Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / #відьми (64)

Відьми з Диких Земель

За мотивами гри "Dragon Age: Original"...

~•••~•••~•••~

"Я підштовхую історію, коли це потрібно. Але іноді її доводиться штовхати"

Флемет

~•••~•••~•••~~

На південь, до найнезвіданої мерзлоти

Є небезпечне місце повне відьом, варварів та чудовиськ...

Там шукають надії найдивніші сни,

Там нишпорять пороки та страхи, там багато дивних збіговиськ...

Оповіді легенд про те, що на тих болотах живуть

Старі велетні-дерева з серцем зі сталі...

Що немає там світла... Лише сніг і пустка живим "затишок" пророкують,

А крижана темрява поглинає гріхи, біль, сум небувалий...

Що там світ туману, що приховує зло -

Прокляття ввібрало помсту матері безкрилої,

І лють клинків окропила кров'ю давно

Густі рани землі, ставши добротною могилою...

Що там виповзає з темряви нежить, катувати дурнів,

І погань грається по стилих венах дурманом...

Руїни та привиди, що все ще чекають на свої дев'ять кіл...

Там холод і голод шириться у глибині душ бездоганно...

Там мешкає відьма, що живе віки не за законами смертних -

Вирощує "дочок", сміється над світом, сперечається з богами...

Де світло змикається з пітьмою її дочки-перевертні,

Уникаючи побуту людей, красу ховають за розбитими дзеркалами...

У їхніх снах незнайомі обличчя та маса дивних дверей,

Таємниці доріг, гори, спрямовані на небо, за обрій...

Дивачкам, що виросли серед дерев, звірів та тіней,

Чужий людський світ - небезпечний, недобрий...

Відомо їм, що приходить із темряви, з-під гір,

Вражає собою, опоганює все живе, землю...

Коли Стародавній Бог прокидається – починається Мор.

Зло завжди на чеку... Тих, кого веде Клич, не сплять, внемлють...

Вироджується світ, висихають поля та моря,

Небо ніби безодня з щільно-чорними хмарами як у нуарі...

...Відьма Диких Земель невпинно твердить дочкам:

"Нехай знайдете ви шлях у темряві... Підказки в моєму Гримуарі..."

Чи то помста, чи то кара Творця за Стародавніх Богів

Жадібним дурням, що жагою гордості старовинні -

Вини гралися з Тенью, закликаючи її зі снів,

Магією крові вляпавшись на віки в моровому павутинні.

Хай прибуде порятунок, або ж світ у прірву впаде -

Не нам вирішувати... Людське серце часом чорніше за морок...

Кожен у цій подорожі своє місце чи смерть знайде.

Але хто скаже, чий шлях у пітьмі - то порожній сполох?

...Оповіді легенд не завжди земний затишок пророкують...

Той, хто вірить, - буде вірити; той, хто мовчить, - мовчатиме бездоганно.

Відьму з Диких Земель бачать то там, то тут...

Кажуть, вона теж Стародавній Бог - перероджуватися їй притаманно...

~•••~•••~•••~~

P. S. "Якщо запитати, чи реальна вона, Флемет розсміяється і скаже, що не обмежує себе необхідністю бути одночасно лише в одному місці."}÷)

~серпень•2020~

Зі збірки "Казки, які не розказані на ніч"

P S. Шикарний кліп з дивовижною декламацією від Sandra Mey можна подивитися у вкладці "Буктрейлер"

...

Lexa T. Kuro

Відьми живуть серед нас

Відьми живуть серед нас.

Вони катують руками, очима,

Але судоми - екстаз.

Вони оберуть свою ціль, будь ви людина, або мужчина,

І не залишать в спокої,

Змусять себе полюбити.

І вже не виповзти з тієї ями бридкої,

І ви дозволите себе вбити.

Ви молитемите про її срібно-червоний кинджал,

Бажатиме тих судом,

Адже навіть у вашій крові вона - ідеал,

З її вуст ви питимете і нектар з ядом.

То ж, правду кажуть,

Що всі жінки - відьми?

Спочатку їх на вогнищах палять,

А потім вони восстають із пітьми,

Шукають повинні душі,

Знаходять, завжди знаходять,

І якщо вас не лякає грядуще,

Значить, ваші кати ще десь ходять.

...

Gayana

nocte somnia...

1.

коли двері ледь відчинені весь час,

заповзає в хату нечисть наче плаз.

виб'є вікна, звалить стіни, зломе дах.

в тім'я дзьобне велетенській темний птах -

і засвітяться в очах немов у сні

ватри омахами шабашу нічні.

згаснуть зорі - лиш ріжок висить тонкий,

що від місяця, як посміх...молодий.

...чи то пугач, чи то сич в пітьмі кричить?...

а чи оргія зі стогоном горить?...

біси з відьмами кидаються в огні

в твої очі, що осліплені у сні?...

і у маренні застогнеш.

вуст біда

дотикнеться... - зледеніють враз вуста.

і опинися в магічному кругу,

де чорти здіймають з попелу пургу... -

і душа туди завіється ураз.

там злітає не приборканий Пегас

і Парнас в руїнах заревом в огні.

скрізь розкидано там ліри мовчазні...

...з ліжка скочиш - привід привідом! - мов тінь

зайдеш в темряву торкаючись до стін.

двері щільно щоб замкнути на замок,

бо до фатуму лишився лише крок...

2.

ах! не впасти б...не розбитися... дійти.

свої кроки чуєш в лунах самоти.

...слава Богу! що замкнуті всі замки.

що було то?...чи не окрик у роки?...

чи жахнувся ти відкритості у світ?...

злету волі?...своїх спогадів і літ?...

може, просто - полюбляєш самоту?...

голосіння і ридання в темінь ту?...

...чи боїся спотикань і біль падінь?... -

стільки падалося, падать що аж лінь...

...ввімкнеш бра у кухні, в роздумах хибкий.

- ...оковитої - шепоче щось - налий... -

але вип'єш кави.

сигарету запалив. і глянеш в ніч,

як по склу сповзають краплі мовчазні.

...за вікном тим - вже не осінь...там порив

вітру, що затіяв злам і зрив,

змив дощами він осінній дивний лоск...

і потоками сумними все злилось.

далі... - мерзлість, сирість, нудь, печаль.

залишився лиш

від осені на спогад

біль і жаль.

...випив каву.

в спогляданні докурив.

в попільничці сигаретку загасив.

в сон увійдеш

як в притулок,

під покров...

...із надією прокинутися знов.

...

Ем Скитаній

Сапсанові діти

Вітер віє понад степом, хмари розганяє,

А по полю, по дорозі козачок гуляє.

Тільки бач - стоїть хатина понад битим шляхом,

Якась мала, білобока, зроблена не ляхом,

А у саду, попід тином, наче хтось блукає.

То дівчина! Гарна, мила, за квітами дбає.

Тільки кінь став на дорозі і не ворухнеться...

Знає! Чує! Що як підуть - ніхто не вернеться.

Бо ця хата не проста і зовсім не біла,

Не одного подорожнього вона погубила.

Бо приблудні в цьому світі сапсанові діти,

Бо лишаються роками коси їх рудіти.

Підійшов козак до діви та все те питає,

А вона, дивлячись в землю, йому повідає.

"Не кохатися нам з тими, що орли вродили.

Не тягатись нам до віку з білизною шкіри.

Очі карі, чорні брови та і довгі коси...

А що в мене! А що в мене?... Пасми, наче лози.

Все стрижéні та стрижéні. Короткі і тьмяні.

І від босого життя - рученьки багряні.

Та хоч кажуть, що красиві! Вони ж не дівочі!

Заплакала наша мати свої блакитні очі.

І дарма питають люди: "Чого голубії?"

А від того, що у всіх нас голота на шиї.

Бо дивились довго в небо - в нього й взяли вроду,

Бо вквітчалися з сестрою ми плодами глоду.

Бо чар-зілля опівночі в просіці збирали,

Бо біленькі ніженьки у землі марали.

Тож скачи! Скачи від сюди! До ляха, до пана!

Свою долю проклинати, як я проклинала!

Як уроду проклинала! І сапсана, й поле!

Де гарцюєш, де гуляєш, вільна наша доле!

Де над річками шепочуть верби та тополі,

Де русалоньки сміються до страшної болі.

Нехрещені та забуті, втоплені батьками,

Дожидаються вони нас попід теренами.

Тож тікай! Тікай, козаче, за синіє море.

По дібровам, по гаям, бо шукає горе!

Тож тікай й не обертайся! Бо як обернешся,

То, мов коник вороненький, у яру спіткнешся.

Не знайдé тебе зозуля, не знайде і голуб.

Зникнеш в часі швидкоплиннім, наче канув в проруб."

Постояв козак і збліднув, на коня та скаче.

І стоїть сама дівчина, знай від сміху плаче.

Обернувся, недолугий! Обернувся й згине!

Його серце, душа його до мавок полине.

І зійшов над гаєм місяць, засіяли клени,

Спалахнуло на лимані вогнище зелене.

Впали на тьмянé волосся сургучеві зорі,

Загубились в сизих травах крапельки прозорі.

Погоріла біла хата, відьми - разом з нею,

Обернулися легенди страшною брехнею.

Купина погасла врешті, лиха більш немає,

Темний ворон понад степом пісні не співає.

Буде тільки попелище терном проростати

І над цим злочинним місцем сапсани літати.

...

Данила Чаглій
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂
29.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно ми продовжили опитування у нашому телеграм каналі на тему "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
💚 З Днем Києва! 💚Аркуш
26.05.2024

Де колишуться віти
Закоханих мрій...
Як тебе не любити,
Києве мій!

... Детальніше
Закриття конкурсу "Літечко червоне"Інклюзивна спільнота "Творча майстерня"
27.05.2024
Всім по привіту👋 Майстерня закриває подачу віршів на поетичний конкурс «Літечко червоне». Далі йде о ... Детальніше
Як вища історична освіта допомагає творчостіМавка (Ганна Заворотна)
26.05.2024
Як магістр історії й археолог в анамнезі я чітко уявляю світ своїх фентезі в історично-культурному к ... Детальніше
I на мудрім дідько на Лису гору їздитьЛана Філлі
26.05.2024
Або чому так важливо невпинно перевіряти інформацію. Блог-каяття. Пам'ятаєте мій блог про подарунок? ... Детальніше
ПАРТНЕРИ ПРОЄКТУБосорка
26.05.2024
Дорогі автори грандіозного роману «Босорка»! Від імені керівництва Міжрегіональної Академії управлін ... Детальніше
Поділіться вашим досвідом — збагатіть сучасну історіюProza.ik
25.05.2024
Доброго часу доби, аркушівці! Привіт вам від прозаїків 🌚✨ Маємо для вас ініціативу: розповісти про ... Детальніше
На Аркуші вже:
11068читачів
127224коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: