🛰 Конкурс фантастики “Український Hi-Tech”! 🛰

Електронні книги / Фентезі (1151)

Маріупольська відьма

— Слухай-но, відьмо, навіщо тобі все це?

... в відьми розбиті губи, розпухле старе лице,

Але з вуст її зривається сміх, моторошний та злий:

Відьма знає — завтра оці, що перед нею, ляжуть у перегній.

— Ми ж тобі, відьмо, зовсім не вороги!

... очі її холодніші за всі сибірські сніги,

Від голосу відьми в повітря здіймається сарана

Та летить в країну, з якої прийшла війна.

Маріупольська відьма, що зробила багато зла,

Збирає сили востаннє: шкіра її — зола,

Сила її — чорна, але не чорніша, ніж ті

Душі, які вона заприсяглась проклясти.

— Просто скажи, що тебе змусили нацики з Києва, ну?!

... відьма дивиться на окупантів, що граються у війну.

Відьма сміється: сміх її — болиголов,

Й демони та демонятка йдуть на останній призов.

Завтра знов зійде сонце, і так буде день у день,

Завтрашні діти співатимуть українських пісень,

Ворог лежить: крізь тіло до сонця росте трава,

Десь гуркотять машини, на фермі ідуть жнива,

Зорі у небі сяятимуть уночі...

А поки сміється відьма, сміється, наче кричить.

... Вони не врятуються, відьмо. Я знаю, ти бачиш це,

Й розпечений Маріуполь з тобою горить живцем,

Палає і рушить стіни на своїх катів,

І в землю тіла вбиває під сміх чортів.

Відьмо, ти бачиш? Чуєш? Так, відьмо, так!

Цвіте у степу червоний, як серце, мак,

Він сяє, немовби зорі, він наших мертвих втіша...

І маком повернеться в наше місто твоя душа.

...

Валерія Малахова

Проклята любов

кривавими плямами плакало сонце,

тужило,

німіло,

боліло.

сльозами змивались кордони світів.

*АйзАк марив Нею, чи сон це?

закоханим вітром летів.

та серце *МанІси таїло образу,

стискалось,

ховалось,

стидалось,

закрилось холодним дощем.

скрижаніла любов до відрази,

їй би ненависті ще.

їй би помсти чоловікам,

бо згубили,

розбили,

збезчестили крила,

порвали грудей наготу.

тіло – чорної магії храм.

полюбив Айзак-бог, та не ту…

закоханим дурнем вчувався Айзак,

безсилим,

безкрилим,

зболілим.

Маніси краса звивалась в думках,

труїла собою, мов темний миш'як,

маніячна омана, їдуча й різка.

він прагнув ту відьму, проклятий ніби, -

так сильно,

невільно,

могильно,

що впала стіна між злом і добром,

світло і тінь загнала до Лімбу,

та байдуже Їй: почуття, наче хром.

Маніса ще більше зринала в пітьму -

безжальну,

безкарну,

примарну -

і маріонеткою правила Ним,

щоб любові табу стікало під мур,

щоб кожен живий став ніким...

*Айзак – бог світла, що живе на небесах, розділених стіною зі світом людей.

*Маніса – земна відьма, яка стала лихою після неприємних життєвих обставин.

...

Dreamer_witch

Си Аїл Туа

Одного вечора, в вівторок,

(Можливо була тоді середа)

Хлопець з підручником типовим

В чарах призову розбиравсь.

Чомусь цей розділ підготовки

Не йшов детально, на біду,

А от навчитися кортіло –

Він мав у розумі мету.

Пара годин пробігли хутко –

З’явився перший результат! –

Пучки яскравих іскор кружать:

– Сі Оул Куа... Тьху, слимак!

– Си Аїл Туа, – фразу вивчив –

Чарівні форми, то не жарт!

Яким же чином жезл рушати...

У голові знайти закляк!

– Си Аїл Туа, – спроба двісті,

Відмінно жезл праворуч йде,

Але нога стоїть лівіше –

Відпрацювати треба й це.

Не будуть марними зусилля –

Повтор є батьком навчання! –

Вже о четвертій спозаранку

Завзятість привела к дивам.

– Си Аїл Туа! – легко й просто

Тепер створити світла вир,

Щоб в рунне коло серед спальні

Цукерок кошик опустивсь!

...

Мирослава Олівець

Під звуки містичного вальсу

Відьма мене зчарувала, до себе забрала в полон

Дотиком ледве відчутним теплих маленьких долонь

В серці щосили палає кохання нестримний вогонь

Тільки на жаль я не знаю це наяву або сон

Демон-спокусник, омана? Він душу мою полонив

Тягне до себе магнітом, на спротив немає вже сил

У серце ввійшли одночасно сотні палаючих стріл

Коли під мелодію вальсу на танець мене запросив

Пари навколо кружляють, не гають спливаючий час

Свідомість заполоняє містичними звуками вальс

Відвідати бал між світами можна в житті лише раз

Тільки не пам’ятає минулого жоден із нас

Скоро настане світанок, люди забудуть про бал

Й пристрастей вихор шалений, що у душі вирував

Зможе лиш демон згадати, хто його серце украв

Якщо один з нас справжній демон, можливий

щасливий

Фінал.

...

Катерина Скрипка

Балада про імператора Семи Королівств, Відміченого Пусткою та принцесу Каетану

Авреліус Перший тепер імператор,

Корони Семи Королівств узурпатор.

Заради своєї безмежної влади,

Він вдався до вбивства та підлої зради.

Рахуючи кроки в розкішних покоях,

Від страху за владу не має спокою.

Допоки на світі живе Каетана,

Існує загроза для хитрого плану.

Він вибору іншого просто не має,

Із клану Відмічених тінь викликає,

Щоб до́говір з лицарем Пустки укласти:

Принцесу із іншого виміру вкрасти.

“Вона в своїм роді лишилась остання,

Мені приведи її ти на заклання!”

Над пагорбом тихо зоря зайнялася,

І подорож сина пітьми почалася.

Той, що вільно ходив між світами,

Для нього відкрив між вимірів брами.

Відмічений Пусткою брами минає —

Великий сюрприз на нього чекає!

Не ясно спочатку чия в тім провина,

Та мітка зникає — він знову людина.

Коли він нарешті принцесу знаходить,

Вона з голови увесь час не виходить.

Вперше у серці розквітло кохання,

Після років льодяного мовчання…

“До́говір в прірву, ваганням — мовчати!

Стану довіку її захищати!”

Разом вони, як кажуть, і досі…

Примножують щастя та трупи у льосі.

...

Катерина Скрипка

Королівський аукціон

Після подвигів віками

Сувеніри у скарбницю

Лицарі везуть возами...

Там добра - як в рукавиці!

Наш король превельми мудрий

Голову над цим сушив -

Аж обсипалась вся пудра -

І наказ цей замутив!

Поспішайте, люди добрі,

На щорічний авкціон!

Лоти: королівська кобра,

Щит і меч, шолом, дракон,

Посох мага (бувший в вжитку),

Фенікс (в стадії золи)...

Тож струсніть свою калитку!

Таке не купиш будь-коли!

Ну ж бо, в кого діаманти

По кишеням завалялись?

Ще у списку - капці Санти!

Знижка! (трішечки зім'ялись)

Також є старезна карта

Королівства Небудьде!

Еліксиру ціла кварта

З диво-квітки каркаде!

Через п'ять хвилин початок!

Вхід - дванадцять золотих!

В ціну включено податок

На понти для всіх крутих.

...

Людмила Ільм

Пісня русалки

Чи чули ви, що край села,

Поміж озер і довгих балок,

Де соловейко не співа,

Рибалки бачили русалок?

Поночі їх потворний сміх

Луна розносила по полю,

І лихоманило усіх

Від тих пісень про злую долю.

Тієї ночі місяць спав,

Укритий хмарами у небі.

А серед тиші хтось співав

Журливо, стоячи на греблі.

Чи то дівчина молода,

Чи мара, мавка, сновидіння?

А як русалка це страшна,

Чого гризе її сумління?

«Ой, сивий місяцю, - співа, -

Що ж я, сердешна, наробила?

Своє дівочеє життя

Так прикро в річці утопила!

Страждала я – що те буття?

Тюрма похмура без віконця.

Та зараз все стерпіла б я,

Аби хоч раз побачить сонце!

Молю, як чуєш ти мене,

Хоч душу цю прийми до себе!»

Коли наступний день мине,

Знов руки простяга до неба…

І кожну ніч посеред балок

Все чути тихий плач русалок.

...

Ференець Олександра

Персефоні

Персефоні

Ох, люба, бідненька сестрице моя!

Як же ти домом зовеш теє пекло?

Гниє в підземеллі краса вся твоя,

І квіти весняні вмирають запекло.

Невже ти забула, як пахне роса?

Як вдвох ми всю ніч про життя говорили?

Забула й наш сміх, Персефоно моя.

Натомість ти темінь п'янку полюбила.

Я знаю, як солодко цар той співає.

Так гарно, що душі тікають із тіл.

А музика арфи невпинно лунає.

І ви їх зганяєте в царство могил.

Невже він посмів життя відібрати?

Його ми знайдемо, ти тільки вернись.

Корону криваву ще можна зірвати,

Розтерти у пил, тож, прошу, поборись.

Молись, Персефоно, за небо і волю.

Не царю, не батьку, собі помолись.

А я допоможу минуть злому болю.

Лишень ти не вниз, а нагору дивись.

Будь ласка, скажи, що я не помилилась.

Що ти полонена, а я мушу прийти.

Скажи, що із долею ти не змирилась.

І що у пітьмі тебе треба знайти.

Нехай навіть відповідь іншою буде.

Я вірю, ця сповідь все ж стане твоя.

І хай хоч весь Всесвіт про мене забуде.

Лиш ти не забудь, Персефоно моя.

...

Злата Гарбарчук

Балада про неждану поміч

Жив Дракон. В холоднім замку

Він тримав принцесу-бранку

(Жерти хтів рятівників),

Та дворянство страх обсів.

Бранка монстру догоджала,

Мишок нишком годувала,

Бо не мала більш забав…

Їй Дракон грозити став.

Різку взяв. Тут Мишенятко

Скік на стіл: „Не вийде гладко!

Розірву тебе і різку!

Уклонись принцесі низько!“

Їв Дракон якраз м’ясиво.

Реготати став – і диво:

Він кониною вдавивсь!..

В залі тронній лорди – ниць.

Б’ють поклони Мишеняті

Ще й барони: треба знаті

Честь віддать рятівнику

(Волю мав король таку).

І того ж принцеса хоче –

З бідних лицарів регоче.

Фея злая завітала,

Довго з лордів реготала,

Потім мужнього звірка

Обернула в юнака

(Подобрішала, мабуть).

По весіллі – казки суть:

Лихо пре, немов змія –

Клич усіх. І Мишеня.

...

Паталаха Всеволод

ТРИ ДИВА

КАЛИНА

,,Стояла собі хатка - дірявий чобіток,

А в нім жила бабуся, що мала сто діток…»

Наталя Забіла

Здається, ніби, вчора, було ж це так давно,

Я доням гарну казку читала перед сном.

Забулися малюнки, віршовані рядки,

Та в спогади солодкі йшла в гості залюбки.

А знаєте, що сталось з бабусею й дітьми,

Як ми відклали книжку не на ніч, на роки?

Зима - снігами біла, весна - духмяний цвіт,

Там осінь знов за літом - десь ділись двадцять літ.

А діти у бабусі, як і мої, зросли,

в життя чудові мандри їх повели стежки.

І кожен у бабусі брав те, що взяти зміг:

Частинку її серця - любові оберіг.

Роздала до шматочка, провела за поріг,

Дітей благословила, щоб шлях легкий проліг.

Хустину білу взяла і, спершись до воріт,

Усіх з доріг чекала, щоденно з року в рік.

Мов іній, вкрив їй коси, коли ж прийшла весна,

Калина при дорозі у травні зацвіла.

В людей усмІшка тепла, в’їжджаючи в село,

Здалека - сива жінка, то ж кущ, як молоко.

Віночки білосніжні, як зірочки, листки,

а діти повертаючись, серденька принесли.

Калину обійняли, сльозинки, наче дощ,

Дитинство пригадали і як варили борщ.

Серця гарячі клали на квіточки дрібні,

Багряними ставали з них грона наливні.

Гірчать, немов розлука, калинові плоди,

Але ж які цілющі! Сердечко в них знайди.

МРІЯ ГОНЧАРА

Уяви море тепле, хвилями лоскоче,

історії шепоче, лиш розплющу очі.

Чи правда, може, ні, а хто це знає точно?

Одну з них розповім сьогодні вам охоче.

Гончар давно ростив у серці мрію дивну:

Створити щось таке, як Бог колись Людину.

Щоб ця земна краса усіх зачарувала,

зустрінуться тоді йому любов і слава.

Земля з глибин гірських дістала білу глину,

Джерел холодних - воду, а небо - краплю синю.

В долоні взяв, змішав, затанцювало коло,

Тремтіли струни сонця в хмарах загадково.

Тоненька, аж прозора, в майстра порцеляна,

народжується квітка - гарна і незнана.

На світ крізь неї глянув, так йому здалося,

звучить поблизу десь ангельське мед-голосся.

Таку ніхто не бачив, диво, наче з раю,

Бджоли почувся гул, нектар, пилок збирає.

Торкнулася крилом із фарфору пелюстки…

Зосталися від квітки й серця тільки друзки.

І розпач огорнув, від горя впав між трави

Та стало враз обличчя втішено - ласкаве.

Малі дзвіночки милі, дуже делікатні,

Наповнили повітря з неба ароматом.

Чи там завжди росли, гончар їх не помітив?

Шматочки порцеляни стали білим цвітом?

Кивають поміж листя щиро та привітно,

Зцілили серце вмить конвалії тендітні.

Забилось, ожило…Росу-сльозинку витер,

а мрії передзвін поніс на крилах вітер.

РІЗДВЯНЕ ДИВО

Дзвеніли в небі зорі, ледве чутно, ніжно,

це місяць цокав ріжками об їх кришталь,

Стрімкою променистою доріжкою

На землю Янгол в ніч Різдвяну поспішав.

Він до людей в долонях ніс з небес новину,

Як і давно колись до бідних пастирів,

Щоб привітали Матір і Святу Дитину,

І знову стоголосо зазвучав різдвяний спів.

Ступив на сонну землю, темно всюди й тихо,

не блимають у вікнах вогники ясні.

Невже поснули? Чи панує, може, лихо?

Хтось ніби схлипує серед дворів пустих?

У шубці за ялинкою, немов зайчатко,

Холодні руки і не страх, а синій сум в очах,

Дівчатко кучеряве кріпить паперову хатку,

Перлинки-сльози замерзають на гілках.

Ангелику, ти знав, що я тебе чекаю!

Дивись, яка красуня! Завтра ж бо Різдво!

Бабуся каже, що ця ніч велику силу має,

Бо до людей, хто щиро вірить, з неба сходить Бог.

Прошу, щоб мама повернулася з лікарні,

І усміхнувся тато, скасували карантин,

Так хочу вже у школу, друзів маю гарних,

І разом їхати в село, дідусь там сам один.

Благаю, зупини невтомний регіт воєн,

хай віруси в коронах зникнуть геть усі.

Вертеп у гості йде з дзвінкою колядою,

Земля неначе в пір’ячко загорнеться в сніги...

Прокинься, доню, люба, снилось що погане?

Ти плакала, молилася сьогодні уві сні...

Поглянь, як хтось ялиночку прикрасив між дворами!

Вставай, поможем татові повідгортати сніг...

Співали в небі янголи, раділи, що Різдво,

В снігах калина рум'яніла коло хати,

а над землею линуло: ,,Христос рождається! Славім Його!'

Бажаю всім щасливо святкувати)!

...

dracena72Natalka
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🛰 Конкурс фантастики “Український Hi-Tech”! 🛰
05.08.2022

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Наближається День Незалежності України і, не дивлячись на важкий для всіх нас час, Аркуш хоче продовжити традицію і на честь цього надважливого для кожного українця дня, оголосити конкурс фантастичних оповідань “Український Hi-Tech”! ✊🇺🇦

Будемо писати про наше майбутнє! 💙💛

... Детальніше
Блоги
СайленсЮлія Богута
10.08.2022
Додала до книги два нових розділи) Є що почитати тепер. До книги и є ще ілюстрації. Шукайте в інсті, ... Детальніше
знайомство :3Ann Mayer
09.08.2022
усім тепленький привіт) мене звати Енн Майєр і на Аркуші я вперше. для мене це все ще новинка і я ті ... Детальніше
Відьмина служба підтримки. ПродаЮлія Богута
10.08.2022
Додала новий розділ) Приємного прочитання) https://arkush.net/book/2976 "— Святі пружинки! Це мене щ ... Детальніше
#найулюбленіше: об'єми творівОлександра Буревій
08.08.2022
Нове питання із нашої популярної рубрики :) Розкажіть, які об'єми ви зазвичай читаєте на Аркуші з б ... Детальніше
📡 Оновлення: підсумки тижня 📡Аркуш
08.08.2022

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Список оновлень за тиждень вже чекає на вас 🙂

... Детальніше
Шукаю співадмін_ок для ЛітАктиву!Ліза Маслова
08.08.2022
"Літературні активності" або ж ЛітАктив - це телеграм-канал, в якому весь час публікуються актуальні ... Детальніше
На Аркуші вже:
3535читачів
17194коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: