Електронні книги / #сашко (13)

Задимілись в Саках сраки, вже біжать свинособаки, хто на потязі, хто вплав, "руцький мір" в штани наклав!

Знову хтось не там "курив", та всі бази розбомбив, на пляжах тихенько стало, як корова всіх злизала!

Всі по кримському мосту , утікають на Москву, ну а може трошки далі , натискають вже педалі!

Все! Сезон уже скінчився! москаль Кримом подавився, ласти швидше одягайте, іхтіандра обганяйте!

Добрий вечір, мами й тата, на екрані знову я, казочку приніс гарненьку, Вам сьогодні про коня. Забирайте Ви скоріше, гаджети у малюків, укладайте спать малечу, та й до мене, Ви мерщій!

Казочка сьогодні буде в нас повчальна, як завжди, треба завжди добрим бути, щоб уникнути біди, отже казка проситься нова - "Кобиляча голова"!

За високими горами, за глибокими річками, жив собі на ум убогий, цар "владімір лаптєногий", так як думать було лінь, радник був у нього - кінь!

На мордяці окуляри, а в очах його доляри! Шкапа та ще - хитроморда, зла, пихата й дуже горда! Морду скрізь свою вже пхала , в королівстві, про все знала!

Звали шкапу ту "лавруша", до брехні охоча дуже! "Зелень" шкапа полюбляла, Лаптєнога захищала!

Затіває цар війну, дуже нудно вже йому, хоче світ весь звоювать, військо заходивсь збирать! -Ти, Лавруша, нє зєвай, на копита нажимай, да по свєту ти пабєгай, нам союзніков сзивай!

Обєщай ти много дєнєг, за участвіє в вайнє, да скарєє возвращайся, очєнь нужен здєсь ти мнє!

Шкапа гривою кивнула, та мерщій в Китай гайнула, дулю в ніс там піднесли, чим "конячку" потрясли. Чуха голову конячу, отака от вже невдача!

Копита уже димлять, в Казахстан треба скакать!

Знову дулю, в кінську морду, той народ скрутив так гордо! Нема радості в коняки! Скрізь ногою б'ють під сраку! Де б та шкапа не скакала, скрізь відмова пролунала! Як царю розповісти, щоб голівоньку спасти?

Як союзників нема, злетить моя голова! Де ж союзників шукать? Треба в Африку скакать! Там є плем'я - Мумба Юмба, вождь у них - дядько Матумба! Шкапа в спеку, напролом, до Матумби, на прийом!

Тут зраділи гостю всі - і дорослі і малі, закрутилась "діскатєка", аж підстрибують котеки, шкапа те не розуміє, чого так народ радіє, коника все напувають і наїдки підставляють, коли трохи захмілів, про війну заговорив!

А Матумба все киває, на умі свое він має, і брехню нервово слуха, та бабах коня між вуха, Ось Матумба - канібал, всіх запрошує на бал!

Залишились окуляри і копита у траві, Вже не бігатиме шкапа ними більше по землі.

Не побачить більше шкапу, цар владімір лаптєног, І під ніс, тихенько скаже: " Скакуна нє уберьог!". Він "лаврушу" виглядав, та союзників шукав, та нікого не видать, війну треба зупинять!

Не шукай собі ти "друзів", щоб робити комусь зло, бо спіткнешся дуже сильно, й забере Тебе воно! Казочка повчальна дуже, але жде вже ліжко друже! Сни про дружбу хай насняться, вороги хай розбіжаться, Та у сни не потрапляють, зла нікому не бажають. Зло - подалі собі йди, хай добро буде завжди! Надобраніч! Солодких снів!

Гойда - гойда, гойдаша , ваньку любить анаша! Кокс, цей ванька полюбляє, і водяру заливає! Кокс хороший, піп в ударі, вже спітніли окуляри, кричить челядь і стрибає, та ганчірками махає! Після мітингу "ганчірки", йдуть відразу на підтирку! Ватний ванька був артистом, став за гроші сатаністом! москалі те полюбляють, одержимих прославляють!

Вечір добрий мої любі, нічка в хату запливає, знову Дід Сашко усіх Вас, до екранів підзиває, В нас сьогодні казка буде, про "московські воші", яким мало, по життю, хочуть лише гроші!

Ну а в вошей, як відомо, розуму нема, Казку я назвав свою - "Кумчик та Кума"! Жив на світі, цар всіх вошей - вольдемаром звали, скрізь у нього були слуги, вірнії васали!

Розіслав своїх "придворних", по усьому світу, десь пригрілись, зачаїлись, щоби зло творити! Був в царя у того кум, і кума звичайно, цар прислав їх в Україну, прижилися гарно!

Куму вошку звать - Оксана, вела передачі, шуби, долари любила, будувала дачі! Кумець - вошка, Віктор звали, моливсь Вольдемару, на природу, із царьком, їздили на пару!

Щоби десь там підстрелити ведмедя чи лося, чи піймати, на сніданок, із царем лосося! Одним словом, "прижилися", Вітя і Оксана, царь до них частенько їздив, жили не погано!

Всім Оксана із екрану щиро говорила : Що: "сєм'я у ніх прастая, і что всєх любила!" Що любила вона всіх - тут я сумніваюсь, А що розкіш полюбляла - тут я не вагаюсь!

Вгості вона запросила тележурналістів, щоб на очі ті узріли, "простоту", за містом! Охорона запускає незалежні ЗМІ, господиня зустрічає чаєм на столі!

"Счас чайку попйом немножко, а патом пайдьом, всєм сєгодня покажу я, как ми тут живьом!" Гості рота одкривають од розкошів замку: скрізь на стінах, вона й Вітя, в золочених рамках!

Ну і пика, вольдемара, висить на стіні, голову всі зачесали незалежні ЗМІ, мармур, золото, машини, шуби та прислуга, в незалежних ЗМІ, від всього, зачесались вуха.

Зоопарк хазяйка всім, радо показала: і ведмедів, і слонів, шимпанзе, коалу, всих тварин і не злічить, так їх тут багато, і вже сонечко за хмарку почало сідати!

"А ізюмінка, на торте, - это наш вагон, ну смєлєй друзья, пройдьомьте, вместе на перон", Весь вагон той золотий, від чайку йде пара, на підставках, для стаканів, гербик вольдемара!

Почали питать в Оксани звідкіля ж ці статки, де ж це можна заробить, чи платять податки!? "Что сказать вам!? Павєзло! В казіно ігралі, і тіхонько на дворєц, ми насобіралі!"

Ну брехала як могла, ЗМІ лише кивали! Після бесіди такої, додому вертали. Ось приїхав чоловік, від царя, з дарами, Знову їх банкетний зал, "наводнивсь", вошами,

П'ють гуляють, і "калінку" дригають ногами, Лише нашим журналістам, не спиться ночами! Якісь дивні історії Оксана "чесала", В СБУ докладно все, ЗМІ доповідали.

Опергрупа вже готова, джипи та собаки, Будуть їхать, до вошей! Будуть биті сраки! Хвацько хлопці ввійшли в двір, стукають у двері! Голосок Оксани : " Хто там?", "СБ на вечерю!"

Ой, пазвольтє, я оденусь, я только із душа! Щас халатік я наброшу і разбужу мужа! Язик висить у Оксани, омина пороги , "Вітя, шухєр, СБУ, нужно "дєлать ногі"!

З сейфів швидко вигрібають усі свої гроші, розпихають у валізи, хитромудрі "воші", Куди ж доляри дівати, вже місця немає, Розщібає вже матню і туди впихає.

Роздулися ті штани немов шаровари, Біжать мовчки з Оксаною, гублячи доляри! Допоміг Оксані він, паркан подолати, та й почав валізи грошей, на землю, кидати!

Кинув гроші у валізах, лізти заходився, І за гострий шпиль матнею, Вітя зачепився! Кричить він услід Оксані, щоб куму сказала, що застряв він в Україні, що біда спіткала!

У секретному тунелі кума - воша зникла, А у Віті, на шпилі, голова поникла! Уже Вітя у в'язниці, а вона із сумом, царя просить, дуже слізно, визволити кума.

Щось там "трусить" із екрану: "Памагітє, вітє! Он ні в чьом не вінават, єго адпустітє, Дайте ви йому ікри, дайте круасанів, а то від кашів перлових, йому "плохо" стане!"

Ви непотріб для царя, лиш маріонетки, сидить тихо, вальдемар, гамає котлетки! Чуха лисину свою, що з кумом робить. "Как музєйний експонат, будет здесь он жіть!

Возлє Віті "данєцкава", паставлю в вєтріну. Пускай деньги отбіваєт, что в нєго я вкінул!"

Якщо любиш кацапстан, можеш ти полями, йти тихенько на москву, вслід за кораблями! Отака от в дідуся, для Вас була казка, як образив я кого, не кричіть будь ласка.

Та повинні розуміти, не тільки ці "воші", якщо любиш Україну, а не тільки гроші, якщо любиш ці степи, і Дніпро й Карпати, то не треба у росії, кумів собі мати!

Я бажаю Вам усім, спокійної ночі, Хоче спать уже й дідусь, злипаються очі! Надобраніч!

Добрий вечір Вам рідненькі, дітлахи вже сплять, знову Дід Сашко Вас буде, до екранів звать! В нас сьогодні морська казка, диво - дивина, про господаря морів - діда Нептуна!

Про піратів і їх крейсер, та що стало з ним, і що буде в Чорнім морі, людям всім лихим! Отже казочка називаеться: "Нептун та крейсер"!

В Чорнім морі жив Нептун, з дельфінами грався, море він оберігав та все намагався, щоб у морі не було: ні сміття, ні сварки, хто "буянив", в морських водах, давав прочуханки.

Всіх любив старий Нептун, в морі було тихо, аж ось раптом, на обрії, показалось лихо, крейсер показавсь піратський, на прапорі курка: двоголова, триколорна - наче щойно з дурки!

Шум і "танці" почалися, у Чорному морі, тишу крейсер обірвав і завдав він горя, почали літать ракети, з отого "корита", став Нептун дивитися, на це все сердито,

Підпливає до "корита", з надписом "мацква", та й розмову дуже гнівно з судном почина: "Слухай ти мерзотний крейсер, ти ж бо хто такий, Що приїхав і бунтуеш весь народ морський?

Та з гармат своїх Ти гатиш, по простому люду, схаменись та геть пливи, ато горе буде! Повернувся крейсер носом й мовить Нептуну: -Ты чё старый мне тут шепчеш? Щас пойдеш ко дну!

Старий окунь, я Тєбя, да не буду слушать, счас пираты, на палубє, вмиг тєбя просушат, а плавнік твой, под пивасик, тихо будут кушать! -Я же рускій крєйсєр мощний, а Ти ліш сельодка, упливай давай скорей, в чєшує, подлодка!

-Та ти знаєш, що в цих водах, я тут є господар! А ти думав, що вже став, над усим володар?! -Дед, замолкні, надоєл, іначє ракета, вміг із рибіни, такой, сделает котлету!

І в лице вже Нептуну, сміється "корито", А Нептун йому на те: "Будеш гарно битий!" І спрямовує тризуба, летять блискавиці, загорівся їх "караблік", стали білі лиця!

Та забігали пірати, як в собачки блохи, Што случілась?, Хто бамбіт?, з корабля навтьоки, "москва" крейсер, як тонув, йшов на дно "красіво", краби ждали новину, дуже терпеливо.

Бо вже сильно допекли "танцями"пірати, на морському дні поганці, будуть "танцювати"! Їжте - їжте, цих "тварюк", ви ж мої маленькі, тепер корм такий, для крабів, їстимуть частенько!

Якщо чесно: шкода крабів, од "піратської їди", болять клешні у малечі, та судомить животи! Хто там ближче із Одеси, киньте в море ви "вугля", Щоби легше трошки було, їм травити москаля!

Од "корита" ,на воді, нічого не стало, а хазяїна морів, глибини позвали, якби глибоко не плавав, завжди на сторожі , щоб не запливали в море, кораблі ворожі!

Не пливіть лихі пірати, та у мирні води, не стріляйте й не бомбіть, не чиніть вже шкоди! Якщо знов піратик прийде, буде "риба й раки", і запхне Нептун тризуба, йому аж у… "руку"!

Під кінець, пропала рима, дідусь спати хоче, та без рими, кінцівочку, уже вам бурмоче! Хай насниться мої любі, вам Нептун завзятий, із дельфіном, та на хвилях, будуть розсікати! Надобраніч мої любі, спатоньки лягайте, та із казкою новою, мене виглядайте!

Аристократ з "моднявою" зачіскою, з усмішкою везе ракети нам, як справжній рицар із середньовіччя, він хоче дати в пику моzкалям!

Нехай тремтить та двоголова курка, бо Лев вже хоче їй на голови стрибнуть, не знає та "обпатрана" куріпка, яка насправді є Левина лють.

Борис Левове Серце - Ти наш Друже, не кинув нас коли прийшла орда, за все ми дякуємо дуже, Нехай же Лева, омина біда!

Краби ті що на " москві ", трохи вже скучають; "золоте очко росії", вгості виглядають! Коли коля припливе, до них із концертом! Клешні вже всі нагострили, будуть його жерти! "На х..й, коля, тільки на х..й", знаем координати, не потрібно крабів наших, заставлять чекати!

Добрий вечір Українці, любі мами й тата, Дід Сашко сьогодні буде казку Вам казати, тож швиденько йдіть до діток, спати укладайте, ну а потім, до екранів, тихо повертайте,

в дідуся сатира гостра, діткам слухать рано, а мамусям й татусям те, "по барабану", отже вмощуйтесь зручненько, справи відкладайте, та про чари конотопські, слухати сідайте!

Казочка сьогодні в нас - "Конотопська відьма ", та не бійтесь, вона добра, зла у ній не видно! Отже: " Конотопська Відьма "

Говорила стара відьма, москалю дурному: - Повертай свое ти дуло, та іди додому, бо я знаю заговори, буду їх шептати, то не буде твое " дуло ", довіку стріляти!

- Что ти чєшєш мнє старуха? Дуло то, из стали, етім дулом, я сєбє, нацеплю мєдалі!

Засміялася старенька щось прошепотіла, стала вмить вона совою, та і полетіла. "Памєрєщіца ж такоє", - прогундосив ванька, "Ет навєрно з бадуна, "пєрєбрал" я в баньке".

ванька старанно "воюе", по хатах, з трусами, їх складіруе мішками для "своей мадами", буде манька дуже вдячна, за труси, "гєрою", а то досі прикривала сраку берестою!

Ледь добрався до ізби, манька вибігає, та "хєроя", із мішками, радісно встрічае! "Вот тебе привьоз трусов, готовь нинчє баньку", манька зразу засіяла та цілуе ваньку!

В баньке випили потроху, манька вже "как нада", а у ваньки, у танкіста, " дуло " не в поряді, вона ж плакала, сміялась, молитви читала, ну а "дуло" вже повисло, як шматочок сала!

Пригадав кацапик ванька, що відьма казала, здогадався, що за " дуло ", на увазі мала! В Конотоп, хто прийде з дулом, в хату не постука, в того буде манька плакать, отака наука!

В Україні відьми скрізь, злити їх не треба, є і магія і чари - буде вам халепа, тож москалик лаптєногий, не йди на Вкраїну, бо нічого тут не знайдеш окрім домовини!

Сподіваюсь любі друзі казочка гарненька? Усім відьмам з України, кланяюсь низенько, що свій фронт вони тримають, ввечері і вранці, не пропустить чарівниця, у наш дім, поганця! На добраніч любі друзі, спати Ви лягайте, та із казкою новою мене виглядайте!

Добрий вечір мої любі, ніч на плечі вже сідає, місяць високо у хмарах, зірку тихо пригортає, на красу ту задивився, коли йшов до Вас крізь ліс, у торбинці про кохання, казочку я Вам приніс!

Там кохання правда мало - гроші, влада і наказ! Про аліну - несміяну, казочка сьогодні в нас!

Царь вован, болотна жаба,

бородавчата нахаба, геть на старості здурів, молодим стать захотів!

Ботокс не допомагає, все давно уже звисає! Як царьку омолодиться? Мабуть треба одружиться! Взяв гімнастку за дружину, молоденькую дівчину! Ту гімнастку звать Аліна, на змаганнях гнула спину.

Обруч й стрічечку крутила, та на допінгу "влетіла", А вован на те начхав, і Аліну покохав. Все поклав він їй до ніг, та пропав в Аліни сміх, Все ж чогось не вистачає, смуток душу огортає.

А як тільки ніч ступає, старий прищ кудись зникає, Геть не смішно з вованом, горе залива вином! Царь помітив, що дружина, вже від люті стала синя! Щоби настрій підійнять, блазня він почав гукать:

" Жирік, жирік вилєзай, тоску нашу проганяй! " Блазень швидко вибігає, і царьку байки клепає, При дворі усі сміються, аж пузяки в них трясуться! царь вован і сам регоче, а гімнастка щось не хоче.

Тихо лускає насіння, а в очах нерозуміння, "Надоєл мнє етот шут, я пашла падругі ждут", Гнівно бахнула дверима, у царька перед очима! Як Алінку веселить, царь не знає що робить!

День вже новий настає, а царь думу думає, растаргуєва ніколу, радять йому запросить,

щоб Аліну - несміяну, вже нарешті звеселить.

Царь прохає: "нікалай, "Макарену" заіграй"!

- Дак, нє мой рєпєртуар, уж памілуй гасударь!

"Коля, "Макарєну" я прошу, или едакій ти лабух, галави Тєбя лішу!",

растаргуев і команда, бражкою прогріли гланди,

Струни гуслям натягають,"Макарену" вже співають! Всі дивують тому чуду, і сміються з того люди.

Растаргуєв в галіфе, "Макареною", всіх "рве",

Лиш Аліні все одно, їй нудне оте "кіно"!

Хмурить брови, щоки дме, і в хороми свої йде! Чухають лоби бояри, думають з царьком на пару, Хто іще із блазнів є, бо Аліні все не те!

Хтось з бояр, почав казать: "Акробата нужно звать!"

"Без Алєжкі - акрабата, нам прідьоцца тугавата!" Ось день новий настає, царь Алєжку уже зве!

" Ну, Алежка, виручай, нам "Марячку" залабай,

сальто сделай і кульбіт, будь Ты словно дінаміт! "

Тут Алєжка заспівав і кульбіти показав,

Сто потів на нім зійшло, він крутився як свердло. Та до того докрутився, що за люстру зачепився!

Всі од сміху покотились, лиш в Аліни сльози лились

тільки й знає що псіхує, з Акробата лиш кепкує:

"Где же лєсніцу нам взять? Пора звьоздочку снімать!"

Злісно двері закривала, що алєжка й люстра впали!

Царь за нею поспішає, і дружину знай втішає!

Глобуса бере у руки, щоб прогнать Аліні скуку!

- Здесь Тебе построю замок, дам і яхту, і служанок,

Дам арабских скакунов, для тебя на всьо готов!

Будем вместе моя радость на лошадках тех скакать.

Тут Аліна підстрибнула і давай царьку кричать:

" Нє нужни тваі падаркі, твоя клоунская рать!

Нє хочу в сваі я годи, здєсь от скукі памірать!

Скакуни твоі мне тоже и падавно нє нужни!

Главний конь подох давно уж, пасматрі в своі штани!

Царь за сердце ухопився, впав, в конвульсіях забився!

Все до серця близько взяв, застогнав і "дуба дав"!

Тут Аліна звеселилась, з понтом плакать заходилась,

При дворі всім розказала, що біда її спіткала.

Горювала зовсім трохи, за кордон "зробила ноги",

У Швейцарії тепер, є у неї мільярдер!

Пам'ятайте любі друзі - молодість лиш раз на вік!

й хто дружину свою любить, той є справжній чоловік!

Не купить все те за гроші, ні кохання, ні красу!

Вибирай одне кохання і крокуй з ним по життю!

Всім кохання, до нестями! Надобраніч тата й мами!

Натяга кацапик лапті , замість "Адідаса", Та вмикае зомбоящик слухать "карабаса", "Карабас"- то заслаба, рима для скотини, Самі там вже поміркуйте та підставте риму!

Їдем далі: в нас сьогодні тема "замещенье", Ну не знаю як у Вас в мене "отвращенье", От того що та "орда", щось на щось змінила, Зараз трохи розберемось що там намутили!

Замість кави мох сибірський кидають у чашку, П'ють гидоту ту вонючу й прославляють рашку, Пепсіколу замінили на воду з варенням, називають оту жижу "супер угощеньем",

"Магдональдси" замінили на "вкусно і точка", букву "М" замалювали на усіх"примочках", "Гнілой Запад не пройдьот,"- гордо заявляють, Букву "М" швиденько боком вони повертають,

Дядя Ваня "палучілся і звучіт прікольна" вся яскравість зникла швидко та вони -"давольні"! Білоруський трикотаж витіснив все модне, тепер лого "картоплина", стало там народним!

"Бульбашенко" от - кутюр, всих пообшиває,

своїх "братьев і сестьор", трошки повдягае! Коротенько пробіжуся я по автопрому , поки пхаеш - поки й їдеш тут ясно любому!

Порше, ауді та джипи у них вже не в моді, "Масквіч лучшє и раднєє", стане при нагоді! Жіночки, що полюбляють силікон запхати, доведеться паралоном форми доганяти.

Губи "уточкой" зробить, вже не має змоги, ну хіба по п'яні "мілий" порівняе трохи! Щоб маразм весь охопить аркушів не стане, і здаеться цей народ із колін не встане! Так і будуть цілий вік для царька ляльками, не одного "карабас", розітре руками!