Далеко, далеко з початку часів
Жили собі Велетні, серед лісів
Людям допомагали
Розумні, Могутні Титани
Був Рай на землі і люди раділи
Орали і сіяли, діток ростили
Величні споруди вони будували
Щасливо жили, горя не знали
Прийшли інородці з далеких з-за меж
Несли вони хаос Вселенських пожеж
Завдання у них цей світ захопити
Титанів могутніх занапастити
Дари принесли прибульці підступні
Незчулись Титани Могутні
Як скриньку Пандори вони відчинили
Смуток та горе в свій світ запустили
Підступом, хитрощами їх ошукали
В чарівні кайдани їх закували
Глибоким сном заснули Титани
Без порятунку на довгі віки
Майбутнє й минуле переплелись
Люди тим чарам теж піддались
Живуть і забули, що вільні були
Могутніх Титанів вони є сини
Тепер ті прибульці живуть і панують
На тій землі, що їм не належить
Люди на це лиш споглядають
Тепер від людей так мало залежить
Так пролітали віки за віками
Спомини про Титанів згасали
Можливо далеко десь пісня лунала
Та казка дитяча надію давала
Діти пісні про Титанів співають
Весело їм, а того не знають
Що пісня дитяча то сила могутня
Здатна розбити чари підступні
Пророцтво було про яке вже забули
Народяться діти сповнені сили
Піснями своїми Титанів розбудять
І вже народились і спів свій заводять
Лунає та пісня, летить навкруги
Лякайтесь, ховайтесь всі вороги
Окови чарівні розбиваються
Титани прокидаються
Слава Титанам, Віват Прометей
Що стали сміливо на захист людей
Розбиті були прибульці підступні
Буде Наука поколінням наступним
Знову дитяча пісня лунає
Про подвиг Титанів нехай нагадає
Щоб віра жила в ту добру силу
Що зберегла, що захистила
18.10.2022 р.