🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / Драма (1388)

Остання ніч

Завтра погасне останній вогонь,

Поїде пустим безлюдний вагон.

Без мене засне моє місто,

Ти дратуєш своїм бездійством.

Рахуєш мізерні проблеми,

Плачеш мотаючи нерви,

Твої вчинки просто безглузді,

А слова ще гірші й болючі.

Як завжди заснеш о четвертій,

Твій тон незмінно впертий,

Дорікатимеш, що це через мене,

Мені легше, забуду про тебе.

Завтра спалю усі фото,

Зітру нашу спільну роботу,

Я видалю всі повідомлення,

Посміюся над твоїм холодом.

Долоні раптом холодні,

Божевільні очі голодні.

Що, не такий вже хоробрий?

Бачу, наскрізь прозорий.

Не палатимуть наші розмови,

Не почую від тебе ні слова,

Можливо, про це пошкодую,

Зачекай, щось мною керує.

Самотнє зоряне небо,

В голові шириться ехо,

Без мене засне моє місто,

Увійду в невідомість навічно.

...

qpidkiss
16+

расія і СІЛА гомна: Патріотічєскоє стіхотворєніє рускава школьніка

Ви нє повєрітє мнє:

расіюшка снова в гомнє,

расіюшка срьот на весь мір,

Гомно - ето вєсь руській мір!

Гомно - ето суть наших скрєп,

В гомнє ми ідьом етот вєк,

Ми знамя гомна всєм нєсьом,

Гомном всє ми жопу порвьом!

Так дєд завєщал на вєдрє,

Так баба дристала в Тайгє.

Вєлічіє наше, оно:

расіюшка, путін, гомно!

P.S. Ось як людину може поплавити без світла під сирену))

...

Ольга Мігель

Зорі і місто печалі

Я бачив ті зорі

Що в небі нічному

Над степом і містом

Над містом, що є містом печалі

Бо не тільки цвіркуни гумоніли у листі

Але і лайку, і "рускую речь"

Чув я під небом нічним

Невігластво, грубість і лайка

Побиті дороги, дикі зграї дітей

Побиті бляшанки, "гопота з під'їзду"

Втома і депресивні райони

Ох, Південь і схід

Що же з тобою зробили ті люди

Що мали б зробити тебе центром культури

І знову дивлюся я в небо

І знову дивлюся на зорі, сузір'я

І слухаю гамін цвіркунів

...

Панпа Нацалла

Петро Гузік "Without you I am nothing"

І землю вибили з під ніг

Нещадно розтоптали всі надії

Хоча вже бачив силует

Вже майже доторкнувсь до мрії

Хотів почути стукіт твого серця

Ще раз відчути теплу ніжність рук

І перед тим як згинути, померти

Дізнатись смак таких бажаних губ

Та я спалив свої картонні крила

І каменем лечу щодуху вниз

Час натискати на курок

Отримати заслужений свій приз

Немає щастя у житті

Засипле моє тіло сніг

Не підкорить мені цей Еверест

Without you I am nothing...

29.06.2024

...

На!Читай

Не зволікай

Небо зіткане з мільярдів сердець

Вони в унісон вистукують слова:

«Не зволікай, не зупиняйся на пів шляху,

Рухайся далі!».

Вони знову ховають нас за спинами від куль,

Тримають на плечах країну.

Не зволікай, не зупиняйся на пів шляху,

Тобі все досяжно.

Не дозволяй скорботі красти життя!

Нехай сльози лише раз мов цунамі накриють розбите серце.

Не зволікай, не зупиняйся на пів шляху,

Ми ще будемо разом.

Небо зіткане з мільярдів сердець,

Вони без упину вистукують мудрість:

«Не зволікай,

Не зупиняйся на пів шляху,

Рухайся далі!»

...

Ольга Тацюн

Опівнічна проповідь

Я у серці маю те, що не вмирає,

Ця емоція живе в мені, і навіть не страждає.

Над пагорбами так далеко від мене проживає,

Тому і другий шанс з твоїх рук втікає.

Робота, відпочинок і простір між нами,

Непохитна любов з цілунками твоїми.

Обійми мене із заплющеними очима,

Ти пожирай життя - пожирач мого тіла.

Очі оточують нас як небесні світила,

Ти трагічний виконавець, але маєш знайоме обличчя.

Гріх мій, коханий мій - Божа людина,

Ти демон безвольний - дика тварина.

Твої обітниці залишають рани та шрами,

Перегини та обов'язки керують твоїми словами.

Моє тіло в русі, але слабкі та потерті коліна,

Ви минулому чи майбутньому, щасливо без тебе б жила.

...

Яна Янко

Граю симфонію

Життя - стало моєю богинею,

А я відданою їй служницею.

І ткачем туги, і рукою відчаю,

Я так стала для неї важливою.

Кохання - стало моєю безоднею,

У ньому я розпливаюсь надією.

Але дещо в його глибинах приховую,

Те, що тільки серцю розказую.

Брехня - стала моєю молитвою,

Вимолюю слова, що несуться істиною.

В танці ілюзій, де я граю справедливістю,

Мої думки пливуть павутиною.

Біль - став для мене гонитвою,

Я ловлю його перловою краплиною.

Він пливе виникаючи мовою,

Сплетений в рядки, створений мною.

Жаль - став моєю спочиною,

В його обійми себе так занурюю.

Де втомленість дня я отримаю,

Він приносить спокій своєю піснею.

Радість - стала для мене руїною,

Яка розцвітає в спогадах мрією.

Спалахи щастя, що зникають долиною.

Покидаю я рай та йду пустинею.

...

Яна Янко

(Не)байдужий

У нього не було серця,

Яке б розбивалось і кров'ю стікало.

Не було тендітних кісток,

Які б під вагою відчаю ламались.

У нього не було душі,

Яка б кричала від болю.

Тому непереборне втрати почуття,

Вчепилось в шкіру гострими кігтями.

Воно погрожує розірвати його на шматки,

Але він вирвав з кайданів звіра.

Що жив усередині бездушного тіла,

Відламувався від безмежної холодності світла.

Але в душі його долає власне відродження,

Спроби визволити внутрішнє від зовнішнього.

Без серця, без душі, але із запалом розквіту,

Спрямований на пошук частини, що втрачено.

...

Яна Янко
16+

Я загублена

Я загублена, у темній глибині,

Моє світло вкрала нічна темрява.

Я полонена в твоїх очах ясних,

Шалений вогонь тліє в моїх грудях.

Мій розум палає пристрастю палкою,

У вічності твоїй залишаюсь.

Не втекти мені.

Сліпа від страху, але бачу в тобі рай.

Ти мій темний рай.

Ти чарівно світла.

У цих чорних струнах грає моя душа,

І в моїй безвиході я знаходжу себе,

Вітри злі нависли наді мною,

Але ти

Моя темрява...

Я загубилася в тьмі, огорнута тобою,

Моє світло згасло, залишилась в твоїх обіймах.

Ти мене зачаровуєш, я стала твоєю жертвою,

Пристрастю одержима, в вічності твоєї пливу.

Сліпа від страху,

Усе навколо мене пусто,

Але мій погляд знаходить рай у твоїх рисах.

Ти моя темрява, але бачу всередині,

Світлий рай.

В обіймах мороку, я твоя.

...

Анастасія Джабер

Осінь

Минають дні , минають ночі , минає все що звʼязувало нас .

Барабанить дощ по підвіконню , я слухаю підкаст .

Дивлюсь у дзеркало й дивуюсь , куди поділась та , яка зробила все б заради нас .

Заради тебе й твоєї усмішки , яка так зближувала нас .

Заради повідомлення, яке від тебе я колись чекала .

Минають дні , минають ночі , минає все що звʼязувало нас і тільки дощ нагадує нашу осінь , яка так повʼязала нас .

...

Avdokeya D.

Створене кохання

Серед бляклих відтінків життя,

Створила я кохання під куполом небуття.

На світанку горіла пекельним бажанням,

У мене в руках - шедевр безжальний.

В серці з'єднала тіні гіркоти й туги,

Це все мої думки невгамовні.

Створила його у творінні безмежнім,

Сховані душі лунають у вічнім сюжеті.

У руках суперечних потуг воно сяє,

І серця наші миттєво болем єднає.

Пошуки змісту й просторів безкрайніх,

На мольбу долі - руки наші єднаю.

Рука до руки тремтить у спробі відвертій,

Муки сховались у глибинах нашого серця.

Мелодія таємнича забута відразу,

Із нею пролунала покірна відраза.

Покликання й сум вічно тривають,

Холодність й страхи, скуті між двома тілами.

Сплітаються долі, що загубили бажання,

Бо у їхніх душах ще не було кохання.

У розпалі зростають тіні холодні,

Душа скривавлена та погляд безодні.

Але під поверхнею ми сумнівом повні,

Створене кохання - зовсім не казкове.

...

Яна Янко

Три кроки

Моє життя - це калейдоскоп емоцій,

Від радості до болю, і стону німого.

Подорожую я крізь своє існування,

Де час та долю свою втрачаю.

Перший крок - початок долі нескінченної,

Моє серце розбивається на дві частини.

Між тілом та душею - вибір непростий,

Полум'я палає, розбурхавши внутрішній світ.

В другому кроці - я кохання знайшла,

Турботливо тримаю його на руках.

Радість відбивається в моїх очах,

Світлом переплітається моє майбуття.

Третім кроком - став день забуття,

Тікають дні, що були колись небуттям.

Очі пізнаються у мелодії тихій,

В останньому акорді мого життя.

Тут на землі, увіковічнена мить,

У роках моїх втілення скрізь.

Я легендою живу під крилом емоцій,

Зафіксувала своє життя в трьох кроках.

...

Яна Янко

Наснага крику

Моє серце плакало, заливалось сльозами,

І раптом небо криваво-червоним стало.

Я зупинилась, не змогла далі йти,

Люди йшли вперед, а мене з собою не взяли.

Моє тіло відчуває втому гірку,

Емоції ці близько до серця кладу.

Так вибух меланхолії стався в мені,

Це відтінки смутку, радості, відчаю і жаги.

Вони віддалено лунають у моїй душі,

Змивають весь біль, що у серці знайшли.

Слова виливаються, як струмки дощові,

Під цим небом, що стало домом моїм.

А я стою серед прибою,

На містку, над морем холодним.

Неначе з глибин, відчула я страх німий,

Це крик, що відбивається від губ моїх.

...

Яна Янко

Мої/Твої слова

Мої слова - вони в тобі,

Твої слова - до мене не дійшли.

Мої слова - правду говорять,

Твої слова - брехнею мовлять.

Мої слова - відлунням звучать,

Твої слова - як вітри гудять.

Мої слова - як небеса високі,

Твої слова - як втрачені ночі.

Мої слова - ніжність приносять,

Твої слова - таємницю відносять.

Мої слова - знають кохання,

Твої слова - живуть стражданням.

Мої слова - торкаються душі,

Твої слова - ховаються від слухачів.

Мої слова - живуть для долі,

Твої слова - не знають волі.

...

Яна Янко
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Мене заблокував ІнстаграмКатерина Скрипка
18.07.2024
Шановні колеги, зокрема ті, що слідкували за грою для письменників #історіядляскрипки вже помітили: ... Детальніше
Іноді мрії збуваютьсяСкуловатова Олена
18.07.2024
Дуже давно, коли я тільки почала писати, у мене з'явилася мрія: щоб мою книгу видало «Видавництво Ст ... Детальніше
Група "Автори та читачі" - адміниться БукнетомОлександр Молодецький
08.02.2023
Хотів розповісти цікаву історію. Я деякий час був у фейсбучній групі "Автори та читачі". Нещодавно в ... Детальніше
Гра: чи вмієте Ви в критику?Сергій Василюк
18.07.2024
Вітаю друзі, сьогодні я наведу приклад одного оповідання. Воно написане відомим чеським письменником ... Детальніше
Книга про людину, яка подорожує за вітромКниголюб
18.07.2024
Книга про людину, яка подорожує за вітром Ярослава Литвин «Роза Вітрів» Ця книга привернула мою уваг ... Детальніше
Продовжую знайомитися з творчістю Дмитра ВоронськогоКниголюб
18.07.2024
Ще одна цікава книга про українських козаків. «Мамай, або Перші козаки» Цей гостросюжетний роман в я ... Детальніше
На Аркуші вже:
11820читачів
144430коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: