думала я полюбити зумів?

Що я тебе зустрів і очманів?

Тепер в очах твоїх тільки гнів,

Хоч провели з тобою всього пару днів.

Я убив тебе як нікотин.

Не любив, це наратив.

Ми були один на один,

Тепер тільки ти і дим.

Ти і дим в твоєму волоссі,

У очах твоїх бачив осінь.

Ми були в полі голі і босі,

Ти свої розплела тоді коси.

Ми були там перші й останні,

І пливли в почуттях і коханні.

Закінчили все на світанні,

Ми курили з тобою в спальні.

...

Вінсент. Або просто Віні

Любити

Ти учила мене любити

Я любити не умів ніколи

Ти показувала як жити

А я знаю що я потвора

Твої очі глибокі як море

Душа твоя чиста як тло

Все що я бачив це - горе

Все що я знаю це - зло

Ти сяєш як зірка,

Невгамовна мов птах

У душі моїй дірка

У очах моїх страх

Ти весела як літо

І ще добра як мати

Я в дірках немов сито

Не умію кохати

Я б хотів полюбити

Але дарую всім біль

Ти красива як квітень

Я солоний як сіль

Ти пахнеш як квіти

Я брудний і побитий

Ми давно вже не діти

Ти учила мене любити

...

Вінсент. Або просто Віні

Поганий сон

Я курив і пив дешеве вино,

Я здогадався давно що тобі все одно,

Для тебе це гра, це для тебе кіно,

Тобі все одно, я знав це давно.

Ти сьогодні далеко, а завтра ще далі,

Ми б друзями стали, але точно не в парі.

Уже рік думки мої як в тумані,

Я кричав «тримайся від мене подалі!»

Ти прокляття моє, ти точно не дар,

Якщо ти подарунок, хто його дарував?!

Якщо ти моя доля, ну хто це написав?!

Ти була мені вірна? Я б так не сказав.

Не пиши, не дзвони, не зʼявляйся у снах,

Цей сон не солодкий, цей сон просто жах!

Твоє ім’я не зʼявиться на моїх вустах,

Почуття я спалив, це тепер просто прах.

...

Вінсент. Або просто Віні

життя триває

А життя все триває, й не хочу його

Витрачати на марні ті справи.

На хвилювання, чи на цю нудьгу…

Настав вже кінець той вистави

Розквітли знов квіти, розтали сніги,

Відчулось життя без турботи.

І знов опинилась в обіймах твоїх

Надія – з нею все побороти.

15.01.24

...

Ascker Ckiars

Прощавай

І розійшлись наші шляхи,

Дороги різні ми обрали.

І розлетілись мов птахи,

Та зруйнували все що мали

Незвично так, нова сторінка.

Усе змінилось водночас…

Спочатку було непомітно,

Тоді ще ми не знали нас.

Хто що зруйнує, що залишить…

Що вб’є і перший зробить крок.

А хто сльозам минуле лишить,

Й засную від життя урок.

15.02.24

...

Ascker Ckiars

День Валентина

З чоловіком ми живемо

Досить вже давно,

Захотілось романтіку

Все, як у кіно.

Щоб свічки палахкотіли,

Музика, вино,

Пелюстки троянд, інтиму,

Як в людей було.

Чоловіку то все кажу,

Серденьком прошу.

Він же дивиться на мене

Як на ту дурну.

- Де тобі посеред лісу

Квіти я знайду?

А свічки – хіба церковні

В хаті запалю.

Ти зготуй смачну вечерю,

Сядемо удвох,

Вип’єм з чарочки біленьку,

А не те вино.

- Зовсім ти мене не любиш!

Що ти за свиня!

Я хотіла, як по людськи,

А тобі дарма!

Захопила злість, образа

Все моє єство

Подумки вже розлучилась,

Забрала майно.

Та коханий давно знає

Вибрики мої,

Підійшов, обняв за плечі

Так сказав мені.

- Не сердись моя голубко,

Це ти все дарма,

Я ж кохаю тебе серцем,

Ти – моя душа!

Хочеш пристрасті й кохання?

Вечора чекай

Я тобі влаштую в ліжку

Персональний рай.

...

Василина Тарасова
18+

Одержима

Я твоя власна згуба, найглибша отруєна рана

З темноти споглядаю твій відчай

Я поряд з тобою

Я в тебе за спиною

Проводжаю в прокляття несказаних слів

Ти ніколи мене не забудеш

Ти ніколи не визволишся з примарних обійм

І пробудяться почуття, які ти не визнав сам собі

В химерному, несправжньому світі

В алкогольному, туманному стані

Ти чуєш мій голос, коли інші затихають

Ти бачиш мої риси в кожній жінці, яку зустрічаєш

Цілуй в снах мої стегна і груди

Одержимо повторюй моє ім’я

Піддавайся лініям мого силуету

Сповнюйся параноєю мого аромату

Згадуй мене, рідний, вдихай мій запах, коханий

Відчувай мої тихі кроки по спальні

Втрачай себе в неможливості до мене торкнутися

Втікай в спогади, які ніколи не замінять реальність

Огорнися моральним занепадом, розірваною близькістю

Безкінечним еротизмом в твоїй голові

Твоя довічна розплата за непоступливе, горде мовчання

За те, що випустив з рук, замість того, аби притягнути ще ближче

Мій опіум, моя кохана манія

Мене вбила відсутність бажаних слів

Так би й залишилась в безодні невизначеності

Але сила жінки у вмінні вчасно піти, не допустити опіків на серці

Вбити б тебе в спогадах

Знищити б тебе в пам’яті

І як не намагалась все ж не можу

Втікаю в минуле

Там, між простирадлами

Лежиш на мені, вагою тіла втискаєш в ліжко

Міцно тримаєш зяв’язані руки над головою

Я покірно нерухома

В твоїй владі

Підкорена тобою

Втягнута в безмежжя спокуси

І єдине бажання - нестримно тебе цілувати

Проводиш губами по моєму обличчі

В провокації віддаляєшся

Наша близькість сповнена гострою мукою

Наше щастя сповнене уламками пристрасті

Губами торкаюсь гарячої шкіри

Забуваюсь в ароматі чоловічої сили

Залежна від твоєї ласки

Залежна від твоїх доторків

Огорнена диявольськими почуттями

Я твоя, я належу тобі по праву

Я одержима тобою, я прокляття в твоїй крові

Ти чуєш сміх з твоєї спальні?

...

Анетка Вербицька

Могли б...

А знаєш, я могла би написати

Ще тисячі віршів, присвячених тобі,

Втішати у журбі,

Тримати, обіймати.

А ми могли б сміятися досхочу

І до несхочу також ми могли б.

Заклеїли б серця і не жаліли скотчу,

Шукали б щастя десь межи садиб....

Могли би ми злетіть на сьоме небо...

А, ні, на восьме. На дев'яте, так?

Сміялися б, який малий внизу літак,

Дивилися б на зорі, всі гірші за тебе.

Могли би стати проти всього світу,

Тернистий шлях пройшли б разом

Мотали б рани білосніжним бинтом

Стискали б зуби від німого крику.

Могли б, могли б...

Зриваюся на крик.

І розумію: знову я сама.

Свідомість я складаю із маленьких крихт.

Згадала, що тебе нема.

...

Привид

ЛАГІДНІ ВІРШІ

© ДМИТРО РОМАНОВИЧ КУПЕЦЬ

ЛАГІДНІ ВІРШІ

ЛАГІДНІСТЬ ОСЕНІ

Лагідність осені є, як вогник ЛЮБОВІ теплий У холодній кімнаті — це зігріває нас комфортом.

Лагідна краса осені — це її краса природна — лісу: листя почервоніли У Лагідно червоний, як казкові декорації, У оранжевий, як видих Містики, у жовтий, як символ переміни часу.

Осінній туман таємничий і простий, як велика ріка із, якої лине: та містичний, як казковий сюжет містичний.

ЛАГІДНІСТЬ ЗИМИ

Лагідність Зими — це твої Ласкаві слова, твоя дбайлива опіка У Зимі лютій, як вовк та свіжій киснем морозяним, як породження Духа Чистого і красива снігами білими мов шкіра твоя чиста.

ЛАГІДНІСТЬ ВЕСНИ

Лагідність Весни — це цвіт твоєї Радості, як радісні дерева у цвіту — гарному: наче твої очі зелені, як Лагідні бруньки весняні.

Лагідність Весни — це Лагідний вітерець, як твоя ласка рук і слів та дбайливої допомоги.

Лагідність Весни — це приємність Серця від пробудження зі сну, як наших душ з нашої Ласкавої Зими.

ЛАГІДНІСТЬ ЛІТА

Лагідність Літа — це Лагідна теплота річки, як великий вибух ЛЮБОВІ.

Лагідність Літа — це Лагідні плоди дерев — солодкі, як мрія реалізована.

Лагідність Літа — це Лагідний Захід Сонця — червоного, як Любляче серце.

Лагідність Літа — це Лагідні квіти, як блаженство Душі У цій долині квітів маків червоно красивих, як Свята кров, ромашок біло – жовтих, як Чиста Радість, роз рожевих, як Щастя Святе від рожевого тіла.

Лагідність Літа — це Гроза Потужна; наче ЛЮБОВ ЛАГІДНА у взаємних линах усього Ангельського чину.

ЛАГІДНІСТЬ ДУШІ

Лагідність Душі — це її ЛЮБОВ ЛАГІДНА, ЛЮБОВ НІЖНА, ЛЮБОВ ЛАСКАВА, які разом є дуже потужні, як мій Дух Святий.

Лагідність Душі — це її Лагідні вчинки: діла Любові — наче велика Радість оселилась У серці.

ЛАГІДНІСТЬ СЕРЦЯ

Лагідність серця — це його ЛЮБОВ ЛАГІДНА у дії — це є вияви ЛЮБОВІ ЛАГІДНОЇ — Добротою Серця, як велика Радість.

Лагідність серця — це його ЛЮБОВ ЛАСКАВА і ЛЮБОВ НІЖНА, як життя Душі У РАЮ.

ШЛЯХ СВІТЛА

ШЛЯХ СВІТЛА веде до світла — це рух Любові та Духа, який є ЛЮБОВ, як відчуття ЛЮБОВІ.

ШЛЯХ Світла — це милість, яка і є світлом.

ШЛЯХ Світла — це Ласка, яка і є Світлом.

ШЛЯХ СВІТЛА корегований Богом — нашим світлом вічним!

І завершено.

...

ДМИТРО КУПЕЦЬ

Ми разом

І знову разом ми удвох, у тебе на дивані

І обіймаю я тебе, так ніби в останнє

Твої цілунки - це любов, безмежне це кохання

Тримаємось за руки знов, у тебе на дивані

І знову хочу я тебе, цілую тебе всюди

Прекрасні губи, очі, ніс, твої прекрасні груди

Там проведу рукою я, тут тебе поцілую

Іди до мене - ти моя, тепер в тобі я буду

І насолода йде до нас, о як з тобою добре

Коли в тобі це просто клас, це дике божевілля

І ти тремтиш, царапаєш, мені тебе не втримать

А тобі добре як зажди, ти стогнеш сексуально

І знову разом ми удвох, у тебе на дивані

І обіймаємось разом, так ніби в останнє

А поміж нами - наш синок, радіє тату й мамі

Шкода що час мені іти, чекай це не в останнє

Кохання дивний стан душі - ти не тікай від мене

Де б не була ти на землі, ЛЮБЛЮ ТЕБЕ БЕЗМЕЖНО!!!

...

Закоханий Старий

Ніжно

Ніжно закрий свої очі руками,

Поринь в свої сни недитячо-яскраві,

Присядь на хмаринку, втопися у ласці,

Відчуй себе світлом, що ллється із казки.

А я лиш вдивлятимусь в образ коханий,

Ловитиму трепетно подих жаданий,

Забрала ніч темна тебе в своє небо

Але й ти шукаєш мій образ напевно.

Дивлюсь, відчуваю, відкрились уста

Так хочу почути що ти прошептав

Аж знову відкрилися перли червоні

«Кохаю тебе» лиш два слова промовив.

...

Василина Тарасова

...його кохання справжнє не фальшиве

Вона вмерала хоч і не жила,

І мала віру в нього.

В кожне його слово.

Своє життя, в прямому сенсі, іншій віддала.

Вірила що так всім буде краще,

Але кому, звісно що не їй,

Вона кохала, все більше плутались думки, і робити що не знала.

Подумки питала в неба хоч одну пораду, воно зрадницьки мовчало,

Місяць майже вже зайшов, а дівчина утративши вагання, плакала та далі лиш коханого прохала, а серце все сильніше калатало:

"Любий мій вибач ти, що не сказала, що так вчинила, і мушу я піти хоч і кохаю дуже, Сильно, пристрасно, але у всесвіті мабуть так не можна, жодна душа на світі кохати неспроможна, так, як ми любили."

А він чекав, а він не знав, бо кохана ж не казала,

Прочитав її останній лист, він був ще мокрий від тих сліз, а тепер і від його.

Цей папірець описував кохання справжнє, чисте без прикрас, текст, рядки якого не водою, просякнуто, а болем,

Шансу на їх щастя в тих словах навіть малого не було.

За всі гріхи тепер себе картав не бачив більш цей хлопець надії,

Вона пішла як сон посеред ночі, щоб інші жили, розбивши їхнє спільне майбуття всі думки і мрії.

І ніби він й не винен, і був поряд,

Але ж не побачить хоч шукатиме і вічність

В натовпі цей погляд незвичних зелених тих очей.

І в одну мить, раптом стало неважливо скільки разом проведено і днів, і ночей

Тепер їх завжди буде недостатньо, мало.

Немає більш її, а значить їх немає,

Печаль все інше стало неважливе

В голові залишився лиш образ, а в телефоні фото де посміхається дражливо його кохання справжнє не фальшиве.

...

Ваш автор

Побачимося уві сні ...

Любитиму тебе сьогодні, завтра,

Удень і вночі.

Кохав: учора і завжди;

Мабуть я, але не ти.

Твоє ім'я давно уже для мене мантра,

Моє ж, будь ласка, прошепочи.

Так, як вмієш тільки ти, лиш не тікай від мене, хоч на хвилиночку зажди.

Крила казково, сніжно - білі опусти, зриваюсь навздогін у політ не знаючи куди.

Мабуть я, але не ти.

Мене ніколи не забудеш, собі тільки не бреши, прийду до тебе уві сні, вкраду знову, кохана, почуття твої.

Те місце в серці, що лиш для мене маєш, та почекай - нам ще не час.

Сховаю крила чорні й білі, зустрінемось тоді, знайди мене в реальному житті!

Казав тобі, мене ніколи не забудеш.

Погляну в очі зеленавої краси, і в них побачу струни, що на них граю, у тебе на душі.

Уся тривога змиється у воді.

Колись, не зараз, уві сні.

Коли з'являться у небі місяць і зірки,

А небо чисте, від хмарин в моменти рідкісні, заграє всіма дарами, кольорами ночі.

Ти спиш, радієш, знов ідеш.

Стій, послухай, сьогодні солов'ї неймовірно співочі, згадай молодію свою;

Колись дивився тобі в очі.

Тепер вже знаю твою душу.

До зустрічей з іншими людьми звикаєш.

Але мене чому не пам'ятаєш?

Кохаєш іншого, та ніби ні?

Хоча можливо. Побачимося уві сні.

Знайди, і я заграю знову на струнах душі, такі знайомі до болю рядки.

Чому лиш спогадів старих не маєш? Та зустрічі зі мною - досі шукаєш.

-Хто ти, не розумію, надто швидко, вже світанок

Чому не знайдеш сам мене? А доля нас не омине?

-Птахи нічні вже не співають своєї пісні;

Знову прощатись важко, побачимося уві сні.

...

Ваш автор
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Мене заблокував ІнстаграмКатерина Скрипка
18.07.2024
Шановні колеги, зокрема ті, що слідкували за грою для письменників #історіядляскрипки вже помітили: ... Детальніше
Іноді мрії збуваютьсяСкуловатова Олена
18.07.2024
Дуже давно, коли я тільки почала писати, у мене з'явилася мрія: щоб мою книгу видало «Видавництво Ст ... Детальніше
Група "Автори та читачі" - адміниться БукнетомОлександр Молодецький
08.02.2023
Хотів розповісти цікаву історію. Я деякий час був у фейсбучній групі "Автори та читачі". Нещодавно в ... Детальніше
Гра: чи вмієте Ви в критику?Сергій Василюк
18.07.2024
Вітаю друзі, сьогодні я наведу приклад одного оповідання. Воно написане відомим чеським письменником ... Детальніше
Книга про людину, яка подорожує за вітромКниголюб
18.07.2024
Книга про людину, яка подорожує за вітром Ярослава Литвин «Роза Вітрів» Ця книга привернула мою уваг ... Детальніше
Продовжую знайомитися з творчістю Дмитра ВоронськогоКниголюб
18.07.2024
Ще одна цікава книга про українських козаків. «Мамай, або Перші козаки» Цей гостросюжетний роман в я ... Детальніше
На Аркуші вже:
11820читачів
144423коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: