🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
war prose

Електронні книги / Фентезі (2699)

Доля її – дракон

... А доля її – дракон, а не принц чи герцог.

Дракона кохає красуня уже давно.

Дракону належить її непокірне серце.

Хай кажуть: "Причинна!" – кохає його все одно.

У кого іще є такі золотаві очі?

Хто ще вміє так обійняти її крильми,

сховати від світу, який визнавать не хоче,

що він і вона не окремо, а разом – "ми"?!

"Ніяких драконів!" – ногами король тупоче.

"Луската потвора! Уб'ю!" – обіцяє брат.

Мовчить королева. Вона зрозуміти хоче,

чому все це сталось, чия це жорстока гра.

Чи зможе її Маргарита, дитина мила,

старе зруйнувати прокляття, що править тут?

Чи так і блукатиме замком недобра сила,

аж поки хтось інший не звільнить усіх від пут,

які не одне покоління з бідою в'яжуть

правителів гордих? І скільки чекати ще?

Цей замок проклятий – віддавна так люди кажуть,

і страх накриває долину брудним плащем.

А треба всього лиш було покохать дракона –

по-справжньому, щиро, і заміж за нього йти.

Ніхто не хотів: чи миліша була корона,

чи просто боялись... Невже нею будеш ти?

Маленька принцесо, чому неласкава доля

тебе готувала у жертву старому злу?

Підеш за дракона – і вже не побачиш волі,

а серце зітліє у мертву суху золу.

"Скажи, королево, чи варта того корона,

щоб з нелюбом жити? Чи в замку щаслива ти?

Я знаю, ти теж покохала колись дракона –

чому ж не схотіла за серцем своїм іти?

Не вабить корона, бо я – добровільна жертва

такого кохання, яке і не снилось вам.

Із ним я щаслива, без нього я буду мертва.

Немає прокляття, воно лиш пусті слова.

Самі ви наслали прокляття оце на себе,

ваш вибір – корона, та щастя вона не дала.

Ви завжди дивились під ноги, а я – у небо,

тож маю тепер і кохання, і два крила.

Забудьте прокляття, вдихайте на повні груди.

Розсіються хмари, відкриють нові світи.

Залежить від вас, що в майбутньому з вами буде.

Прощай, королево... Мамо... "

"Прощай. Лети!"

17.01.2023

...

Музика

Бог

Наг я вийшов із утроби матері моєї,

Наг і повернуся.

Господь дав,

Господь забрав;

І без жаги свого жалю,

Не помилує дітей;

І не прийде на сприяння до творіння,

Що відданій всіх звірей.

Не дасть уповання або розпач,

Не подарить зайвий "шанс"

Або "благодаті".

Але дасть нам душу, життя та смерть,

Наче наша матір.

Але залишивши своїх "ляльок" на покликання долі,

Спостерігатиме, і тільки.

За тим, як хтось вмирає,

А хтось, навпаки, живе.

І на виставі, в театрі;

Безмовній, величавій тиші,

У залі глядачів, з одним місцем.

Сидить одна істота,

Що дивитися виставу трагічну,

З назвою "життя".

...

Мерфі Розалін

Сотворення

Чашка моря в Його руках,

Перед носом – шматок землі

У озерах і у річках, 

Та водойми ці замалі. 

З тої чашки проллє моря,

Океани візьме з мисок,

І напоїть дощем поля –

До життя знову зробить крок.

І розкрутить планету ту –

І розжениться, полетить

Через простір і темряву,

Через роки, і через мить.

Чашу іншу візьме до рук, 

В чаші зорі – світила всі,

Мов нанизані на ланцюг, 

Спочивають в своїй норі.

І підкине їх вгору Бог,

І зависнуть усі в пітьмі.

Буде світло, як є любов. 

Буде Слово, хоч всі німі. 

Будуть квіти, кущі, сади,

Будуть гусені і джмелі,

Будуть гнізда плести птахи,

Будуть люди і кораблі.

І кружляти в танку дівча

Буде в свої шістнадцять літ,

Хтось торкнеться її плеча, 

Прошепоче своє "Привіт".

Будуть роки, і буде мить.

Всі спідниці поточе міль.

Бог подивиться і змовчить,

Бог сховає у серці біль. 

18, 20.01.2023

...

Іра Соєр

Едем

Був у батька мого сад,

Там росли дерева,

Полуниця, виноград –

Все для блага чрева.

Ананаси, фейхоа,

Кавуни та сливи –

Стільки всякого добра,

Бути щоб щасливим!

І була щаслива я

Разом з чоловіком.

Знать не знала, що журба –

Слід-у-слід за гріхом.

Мирно жили у саду

Люди та тварини.

Про печаль і про біду

Знати не хотіли.

Я допитлива була,

Знати все хотіла.

Ось їжак, а ось верба –

Любо все та мило.

У дослідженнях мене

Занесло далеко –

Перед деревом стою,

Чую: «Небезпека

Цих плодів відкриє все.

Ясні твої очі

Вмить пізнають про добро,

Зло і чари ночі».

Змій спустився по гілках

І блиснув очима.

«Бачу в тебе сильний страх,

Милая дівчино.

Тобі батько розповів

Хоч краплину правди?»

Я мовчала. Звір повів

Монолог, не жарти.

Все збагнути не могла,

Що сказать хотів він.

«З'їж». До рук я плід взяла,

Змій здававсь щасливим.

Надірвалось у мене

Щось усередині.

Краще було б скуштувать

Кавуна чи дині...

Зірвала іще плодів –

Світ догори дригом.

Скільки жила ясних днів

І не знала лиха!

А тепер? Все навкруги –

То не рай безмежний,

А в'язниця, що боги

Звели нам належно.

Щось гаряче по щоках

Полилося градом.

Не встояти на ногах.

Падать. Падать. Падать.

Змій на дереві сидів

Споглядав на мене.

«Набери іще плодів», –

Шепотів зелений.

Набрала і віднесла

Прямо чоловіку.

Відкусив він від плода –

І в очах щось зникло.

Загорілось щось друге.

Оглянув він себе

І казав: «Любов моє,

Голі ж ми під небом!»

І ховалися в кущах,

Бо такий то сором!

Оселився страх в очах

Перед цим простором,

Перед батьком та всіма

Звірами на світі.

Заболіла голова.

Батько кличе: «Діти!

Де ви є?». Ми мовчимо.

Змій сидить на гілці

Перед богом. Той його

Гладить по голівці...

5.10.2021

...

Іра Соєр
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🖊 Результати конкурсу прози та поезії VivArt! 🖊
20.09.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

От і настав час привітати переможців та учасників з результатами "IX Всеукраїнського літературного конкурсу «VivArt»"! 🥳

... Детальніше
Блоги
Перша в друк.Мак Карсегі (Сергій Макар)
01.10.2023
Привіт, дорогі друзі та читачі! Книга «Рейд» йде в друк. Спершу, звичайно редактура) Насправді не ма ... Детальніше
Теж літератураАрсен Гребенюк
01.10.2023
Агов! Не чули? Не знали? Вийшла книга "Український бестіарій" про істот української міфології. Це ар ... Детальніше
Друзі, роман "Срібло і золото" закрито для редагування і доповнення. Джей Даркош
01.10.2023
Оновлену версію і нові глави очікуйте орієнтовно в січні. Дякую всім, хто читав, коментував і підтри ... Детальніше
🇺🇦 З Днем захисників і захисниць України! 🇺🇦Аркуш
01.10.2023

Щира шана всім, хто зараз боронить нашу землю та наближає перемогу! Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь живими та неушкодженими! 💙💛

Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦

... Детальніше
Лампова готикаКнигоманія
01.10.2023
Теплої всім нам осені:) День стає коротшим, погода похмурішою, а в душі прокидаються похмурі нотки. ... Детальніше
Огляд на повість Олени Захарченко "Метро до Темного Міста"Сергій Рачинський
01.10.2023
…Тому тебе і назвали Лакі – хлопчик, якому завжди таланить. Хіба ти думав, що твоя мати, яка тебе та ... Детальніше
На Аркуші вже:
7714читачів
76631коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: