ВОЯКАМ
-
Зруйновані будинки сплять тихо,
Мертвих мешканців збудити боячись.
А з розбитих вікон вдивляється лихо,
Гострячи ікла звірячі, на їхні сліди.
--
Вони крокують повільно, мовчки,
Такі, якими їх Бог створив.
І, як колись, в червоних спортивних костюмах,
Хрестяться на золото куполів.
---
Пишуть з малої літери,
Про повагу забуваючи, ім'я Його.
Де ж кінець цього жаху,
На який, здається, вже не чекає ніхто.
----
Білим чорнилом слідів, малюють символи,
На холодному тлі зими.
Боже, якого здається нема,
Коли відповідь даси ти мені?
-----
Що, мовчиш? То ж віділлється в кулі,
Золото, з обладунків твоїх ікон.
Мертвим святим не потрібен захист,
Все одно в них, здається, не вірить ніхто.
------
В містах великих, мирних.
Забувають люди, що десь йде війна.
З динаміків співають собачою,
На кляті літери посилаючи тих, кого вже нема.
-------
А вони йдуть далі, смерті землями,
Тепер золоті кулі тут в ціні,
Долею їм написано битися з темрявою,
Боже, який все ж є, Воякам дай сил!
Київ,
2023-2024р.
...