🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
war prose

Електронні книги / Фентезі (2699)

Уривок

Райдайм

Велика Долина, зелених небес.

Вчений стоїть серед цих чудес.

Душа кричить: Ось таки він – інтерес!

Гори далекі, та гори високі.

Тримають своїми вершинами хмари широкі.

Ходять серед них, вітри одинокі.

Жили у горах, дворфи поважні.

Копаючи шахти у глиб неосяжні.

За що були покарані богозневажні.

Зелена стіна, тягнеться ліс.

Північ та південь континенту зріс.

Немов, він у небеса себе підніс.

Барвами різними, феї літають.

Звіролюди вченого за свого приймають.

Святої магії його таки навчають.

За лісами, на трубах пишно грають.

Царі місцеві всього сущого бажають.

А люди за прихоті, та й усіх убивають.

Тиша застигла, на морі без хвиль

Мить остання у цей незвичний штиль.

Не вартує подорож таких зусиль.

Лунає вибух немов травневий грім!

Усе миттю зникло таки у нім.

Сумно якось, на душі усім.

...

Keanu Uchiha

Мереживна вуаль

За мотивами "Skyrim"...

А цей сніг первозданний - тугою чи вірою?

Огорне землю як шалею... Мереживна вуаль.

Вдалині світло будинків, відблиском сірим,

Невчасним,

А далі безсніжна пустка - далека далечінь. Нехай...

Наче пухнасте пір'я стеле дорогу,

Сміливою ходою бреду по їхньому чаклунству...

Все вище і вище, все глибше і глибше, майже до бога,

Або до самої себе...

Укутає мереживною шаллю, якщо зараз впаду?

Мої підсумки, думки - все до весни вчорашньої...

А ця прекрасна кружляє, і в'южить, і чекає мене...

Здається, більше не можна, все ні навіщо, все марно, пропаще...

Далі небезпечно...

А всі кроки та спроби сніг замете...

О, це сталеве небо!.. А я дуже вперта... Зарано!

Мої орієнтири не десь, не там у висоті.

Вони всі в мені, серед іншого різного шуму, мотлоху та дурману...

Потрібно встигнути...

Здатись не можна... Першорядне стелить ліжко мені...

Але я побреду цими прекрасними просторами.

Голову вгору... Небо вкрила мереживна вуаль.

І звучать у сніговому вихорі ангелів хори,

Пращури - вірою,

Зірки Всесвіту і... далека далечінь. Нехай!

~квітень•2021~

...

Lexa T Kuro

Навчи мене чаклунству, будь ласочка, архімаг

За мотивами "Скайрім"...

~•••~•••~•••~~

Навчи мене чаклунству, будь ласочка, архімаг.

Мій шлях був довгий, я вічність у бою.

Підземні склепи та джерела у всіх на вустах,

Дракони повернулися - боронять землю свою...

Я побувала в болотах, і на верхівках гір,

Спускалася під землю і поринала на дно морів.

Збирала різні плітки, сум, захоплення, гнів,

Карала нечисть, вінчала жебраків та королів.

Зустрічала благородних вампірів та злих святих,

Храми нових богів, і зруйновані міста,

Привидів, які живіші за живих,

І кілотонни ідеального марного льоду зі сна.

А ще я вселяла надію, спокій та страх,

Приручала добро, щоб не звалився буття орієнтир.

Древо життя бачила, диво в його гілках,

Як у паростку дозрівав істини еліксир.

А потім по древніх храмах носила мене доля,

Шукала слова в криках драконів – ніхто не просив.

Більше знайшла запитань - адже в темряві народжується темрява,

Від ран і зрад вибивалася кожного разу з сил.

Я завжди захищала слабких з вірою у любов.

Сильні були друзями – усі скажуть, кого не спитай.

Варила юшку, пекла хліб і проливала кров -

Щоб не робила, все було заради інших, це знай!

А зараз дивлюся нагору – мовчать небеса.

Віддається мені кожен крок тих, за кого живу.

...Навчи мене чаклунству, будь ласочка, архімаг.

Ти ж знаєш, я одна з тих драконів, які загинули у тому доброму бою.

~квітень•2021~

p.s. Кліп до вірша та декламація - подарунок від дивовижної авторки Сандри Мей

https://arkush.net/user/7740

Кліп можна подивитися у вкладці "Буктрейлер".

...

Lexa T Kuro

Я – камінь

Я – камінь. Самотній, холодний, німий, загублений в мертвій пустелі,

де тишу лякають далекі громи,

де тіні малюють пастелі,

де часу піщинки зсипа'лись в віки

впереміш із зоряним пилом,

де місяця серп смертоносно тонкий пильнує забуті могили.

Я – камінь. Вже тисячі й тисячі літ

чужі стережу таємниці.

Зникають народи, великі й малі,

руйнуються за'мки й темниці.

Я камінь. Мене не турбують жалі,

чиїсь перемоги і втрати.

Одним лише марю у сизій імлі,

одна лише мрія – літати!

Я – камінь, холодний німий моноліт, бездушна базальтова брила.

Та щось мене кличе щоночі в політ...

О Небо, даруй мені крила!

07.07.2023

...

Музика
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
20.09.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

От і настав час привітати переможців та учасників з результатами "IX Всеукраїнського літературного конкурсу «VivArt»"! 🥳

... Детальніше
Блоги
Перша в друк.Мак Карсегі (Сергій Макар)
01.10.2023
Привіт, дорогі друзі та читачі! Книга «Рейд» йде в друк. Спершу, звичайно редактура) Насправді не ма ... Детальніше
Теж літератураАрсен Гребенюк
01.10.2023
Агов! Не чули? Не знали? Вийшла книга "Український бестіарій" про істот української міфології. Це ар ... Детальніше
Друзі, роман "Срібло і золото" закрито для редагування і доповнення. Джей Даркош
01.10.2023
Оновлену версію і нові глави очікуйте орієнтовно в січні. Дякую всім, хто читав, коментував і підтри ... Детальніше
🇺🇦 З Днем захисників і захисниць України! 🇺🇦Аркуш
01.10.2023

Щира шана всім, хто зараз боронить нашу землю та наближає перемогу! Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь живими та неушкодженими! 💙💛

Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦

... Детальніше
Лампова готикаКнигоманія
01.10.2023
Теплої всім нам осені:) День стає коротшим, погода похмурішою, а в душі прокидаються похмурі нотки. ... Детальніше
Огляд на повість Олени Захарченко "Метро до Темного Міста"Сергій Рачинський
01.10.2023
…Тому тебе і назвали Лакі – хлопчик, якому завжди таланить. Хіба ти думав, що твоя мати, яка тебе та ... Детальніше
На Аркуші вже:
7714читачів
76631коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: