🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Романтика (1704)

16+

Я розлюблю тебе минулим літом...

Я розлюблю тебе минулим літом,

А восени вже залишково.

Коли ми піднесені теплим вітром,

Коли розумієм, що все бесповоротно.

Я більше не отримаю від тебе квітів,

А ти вже не зайдеш в ту кав'ярню.

Я більше не почую той ангельський приспів,

А ти вже не покличеш на ту гарну поляну.

Вже не буде ні танців на кухні,

Ні дитячого сміху поруч.

Не будемо ми знову для іншого вільні

Та не почуємо ту кляту вільху.

...

Анастасія Гордієнко

Міо Іо

Я Вас кохала ніжно.

Так безгрішно.

Моя Ви милість Божа

І душа.

Я пробачала Вас щоразу відчайдушно,

Вбачаючи у Вас такого мужа..

Найкращого, постійно возвиша.

Думки мої потайні..

Неугойні.

Я повна найсолодшого бажання.

Яке медове це моє страждання!

Ні, Ви недостойні.

Страху повні.

Та знову, знову вірю в виправдання.

Пригадуючи оте наше кохання.

...

Катерина Коваленко

* * *

Шукаю вільні дати, вибираю місця в вагоні.

Засніжена Одеса, ти, береги чужі й знайомі.

Ще ніколи так не рвався в путь, щоб заглянули в ті очі,

Уста, уста, уста і перси, о Господи, які хороші.

Мама благословляла в дорогу маючи добрі передчуття,

Я відчував те саме, проїжджаючи різні міста.

15 січня 2019

...

lordblackjack

Слова, що…

Хотілось би почути ті слова,

слова що мрійливо ідуть у голові.

Чому? Невже слова ці я ніколи не почую?

А може? Ні! Чому?

Оті слова любові та довіри, можливо щастя або ще чогось такого…

Хотілось би, але це не можливо…

Можливо! Чому, ні? Кожна істота варта цих дбайливих слів… А ти?

Ти досі думаєш, що ці слова тебе не варті?

Невже? Насправді? Хто тобі сказав?

Той пришелемкуватий хлопчина,

що тебе одну кохав,

що від відказу твого,

тебе і зненавидів?..

І ти йому повірила? Чому?

Бо той незграба це сказав?

Бо та його незграбна думка, щось для тебе значить, чи твоє серце так вважає? Ні?

Тоді чому ти віриш всім і кожному, але не тому голосу, який живе у тебе в серці?

Пірнай у себе з головою! Читай! Твори! Думай про все, що заманеться!

Твоє життя, твої думки та ці слова…

слова, що каже твоє серце…

...

yusi_k

Життя з нуля

Я починаю життя з нуля

Як пофігіст

і як коханець

Я починаю життя з нуля

щоб забути

і бути забутим

я починаю життя з нуля

щоб не бути ніким

і стати хоч кимось

я починаю життя з нуля

і чую крик із-за вікна

"Зупинися, прошу, ну досить"

"Я починаю життя з нуля"

відповім я

і ти стоїш переді мною

і сльози капають "кап-кап"

Я підійду і обійму тебе

і почую такі слова

"Я люблю тебе"

і почує від мене вона

" Я починаю життя

з того кого я полюбив

з того кого я вважав другом

з того хто змінив мене

і майбутнє змінив без поворотне

я скажу цієї миті я

"Ти вийдеш за мене?"

...

Денжу

Я буду кохати

Я буду кохати,

Коли підросту.

І буду страждати

Життям як піду.

Від пристрасті мліти

У ніжних руках,

Любов'ю горіти,

Забувши про страх.

Я буду кохати,

Коли підросту.

Себе віддавати

Цілком лиш йому.

А поки що рано

Любити мені.

Ще серце не знало

Кохання пісні.

(серпень 2017 р. - вересень 2018 р.)

...

Марина Герелюк

До могил...

До могил,

до колосся,

до ґрунту

Я тулюся грудями й чолом.

Моє серце б'ється так гулко,

Бо без тебе мене б не було.

І щоб у віршах оспівати

Весь той скарб, що таїться в тобі,

Я до тебе вертаюсь щоразу

І пірнаю в глибини твої.

Ти за батька мені та за матір,

За сестер, за братів, за дідів,

Бо вмремо ми й залишимось разом

У твоєму могутнім нутрі.

І тому я вдихаю наш спокій,

Розкриваю легені тугі,

Аби вік пам'ятати як пахне

Пил доріг,

креозот,

чорнозем.

...

Данила Чаглій

Любове моя

Любове моя

Як воно ся мається

як воно звикається

Сердце моє слізьми обливається.

Без твого голосу, не маю я настрою.

Без твоїх ясних очей і світ не милий мені.

Чому так сильно плачеться

Чому так гірко тужиться

Чому...

Чому...

Чому...

Тому що я люблю тебе

Тому що ми по різні береги

Тому

Тому

тому .

...

Кароліна

Ти і я

Вільна моя неволенька

Скривавлена, пригноблена,

Вируєш перед мною,

Провулками приваблена.

Й у вечорі стемнілому,

В очах-туманах брилами

І в цьому світі білому

Ти і я, ти і я.

Нашими молитвами,

Які гуртом промовлені,

Зимовим сном повитими,

Гартуються серця твої.

Руки розкривши крилами,

Линеш тільки до звільнення,

Й на схилах із могилами

Ти і я, ти і я.

В нічному небі чадному,

Між вогнями брунатними,

Із сотнею небесною,

Із піснями безсмертними,

Спалахує перлинами

Й ввижається година та,

Де будемо між нивами

Ти і я, ти і я.

...

Данила Чаглій

Чому ми не говоримо

Страшенно люблю какао.

Чому? Не спитаєш

Одчиняєш двері і голосно виходиш

Пити каву

Мене й не гукаєш.

Я б хотіла віднайти причину

З якої тепер не говоримо

Надумана, завершена

Як і мої проби з поезії.

Я п'ю своє какао й думаю

Над віршовим розміром

Що ніяк не хоче з'являтися

Ця перша спроба

Буде засвідчена

В споминах

...

Мертвий Поет

Теплої зустрічі так не вистачає…

Теплої зустрічі так не вистачає…

Такої приємної, наче весни.

Тепер лише небо тебе обіймає,

Тепер лише в нього я питаю як ти…

Мрії утрачені, сенсу немає

Більше для мене в чийомусь житті.

Тепер лише грім все частіше лякає –

Завжди він нагадує о тій війні…

17.05.2022

...

Ascker Ckiars

давай укладено перемир'я

давай укладемо перемир'я, пакт про ненапад,

щоб коли ти торкався моєї шкіри й палали всі гальма,

я не могла шепотіти на вухо прохання про "ще" і "ближче",

а лиш згадала про те, що укладено трохи вище.

щоб кожного разу, відчувши жагу до реваншу,

ми лиш бачили стіс документів в тремтячих та довгих пальцях,

щоб за кожен гарячий дотик приходило нам по штрафу,

щоб молили в богів прощення, за те що не стримати клятву.

щоб кожного дня суддя виносив нам вирок,

щоб хоч щось, хоч колись нас на час примирило

щоб не було в'язких поцілунків, порушених обіцянок

щоб ніч огортала нас порізно і так до серпанку,

щоб знов ми кричали "ніколи!", та випивши зранку

спалили всі чортові документи, забули про сварку

ми знову, як справжні дурні, злилися у щось одне,

та називаючи це коханням, вбивали самих себе.

...

Морган Стью

не мила

Чи мила тобі, я у цьому світі

Чи сяють мої очі у пітьмі

Чи твоя голова затьмарина думками коли усміхнулась я тобі?

Чи сняться тобі сни казкові, де ми у двох ховаємось від цієї тьми.

Звичайно ні..

Дурне питаю

Мої очі для тебе такі прості, вони не несуть для тебе сенцу.

Бачив би ти мої страждання як я плачу в цій страшеній тьмі

Як бачу як ти їй посміхаєшсь

Як сяють твої очі коли бачиш ти її.

Для тебе її посмішка, це щось чарівне.

А для мене твій голос, як спів солов'я.

Я надіюсь ти будеш щасливий коли з тобою буде вона, а не я.

Я люблю тебе всією душею, і силует твій пам'ятатиму завжди.

Люби її, як я люблю тебе

щоб серце в полум'ї згорало

і твої очі сяяли завжди.

...

мавка

Крик

Піклуйся про мене за зачиненими дверима.

Мені не треба, щоб про це знали люди.

Я хочу лежати із заплющеними очима

І відчувати на собі твої руки.

Піклуйся про мене за зачиненими дверима.

Не так, як правильно, треба, заведено,

Не треба того, "що-робиш-а-значить-любиш".

Піклуйся так, як тільки нам відведено.

Піклуйся про мене за зачиненими дверима.

Не називай мене єдиною.

Будь разом з іншою.

Тримай її за руку,

Цілуй у сакурах,

Губіть свої сплетені силуети

в дзеркалах бруку

серед промоклих стін,

в дощатих мурах.

Роби, що хочеш, тільки

Піклуйся про мене за зачиненими дверима.

Не роби, що правильно, роби, як я хочу.

Нехай твій подих щоки мені лоскоче

За щільними фіранками твоєї квартири.

Губись у моєму волоссі,

Огорни моє тіло собою.

Сховай мене від усього світу

У ванні з теплою водою.

Я згадаю, як все починалось,

Згадаю болі,

попіл,

холод,

морозний подих, який дивно пікся

на тілі зашкарублою кіркою.

Згадаю дороги, побиті чорними ротами,

покришені асфальти "рана-на-рані",

поламані дерева, ноги, нігті, долі,

вивернуте місиво життя з будинку на дорогу:

у попелі малюнки,

одяг в плямах крові,

земля,

книжки,

обвуглені фотокартки...

ШМАТКИ ЖИТТЯ, НА РОЗІ, ПРОСТО НЕБА!

Кричати хочеться - не навчена кричати.

Боротися не зможу й не могла.

Мені так боляче.. аж пафосно у слові.

А кому зараз не боляче?!

....Я все це згадую. ніколи не забуду.

Просто не зможу, бо воно моє.

Уже моє... Як вбита ввіч погроза

Назавжди страху трохи додає.

Тому піклуйся про мене за зачиненими дверима.

Я так багато бачила, я б краще того не знала.

Я так хочу пам'ятати з цих місяців тільки твої обійми.

Мені їх завжди, завжди буде мало.

...

portfoliosmia

пам’ятаючі руки ;‘

наші руки пам‘ятають усе.

дотики твоєї коханої,

коли ви спали уночі.

вона перебирала твоє волосся,

а ти лише бачила сни.

наші руки пам’ятають усе.

силу, віру й надію,

що тобі дала мати в той день,

коли разом йшли на карусель

і боялись зробити хоч крок.

наші руки пам‘ятають усе.

ті знання, що тобі дарував батько

коли вранці вчились готувати.

коли разом стояли на кухні,

позираючи вдвох у вікно.

наші руки пам’ятають усе,

бо в них живуть спогади й мрії.

ми торкалися ними священних речей,

ми торкалися ними надії.

ми торкались своєї любові,

ми торкалися інших

і торкатимемось знов.

...

віоленл

Минуле

Я бачу тебе- як сидиш ти навпроти

До того,що йдеш-взагалі ,я не проти

Шляхи розійшлися дорогами різними

Я пам,ятаю як гуляли ночами пізніми

Як обіймались,і невгамовна пристрасть

На плечі лягали руки- і тиха пристань

Ось...зруйнували,пішло відлунням..

Те що лишилось,лишилося будням

Були моменти коли вила скажено я

Були моменти не могла- збожеволена

Мріяла,думала як повернути тебе- шалена я!

Так і лишилася- сама- знедолена..

І пройшов час,дні поставили крапку

Ти тут навпроти,а я на згадку

Дивлюсь на тебе,і серце не краєтся

Знаю як є-вже в любові знаюся!

16.06.24 К.Е.Б

...

К.Е.Б.

Кафе на краю світу

Кафе на краю світу

Полуничне морозиво і ті граційні хризантеми

Й вони в кав'ярні лиш удвох,

Він одягнув голубці діадему

Чуття, мов сполох, а часом мох.

Він кидав їй світ до ніг,

Слова стікали такі медові,

А за вікном пташиний спів,

Вуста ж у голубки цукрові.

Кав'ярня, де все для них:

В бокалах грайливе вино

Й десерти легкі, наче сніг,

А вечір, мов те смугасте сукно.

А потім музикИ, легке хвилювання,

У неї в руках дрижить бокал.

Перстень дістав,зізнався в коханні,

Промовила тихо:"Бери мій штурвал,

Керуй сміливо моїм життям,

Веди вперед наш корабель,

Я буду твоїм серцебиттям,

А свідком любові - хай буде капель!"

#кав'ярня #романтика

...

Tvoreys

ненавиджу, але так люблю

мені ще б раз, побачить твої очі

випадково доторкнутись до руки

тебе одну лиш бачу у снах щоночі

й без тебе минають так роки

мені б відчути ще твій аромат

до болю, рідний сміх

на останок, видалю з тобою чат

я так хотів, але не зміг

тепер ненавиджу тебе, кохана

за стільки років, безмежного болю

на душі, велика рана

та все одно лиш тебе одну люблю..

...

Яна Киньлем
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Мене заблокував ІнстаграмКатерина Скрипка
18.07.2024
Шановні колеги, зокрема ті, що слідкували за грою для письменників #історіядляскрипки вже помітили: ... Детальніше
Іноді мрії збуваютьсяСкуловатова Олена
18.07.2024
Дуже давно, коли я тільки почала писати, у мене з'явилася мрія: щоб мою книгу видало «Видавництво Ст ... Детальніше
Група "Автори та читачі" - адміниться БукнетомОлександр Молодецький
08.02.2023
Хотів розповісти цікаву історію. Я деякий час був у фейсбучній групі "Автори та читачі". Нещодавно в ... Детальніше
Гра: чи вмієте Ви в критику?Сергій Василюк
18.07.2024
Вітаю друзі, сьогодні я наведу приклад одного оповідання. Воно написане відомим чеським письменником ... Детальніше
Книга про людину, яка подорожує за вітромКниголюб
18.07.2024
Книга про людину, яка подорожує за вітром Ярослава Литвин «Роза Вітрів» Ця книга привернула мою уваг ... Детальніше
Продовжую знайомитися з творчістю Дмитра ВоронськогоКниголюб
18.07.2024
Ще одна цікава книга про українських козаків. «Мамай, або Перші козаки» Цей гостросюжетний роман в я ... Детальніше
На Аркуші вже:
11820читачів
144433коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: