💛💙 Аркушу 3 роки! 💙💛

Електронні книги / Фентезі (3667)

Байка про викривлені відносини

Байка про викривлені відносини

Хитра лиска-комерсантка, майже собі олігарх,

Каже якось зайцю зранку: «Слухай, від сьогодні дах

Я для тебе, клаповухий, то ж податочок давай!

Все затям і добре слухай: це – за поле, те – за гай.

Тут, звичайно, усі справи ти вирішуєш свої,

То ж платити треба справно, а як ні – то тебе з’їм!»

А тут, нате, бізнес-вовчик звідкілясь раптом з’явився.

Зайцю велить стати мовчки, а сам хижо до лисиці:

«Слухай, ти тут промишляєш у моїх же володіннях.

Певне з цього вдосталь маєш, то ж ділися ти сумлінно!»

Лиска крутить хвостом лячно, та не встигла ще й кивнути,

Як із хащі дуже гучно рик ведмедя стало чути.

Він наблизився поважно, як той злодій у законі,

І сказав вовку уважно: «Ти, друже, вже від сьогодні

Готуй мені круглу суму!» Й вовк поник у важку думу.

Зайчик туди-сюди круть, а над ним лисиця:

«Від сьогодні ти – банкрут.» І з’їла зайчиська.

А вовк важко сопе в ніздрі, вискаливши зуби грізно:

«Ти, лисичко, розтовстіла та й ділитись не схотіла.

Що на це ти мені скажеш?» Й мовчки скрутив бідній в’язи.

А ведмідь лапи почухав, нахиливсь вовку до вуха:

«Оця жертва – в мою долю, а ти – геть із поля бою!»

Так і між людьми буває,

Як закону в них немає,

Одного на всіх закону,

Що служив би їм до скону.

...

Світлана Гуйтан

Сама крутецька відьма.

Сьогодні крута я, як ніколи.

Рожевий бантик причеплю на лобі.

Чарівну мантію начеплю поверх,

Посиплю чарівністю свій райдужний сміх.

Хом'яка посаджу на мітлу,

І кудись із ним полечу.

Зорі разом будемо красти,

Уночі по небу, тихенько гасати.

До подружки Гнусі я залечу,

Чай болотяний із нею поп'ю.

У неї трохи потусю,

Багатенько мухоморів наберу.

А потім додому, до хатки, назад полечу.

Почаклую у халупці, ще трохи,

Зіллячко, мабуть, нове зварю.

І в комірчину подалі сховаю,

Від хом’яка, що його завжди з’їдає.

Ох, на сьогодні я дуже втомилася,

Та на сьогодні я надто виснажилася.

В халупці ще й прибиралась,

Та й по лісу ганяти вимоталася.

Ось, мабуть, я відпочину,

Ось, мабуть, я перепочину.

Відлежусь, передихну, розслаблюсь,

І трішечки схропну.

Потім чаю болотяного поп’ю,

Смачними кренделиками прикушу.

Ще на Місяць погляджу та й план хитренький вимудрую.

Трохи подрімаю, а там і ранок настане,

Тож нова купа справ чекає…

До перших зірок літати і знову чаклувати.

А потім відпочивати…

...

Lana Moon

На Мальдіви!

Вранці вийшла на веранду, зрозуміла, все – відбій!

Так втомилася за рік я, треба відпочити!

Відпочиночок заморський, буде в самий раз!

Тож потрібно всім збиратись, натовпом летіти якось…

Валізи швидко всім збирати та прудко на мітлу стрибати!

«Я візьму з собою жабку, павучка я прихоплю.

Щурик, равлик, мишеня і на мітлу усіх закину.

Ворона схоплю за хвіст та про кішку не забуду.

Всіх комашок прихвачу, у чавунок їх теж заброшу!

Зміючку на шию, як шарф оберну,

Кажанчика, муху та ще й сову прихоплю.

Ах так, попелиць із кусючими блішками,

І веселих тарганів із кольоровими ніжками».

Прихопила ще валізку, кренделиків та булочок,

Улюблену м'якеньку подушечку, а ще, Чаклунську книжечку.

Все взяла та без надмірності!

Чайник для чаю, цукорок для хрюшечки, згадала відразу, що забула Нюшечку.

Повернулася за свинкою, та у болоті, бруднуля пірнає, сонячні ванни приймає.

Ледве-ледве всі залізли, видерлися, як могли.

На мітлу бідненьку, один на одного всілися всі.

У морі будемо плавати та засмагати, весь тиждень лінькувато відпочивати!

Павучку куплю панамку, засмагати не любить він!

Жабі треба парасольку, щоб не змінити її колір, із зеленого на червоний!

Мені потрібен гарненький купальник, щурику - шорти, крем, окуляри.

Свинка просить платтячко, бо буде танцювати,

А ще новенькі туфельки, чечітку відбивати.

Лише мітла мріє, щоб просто від всіх відпочивати!

Довго-довго засмагали, довго-довго відпочивали.

Та ще довше на пляжі валялися ми, аж цілих три довгих дні!

Їсти, спати та на мітлі ганяти, вже не цікаво так відпочивати!

Ну, нарешті, додому поїдемо, до нашої хатки!

Вже ніколи тут теревенити! Будемо речі збирати!

...

Lana Moon

Осяяне диво

Над Україною жар-птиця пролетіла,

Здавалось, небо пожовтіло.

Виднілися за небокраєм крила.

І люди думали-гадали,

До чого ж диво прилітало?

А може вона – сон казковий,

Що мариться усім вночі?

Та ні, ця птаха, мабуть, ангел Божий,

Що розносить тільки добрі звістки.

Цікаво, у чому її сила?

А може то усе дива?

Нам треба це все розгадати,

Хто ж вона така?

Уночі всі люди позбігались,

Сперечалися, яка ж вона?

Усіх потроху слідчі розпитали:

– То, мабуть, розвідка така!

Переполох зробили всюди,

Зібрались могутні пліткарі.

– Та то нам вже кінець тут буде!

– І я так думаю! А в тім...

І доки вчені розмовляли,

Упало з неба два пера.

Та сонця уночі ж нема,

Не видно й кольору добра.

А там жар-птиця вигляда.

Крилом змахнула усю темінь,

Уже і сонце прогляда.

І ми побачили всі разом

Ці пера жовто-голубі.

І всі новини, мов наказом,

Повідомляють – в Україні мир!

...

Юліана

Край між двох світів

Де забуті плавні сходяться у луки,

У вогнях заграви тоне ковила.

Там же споконвіку пісню степу слухав

Невгамовний вітер, як весна неслась

По просторах краю життєдайним рухом.

Та давно в інакший вимір зелентрави

Перейшли. Де пращур полював гусей,

Водяні потоки спокій увібрали.

Та були там доки, поки геть усе

Шкереберть не стало у боях без правил.

І не поспішає Польовик вертатись

У той світ, де шана до природних сил

Припадає пилом, та війни лещата

Нищать знавісніло те, де колосив

Молоді побіги він колись завзято.

Та прохають люди незвичайні квіти,

Ні, не від застуди, а щоб мапа мін

Проростала ними, щоби хоронитись

Від біди щосили, так щоб кожний вмів

Убачати пастку, оминати спритно.

На своєму вічі радилися довго

Жителі одвічні і полів, і рік.

Хоч терпіння їхнє зовсім не бездонне,

Та долати лихо луків і доріг

Краще буде разом. Хай вартує Доля!

Чарівне насіння розкида́ла Вила.

Вітер їй відмінно в цьому помагав.

Будуть майоріти небезпечні схили

Та не тільки влітку, щоби без вагань

І сапери жваво справу тут робили.

...

Оксана Приходченко

Побачимося уві сні ...

Любитиму тебе сьогодні, завтра,

Удень і вночі.

Кохав: учора і завжди;

Мабуть я, але не ти.

Твоє ім'я давно уже для мене мантра,

Моє ж, будь ласка, прошепочи.

Так, як вмієш тільки ти, лиш не тікай від мене, хоч на хвилиночку зажди.

Крила казково, сніжно - білі опусти, зриваюсь навздогін у політ не знаючи куди.

Мабуть я, але не ти.

Мене ніколи не забудеш, собі тільки не бреши, прийду до тебе уві сні, вкраду знову, кохана, почуття твої.

Те місце в серці, що лиш для мене маєш, та почекай - нам ще не час.

Сховаю крила чорні й білі, зустрінемось тоді, знайди мене в реальному житті!

Казав тобі, мене ніколи не забудеш.

Погляну в очі зеленавої краси, і в них побачу струни, що на них граю, у тебе на душі.

Уся тривога змиється у воді.

Колись, не зараз, уві сні.

Коли з'являться у небі місяць і зірки,

А небо чисте, від хмарин в моменти рідкісні, заграє всіма дарами, кольорами ночі.

Ти спиш, радієш, знов ідеш.

Стій, послухай, сьогодні солов'ї неймовірно співочі, згадай молодію свою;

Колись дивився тобі в очі.

Тепер вже знаю твою душу.

До зустрічей з іншими людьми звикаєш.

Але мене чому не пам'ятаєш?

Кохаєш іншого, та ніби ні?

Хоча можливо. Побачимося уві сні.

Знайди, і я заграю знову на струнах душі, такі знайомі до болю рядки.

Чому лиш спогадів старих не маєш? Та зустрічі зі мною - досі шукаєш.

-Хто ти, не розумію, надто швидко, вже світанок

Чому не знайдеш сам мене? А доля нас не омине?

-Птахи нічні вже не співають своєї пісні;

Знову прощатись важко, побачимося уві сні.

...

Ваш автор
12+

Перемога принца Ерендара

Короля Теренція підступно вбила відьма.

Вона скинула його карету в прірву і сказала: Їдьмо!

Їдьмо, загарбаємо його престол навіки!

Я чекала цієї миті невідомо скільки!

Нарешті відчую корону на своїй голові,

Співатимуть про мене найкращі пісні!

Зла відьма Автала посіла трон.

Кружляли над замком зграї її слуг-ворон.

Ерендар — син короля Теренція з дружиною

Плакали в темній в'язниці невпинно.

Дух короля приходив до них кожну ніч:

Ви маєте боротись пліч-о-пліч.

За нашої славетної країни свободу!

А ви плакати і жалітися взяли за моду!

— сказав він і простягнув їм золотий ключ.

А тим ключем син короля з дружиною

Важкі ґрати вночі насилу відімкнули.

Взяли мечі і сплячих слуг відьомських проштрикнули.

Відчула відьма Автала, що втрачає силу

І кинулась до королівського сина.

Ось ти де, Ерендаре, принц Актанії!

Твоє серце зупиниться, тільки підійди!

Ти — ніхто. Ти — пил. Ну, сюди іди, сюди!

Шмаркачу, злякався? Це ще півбіди!

Твоє місце в прірві. Там, де батькова могила.

Розізлився Ерендар і прокинулась у ньому сила.

Засвітилися очі, підняв він високо над головою меч

Й вдарив ним у серце відьми і закрутився навколо неї смерч.

І ось Авталі-відьмі настав кінець.

А сам король Теренцій більше вже не мрець.

Ожив і знову править королівством Актанія

Зі своїм сином Ерендаром і його дружиною.

...

Елоїза Релі

***

Поки ти спиш

До тебе приходять звірі,

До тебе приходять монстри

Які точать об твоє тіло

Свої зуби гострі

Вони водять

Маленьких діток

І вчать їх смаку плоті

На беззахисних сплячих тілах -

Не зустрічають супротив

Вони струшують

Простір звуками

Заглядають тобі у сни

Вони прагнуть щоб ти прокинувся -

Насичений жахом нічним

...

Хвильовий

Я земля

Я земля.

Я ховаю в себе своїх дітей,

Намагаюсь зігріти холодом.

Розсипаю піском безліч примарних митей,

Подихами втраченого змолоду

Повітря.

Я земля.

Я знаю багато таємних слів

Ніколи не сказаних вголос,

Закованих у ранах пошматованих полів,

Розлючених співом гроз

Звіддаля.

Я земля.

Я стікаю кров'ю засохлих рік,

Що загубили свої притоки.

І до неба горами здіймаюсь із року в рік,

Набиваючи жадібно щоки

Камінням.

Я земля,

Мені не підвладний час

Я малюю собою тату кордонів.

Землетрусами міряю рівні людських образ,

Намагаючись стримати гнів

Безсилля.

...

Євгенія Петрікова
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
💛💙 Аркушу 3 роки! 💙💛
12.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

12-те квітня це особливий день! Рівно 3 роки тому відбувся запуск літературної платформи Аркуш 🙂

... Детальніше
Блоги
Ілюстрації "Зміїне місто" (2-3 частини)Дейз Камоміру
19.04.2024
Закінчила написання ще двох частин свого твору) Ділюсь ілюстраціями. Частина 2. - https://arkush.ne ... Детальніше
А в мене буде дуже гарна обкладинка.Іван-чай
19.04.2024
А в мене буде дуже гарна обкладинка, а поки дивиться на заебане лице Готтліба та ждіть ту красу, що ... Детальніше
Який жанр у книгах вам не подобається?Кіт у зграї
19.04.2024
Без срачу, просто поділитися своїми табу. Мені наприклад не подобається попаданство ( без обід ). Жа ... Детальніше
А в кого очі великі? Як вам живеться зі страхами...Ія Лін & Ізумі Хо
18.04.2024
Всім привіт) Натрапила в одному чатику на обговорення фобій... А це велими цікава тема) Задумалася п ... Детальніше
Чорничні ночіLeila Holden
19.04.2024
Хочу запросити вас до чату «Чорничні ночі». Даний чат присвячений авторам, які пишуть на тему ЛГБТ Ц ... Детальніше
“О, моя львів‘янко“ (або інший "Отче наш")Oswald Artman
19.04.2024
Ангели, падайте з неба, Освальд знову пише. Вашій увазі моє прекрасне богохульство. Молитва до жінки ... Детальніше
На Аркуші вже:
10456читачів
118284коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: