Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Драма (900)

Зорепад

Ти як метелик в тій блакитній сукні.

Я так жалкую, що замало цінував

Твоїх очей яскраві літні зорі

Коханні губи недоцілував.

Ти як весна у зорепаді танцювала,

І віддавалась без останку, до кінця,

А я не вірив у казкове дивне сяйво

Нерозуміючи чим це заслугував.

Затамувавши подих зустрічали ранок,

І мала б вже ростанути зима...

Прийшла війна, розвіявся серпанок

Та обірвалось щастя майбуття.

Не народились наші янголята,

Вони були б чарівними як ти.

Від туги посивіли нащі тата,

Бабусями не стали матері.

Коли ти гинула в багатоповерхівці

Коли ламалась цегла і бетон,

Від вибуху здригнувся всесвіт цілий,

Але чомусь заплющив очі бог.

Я б врятував тебе, я б розкидав завали...

Але не міг, я був вже не живий

І побратими наді мной сумні стояли

Шоломи знявши, не ховаючи журби.

...

Ігор Тхаревський

Місто, якого більше немає

Місяць не світить, сонце не сяє,

Над містом, якого більше немає.

Гомін пташиний людей не розбуде

В місті, якого ніколи не буде.

Чорні дерева, зім'яті автівки,

Згарища, попіл, розбита бруківка.

Без даху і вікон похилені стіни...

Лежать під завалами цілі родини.

Лежать і не дихають, що з ними стало?

Їх бомби ворожі навіки приспали.

Їх рвали снаряди, дірявили кулі-

Це їх покарали за справи минулі.

За те, що свободи хотіли ковтнути,

За волю, за мову, розірвані пути.

За долю, що самі обрати посміли

На смерть прирекли і безжалісно вбили.

Буває, почується голос людини,

Примариться сміх у ранкову годину...

Та ні, тільки круки над містом літають,

Лише їхні крики в повітрі лунають.

Ну от же ж, на лавочці, біля паркана

На ручках баюкає донечку мама.

От, шапочку їй поправляє, пенеткі,

В пакеті шукає вологу серветку...

Здалося. То мари були, то не люди.

То дране лохміття валяється всюди.

То хустку жіночу розтріпує вітер,

Яка вже нікого не зможе зігріти.

По сходах сусід не підніметься вгору

Ніколи у двері ніхто не подзвоне,

Татусь не приїде з роботи надвечір

Не стріне його галаслива малеча.

Нема ні дверей, ні під'їзда, ні дома,

Лікарня розбита, садочок і школа.

Розтрощені вулиці, мікрорайони,

В зруйнованій церкві не вдарять у дзвони.

А може, все вигадка, може наснилось?

Заплющити очи, щоб все припинилось?

Лиш серце сумує, болить і страждає

За місто, якого більше немає.

...

Ігор Тхаревський

Втеча

Вона любить тікати.

Коли гнів наростає у грудях і застрягає у горлі,

Вона розуміє, що як тільки промовить слово - поллються сльози.

Гіркі від років образ та побоїв.

Тому доводиться ковтати клубок у горлі

І рахувати до десяти.

Як її вчили психологи в школі.

Взагалі, буває важко продовжувати ховати свої емоції.

Хочеться вибухнути від них.

Істерично кричати на всіх,

Розбивати від гніву об стіни свої кулаки.

Кричати, допоки не зникне голос,

Кричати, допоки слова не дійдуть до людей.

Та голос зникає,

Плечі починають боліти,

Хто почує її?

Тому вона тікає.

Із необхідного - гаманець, книжка, ключі.

Тікає аби просто втекти, щоб подихати свіжим повітрям.

Бо там де була, вже нема чим дихати,

Тому і не виходить кричати.

Потрібно всього лиш сісти у потяг,

Послухати колискову вагона,

І відпочити самій.

Вона любить тікати,..

...

Anita_Lucy_chan

Бездоганність

Бездоганність

Де зустрічається небо з хвилею – бездоганність.

Розчиняються зірки, стікають піною у воду.

Де вільна душа... І час застиг... Шлях Чумацький

Чи то богу, чи дияволу своє серце продав...

Тут бажання лише одне – бути Світлом.

Немає ні минулого, ні майбутнього... Істини біг...

Бриз і вічність Таємницею Світу оспівані.

Тяжіння усіх доріг... Розуміння: ти – Людина, ти - Світ...

Тут біля «окрому прибою» - центр Всесвіту.

Звук неба, смак вітру, колір глибини води...

Затишок серця та думки... Кохання як Світло...

І пульсація у венах «немає тієї долі..» Розуміння «навіщо», «куди»...

Не молюся... Не вмію, не знаю, не пам'ятаю...

Лише солона млість: вітер, вода, пісок -

Сльози неба... У вузькому колі, без сторонніх... Я знаю:

Хто є частиною Всесвіту, той не може бути самотнім... Життя - урок!

~31•07•2019~

Відеокліп з моєю декламацією можна подивитися у вкладці Буктрейлер

...

Lexa T Kuro

Тут зима...

Тут зима... Біле пір'я негоди

Застилає й землю, й душу.

Хуртовина відпустила поводи,

Крапки кроків заметіль глушить...

Далечінь світла, та не видно в тумані

Акварелі заходу сонця... Все біле...

Візерунком дивовижної грані

Заповняється все наболіле.

Сніг святий, аж душа іскриться.

На долоні кристал сльозою тане...

Вгору спалахнула смішна синиця,

Думка мою в крила вплітає...

Сонцем зимнім край снів закутаний,

Пісня вільного вітру – снігами.

Теплим зітханням застигло заплутане,

Казку життя створивши складами...

~зима•2018~

Відеокліп з моєю декламацією можна подивитися у вкладці Буктрейлер

...

Lexa T Kuro

"Запитання Богу"

Господи, Боже, доки будеш терпіти?

Доки буде над нами небо синє чорніти?

Знаю права не маю, але все ж запитаю!

Я тим часом, як бачиш, брату рану мотаю.

Скільки ще їх загине? Моїх друзів найкращих?

Від руки ворогів не живих і пропащих,

Віддалися неправді й поклоняються кату,

Я був вдома з сім'єю, вони вдерлися в хату.

Скільки будуть ще вірити їх пропаганді?

Хто сидить на дивані у комфортній веранді.

Ти забрав у них розум? Краще знаєш, що добре!

Нам натомість Ти дав, серце лева хоробре!

Скільки ми ще братів своїх тут поховаєм?

На спасіння Твоє з нетерпінням чекаєм!

Заступися за нас, я прошу, я благаю!

Бо вже вкотре з братами, в окопі вмираєм.

Доки пити нам чашу страждань неминучих?

І терпіти укуси тих зміїв гримучих?

Доки будуть топтати нашу землю сусіди?

Ну за що Україні незаслужені біди?

Скільки ще має вмерти діток невиних?

Від задумів злих і від планів злочинних?

Навіщо створив нас, життям наділив?

До рани із кров'ю я бинта притулив.

Не може той бинтик нам рани покрити,

Ворог сили немає, щоб нас підкорити,

Жахлива доба, льється кров багряниста.

Аж занадто до Неба, дорога терниста.

Ну як ти там брате? Болить? Я це знаю!

Ти тихо тримайся, нам пізніше до раю!

Ще трохи стерпи, зціпи зуби щосили,

Нам треба ще жити, не час до могили.

Хіба ж нас питали, оті що напали?

Коли з наших життів, мир і спокій украли.

Лютий ведмідь, зійшов з глузду від сказу,

Ричить на весь світ, всім несе ту заразу.

Ми одразу зуміли ведмедя спинити!

Але, яку ціну, нам прийшлось заплатити?

Не вірять і досі, люди деякі в світі.

Попали в міцні, злом поширені сіті.

Щоночі на небо дивлюся, чи бачиш?

Послухати хочу, чи з нами Ти плачеш?

Допоки брехню, за правду будуть вдавати?

Коли ми всі зможемо мирно поспати?

Я здається збагнув, що до мене говориш!

Ти нову історію і новий світ твориш!

Там місця нема для чортів із пекелля,

І для цього нам треба прикласти зусилля.

Ти вибрав Давида, щоб він вбив Голіафа,

Щоб імперія, зла більш не встала із праха.

Нечисть знищити всю, що навалює з сходу.

Таку місію дав Ти, для Свого народу.

2023

...

Vladyslav Derda

Зима

Посмішкою істини розпишеться зима,

Струсне на душу сонно полог білий...

Візерунковий шифр на шибках не зламати... Там імла...

Але проблиски зорі стіни зігріли.

Гілки дерев сріблом горять, нахабно майорять.

По снігу тупотять ворони - дражнять вітер.

День обіцяє шарварок і неформат...

Опівдні в завірюхі тіням свято... Зима "квітне"...

В'язнуть у кучугурах думки, мрії та мости...

Прядуть звичними шляхами акварелі білі...

Під пологом зими місто завмерло... Сонні світи...

На стінах остигали сліди дня - там грілись тіні...

~зима•2021~

...

Lexa T Kuro

В'язниця "Блуд"

Усі безжальні почуття,

лезом по душі водили,

коли стояв ти у дверях,

буремне тіло ласки хтіло...

Хочу розчинити страх,

коли до тебе серце лине.

Дозволити собі хоч раз,

спокусою кордони змити..

І у скроню вдарив холод,

коли залишив ти без вуст,

мене в холодному покою,

без обіймів і розпуст.

Раніше серце не просило,

милості для інших душ,

але тебе воно хотіло,

навіть, після злості мук.

Гордість тихо попрощалась..

Зламалась я, без твоїх рук,

Печально Его закричало,

Тепер я у в'язниці "Блуд".

Kvita

...

Kvita

ПРИГОДА

Тебе помічу уже здалеку,

Ця постать добре мені відома.

Ідеш назустріч мені у сквері,

В непевних кроках відчутна втома.

Твоє обличчя давно я знаю,

Враз посміхнешся мені таємно.

Осяєш світлом очей блакитних,

Їх я побачу, хоч всюди й темно.

Візьмеш в обійми, немов у пастку

І закручуся з тобою в танці.

Серця заб'ються від хвилювання,

Ми тут шалені, як ті коханці.

Відчуєш владу над моїм тілом,

Ні хвилі потім не даш спочити.

Хоч ти убивця, а я лиш жертва,

Без мене більше не зможеш жити.

(#поетичний_спринт_3,

Твоє обличчя мені знайоме)

...

Amara
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
23.11.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ви довго чекали, але час настав! Починаємо збирати твори на конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Озброюємось квантовою механікою, перечитуємо класику наукової фантастики про паралельні реальності та надихаємось втіленими у кінематографі та відеоіграх мультивсевсвітами! ⚡️

... Детальніше
Блоги
А знаєте, про яке місто на Аркуші пишуть найчастіше?Нівроку
15.12.2022
На Аркуші публікують свої твори вже 1162 автори з різних куточків України. Є письменники як зі сходу ... Детальніше
Ксенія Демиденко "Позитивна дитина"Moonrise Darkness
02.12.2023
Посилання на книгу, яка цього разу стала жертвою мого відгуку: https://arkush.net/book/762 Раніше це ... Детальніше
Істота у дзеркаліDeadNeko & Polska kotka
02.12.2023
Чи варто радіти скарбу, що отримано задарма? Ваш успіх, ціною невдачі іншого. Або ж, все було навпак ... Детальніше
Без "токсік"Ханна Трунова
02.12.2023
✨️Я від самого початку вирішила, що в моїй книзі не буде "токсік" стосунків. На початку історії, зві ... Детальніше
17 розділ "Цвіт Адонісу"!Анастасія Горицвіт
02.12.2023
Ось вже нарешті і 17 розділ "Цвіту Адонісу" є у вільному доступі! Момент перелому, коли долі двох о ... Детальніше
Нова книга Венера Море
02.12.2023
Гаразд, я знову пишу 😇 на цей раз " Жива Історія,, призначена іншій дівчинці в якої так само дцп. Т ... Детальніше
На Аркуші вже:
8458читачів
83600коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: