Всі вірші

Моє тіло виросло,

Воно оновилось

Але я досі незмінна 

Така ж сама

Дитяча, наївна 

І згублена в днях.

Ні краплі не доросла 

Така ж ніжна і тендітна,

Хоч цього й не помітно.

Не роби з мене сильну,

Я не така,

Я відчуваю як болять кістки 

Як сонце обпікає шкіру 

Як в голову лізуть гострі думки 

І як серце стискає від слів що схожі на каміння чи кригу 

Я знаю як боляче падати на коліна від безсилля 

Я така ж смертна як ти, колись мій слід зникне як і будь-чий 

Я така ж як і ти, звичайна людина 

Боязка до глибин душі 

Я теж вмію втікати, і неодмінно цим скористаюсь 

Колись я стану привид мережі, один із тисячі 

Та насправді їх більше, просто це гарно звучить.

В мене погасне надія на те що мої писання стануть натхненням чи комусь близькі 

Можливо її вже зараз немає, та мені говорять пиши.

Я не знаю яка я - здається згубила слова.

Можливо пуста, чи просто мовчазна.

Та це лише сьогодні, 

Ще трохи вчора 

І можливо продовжиться доки не знайду силу сама в собі щоб справді встати на ноги.

Я залишу по собі слід як кожен,

Він буде жити або ж існувати як і я колись 

Та зникне тоді щойно я заплющу очі й щось перевернеться в моїй голові.

Щойно закінчиться ера людства або що.

Люди зникають з життів і залишають щось по собі,

Ми переповідаємо одне одному історії 

Але не можемо вірити собі навіть якщо говоримо про неї в соте 

Все змінне і ніколи не буває постійним,

Але ми всі маємо чорну білу рутину.

Говорять що чорним малювати не можна, адже це ознака депресії чи щось на кшталт цього 

Я цитувати зараз нікого не в змозі, говорю з пам'яті яка стирає все потроху.

Та хіба чорний не достатньо яскравий не дивлячись на те що поглинає світло?

Адже люди вчиняють схоже 

І саме вони є причиною катастроф, проблем чи будь-чого взагалі 

Та називати поганими їх не можна, адже так на них діє чужий вплив.

Мені здається ми потонемо в спробах зрозуміти всіх і кожного.

Хоча насправді цього не робимо,

Це лише момент і не більше, щось схоже на імпульс.

Дорослі говорять багато правди та брехні,

А ким є я?

Бо ж є чужа вже всюди.

Надто свідома для дитини

І не занадто кмітлива чи маю розум, щоб стати справді як доросла.

Я суперечу сама собі,

Але це лише вибір твій

Сприймати мене такою чи ні

Досить жити від ковтка до чергової затяжки,

Візьми себе в руки...

Знайди інше щастя.

Знайди себе

Знайди свій сенс 

Хіба знайти інший зміст так складно?

Мила, я все розумію.

Життя далеко не солодке

Але ти постарайся.

Впоратися інколи насправді не так й складно.

Тебе для себе інколи буде цілком достатньо,

Але прагнути когось ще тобі ніхто не забороняє.

Нарви собі квіти, постав їх у воду

Збери трохи їжі й піди на пікнік.

Ходи ввечері на прогулянку

Улюблену музику слухай.

Роби що завгодно

Аби відчути себе живою.

Заведи нові знайомства

Або зачинися вдома.

Мрій та байдикуй,

Став цілі та працюй.

Роби хоч щось

Та тільки не просто існуй.

Почни відчувати яке чарівне або огидне повітря у твоїх легенях

Кохай, вір та дуркуй.

Моментно, тимчасово.

Поступово або ж сезонно.

...

Ти знаєш що кохання це ще та заморочка,

Але не забувай що годинам байдуже на все.

Вони плинуть занадто швидко

Поки ти віддаєш своє життя через когось в пустоти суму.

Час не відчуває жалю, й не буде тебе чекати.

Роби хоч щось.

Падіння або зліт зрушать тебе з місця

І це вже є чимось 

Прогрес чи застій,

До чого ти дійдеш?

Рух чи оніміння?

Знаєш, мені здається що колись світанки зникнуть.

І станеться це швидше ніж я знайду тебе,

Того з ким на них дивитись.

Здається скоро все мине,

Та ранок тьмяний, він вже є поза потребою

Або ж це сплутано зі сном.

Здається часом що не треба 

Їжі, води 

Та й загалом всього.

Лише тебе,

Десь поруч,

Десь бажаний й повністю вже мій.

Мрія?

Фантазія? Уява?

Або лиш втома та спосіб відволіктись.

Бо я пуста споруда

Я відчуваю що буду тут 

Стоятиму до скону

І чекатиму чогось 

Щоб стать колись важлива.

Щоб колись тут відбувалося щось особливе.

Знаєш я люблю світанки, адже не люблю прокидатися зрання.

Мені вдосталь споглядати як сідає сонце,

Та ж це щось інакше?

Це щось особливе.

Це щось тихе й зовсім спокійне.

Мені здавалося що я шукаю шаленства,

Що шукаю тебе.

Та я шукаю себе, й чекаю на тебе десь там...

Де ми будем важливі та повністю свої

Моя муза була жорстоко вбита,

Тепер пишу листи я уві сні

І ніч вже зовсім не є спочила,

На ранок прокидаюсь зломлена і тиха.

Де нам спокій віднайти?

І чому серцевина така дика?

Слова ті що на папері, тепер десь в забутті.

В полоні головного болю 

Бо яка ж причина?

Одна єдина..

Чи потрібно дві?

Ти мені скажи,

Чи світить місяць?

Чи згадаєш речення оті..

Я все гадала: який початок і фінал дарований там був

Жорстока чи примітивна?

Бо ж мої вірші сумні.

Це неначе жоржина 

Непримітна поки невідома 

Але має яскраві кольори

Й ти скажи,

Чи сонце тобі миле?

Бо ж під ним усі згорим

Ми станемо не більше ніж пилом

Чимось що розвіє вітер.

Чи можливо ти є фенікс і постанеш?

Я тобі не вірю,

Бо ж й собі не можу досі.

Я не птах той зовсім,

Та запалююсь й згораю знову

Ти старший за мене на 10 років,

Я для тебе зовсім ще дитина.

Я тану при одному твоєму погляді.

Мені хочеться назвати тебе Кошеня,

Моя ти кохана людино!

2010 рік

Я люблю твої руки

Я люблю твої руки,

Я люблю твоє тіло.

Я завжди тебе хотітиму,

Я завжди лише тебе хотіла.

21.10.2010 рік

Я й досі пам'ятаю день,

Коли подарував мені ти крила!

Так сильно, як тебе, я ще нікого не любила!

Мені хотілось полетіти в небо!

Та в одну мить вони згоріли.

2008 рік

Десь у синьому небі летіли лелеки.

Хлопець, якого я колись кохала, —

Від мене так далеко!

Як же б мені хотілося лелекою стати,

Щоб у цьому світі його відшукати!

26.12.2009 рік

Летіла душа, синім небом летіла,

Хотіла до тебе в обійми, хотіла!

А як побачила тебе —

То так боляче стало:

У твоїх обіймах уже інша лежала.

2009 рік

Із того дня - пройде багато років.

І, ось, одного разу, розгорнувши конверт -

Ти, витягнеш малюнок той - і оживе минуле:

Спогади - повернуть тебе в "Берегове",

У твої 16 із половиною років.

Ти, пригадаєш, що була дівчинка, там, одна...

І, той закоханий погляд, яким дивилася на тебе вона.

Ти, пригадаєш - усе те, про що вона фантазувала,

І те, як цілодобово - перехожих, натхненно, малювала.

Ти, пригадаєш - усе те, що вона тобі казала,

І, може, зрозумієш, як сильно вона тебе, тоді, кохала!

Тобі, про неї - геть, ні краплі не відомо:

Де вона? З ким вона?

І, взагалі, як склалося життя її -

Тобі, навряд, буде цікаво.

А, можливо, про тебе вона - вже, давно, й забула?

Ні! Не буває так! Тебе вона кохала!

А, значить - й, пам'ятає той прекрасний день,

Коли: тепло і душу і кохання -

У цей малюночок поклала!

Тепер, живе кохання до тебе її -

На білому, самотньому кораблі!

А, назва того малюнка: "Бригантина",

В куточку підпис: ,,..... від ......''.

31.08.2008 рік

У сні я чула крик душі.

Він пролунав, мов гучний вистріл.

І сильний біль пробився крізь моє серце —

Я чула, як кричав увесь світ.

Той крик душі на цілий світ

Запам'ятався на все життя.

Він ввів мене у забуття

І змусив задуматися над світом,

У якому я живу.

Усе минуло: багато місяців і років з того дня,

Та я ще й досі пам'ятаю той дивний крик —

І, мабуть, буду пам'ятати все своє життя.

2008 рік

Не потрібні мені крила — можете забрати!

Без кохання твого, мила, не буду я літати!

А якщо мене покохає моя мила —

Лише тоді в мене за спиною виростуть крила!

І я зможу літати!

09.11.2009 рік

Білокрилим ангелом

Білокрилим ангелом — долетіти до землі,

Зазирнути у сотні очей — і знайти серед них твої!

Легким, ніжним вітерцем — залетіти у вікно до тебе,

Бути тією, ким дихаєш ти, на краю небес.

зима 2006 рік

Все навпаки!

Я в небо — зіркою упала,

Я у небі — зіркою сяяла!

Я на землю — зіркою прилетіла:

Тебе я побачити дуже хотіла!

05.20.2009 рік

Я - ангелом стала

Я яскравою зіркою з неба впала —

На землю до тебе, щоб воїном стати!

Хранителем-ангелом я твоїм стала,

Тепер мені дозволено в небі літати.

Тебе оберігати я ніколи не втомлюсь:

Давно ще померла, та воскресла зіркою!

Впала з неба — і ангелом твоїм стала,

Щоб оберігати тебе, любий мій, рідний мій!

2007 рік

Планета, де живе любов

Я назавжди твоїм стану ангелом,

Я зійду з небес, щоби зберегти тебе!

Не потрібна мені зіркова Галактика,

Адже у мене є планета Земля,

Де живе любов моя!

2006 рік

Закрий очі!

Закрий очі!

Ти чуєш серця стукіт?

Це я до тебе йду сотнями доріг.

Крила — білі, як уві сні,

Мій ніжний голос у тиші

Раптом почуєш ти.

Тепер звучить кохання мелодія:

Зійшлися два життя — ти і я.

зима 2006 рік

Гори, моя зірко, високо в небесах!

Я розповім тобі, як іноді буває мені погано на душі:

Буває так, що серцю стає дуже самотньо,

З очей моїх течуть потоки солоної води.

Буває так, що жити стає взагалі не в радість.

Не дай засохнути серцю в метушні шалених днів.

О, якби ти сестрою моєю була —

В твої обійми з усією душею я б пішла.

Ти б підтримала мене у скрутну хвилину:

Втерла б сльози мені, тримаючи в руці білу хустину.

Ти, як і я, мрією стала жити!

Я знаю — ти належиш тим людям,

Які, мріючи, створюють світ у своїй душі.

Лише тобі одній я мрію свою таємну відкрию.

Виконай мені її, будь ласка, далека зірко:

Хочу знайти його і бути з ним у радості та в горі,

Сказати йому про те, як я міцно кохаю його.

Лише для нього я житиму завжди!

2007 рік

Зимове кохання,

Поцілунок у снігу

Й кучугури снігу –

Від кохання до тебе тануть.

Де ти, милий Кай?

Я - до тебе йду!

Поцілую і, –

Серце відтане!

2006 рік

Присвячую

Тобі я пісні присвячую,

Тобі мелодію дарую,

Тобою я, сонце, захоплююсь,

Тебе, мій любий котику, я люблю!

Ти даруєш щастя та надію

І натхнення — свіжу хвилю.

Тону в очах твоїх, як і раніше,

В твоїх очах — лише тону!

2007 рік

Ти моє щастя!

А ти знову скажеш мені: "Привіт!"

А я у відповідь скажу тобі: "Привіт!"

А мені б хоч раз на тебе подивитися:

Ти — моє щастя! Ти — моє щастя!

2006 рік

Я думаю про тебе

Я думаю про тебе щодня, щогодини!

Я живу лише однією думкою про нас,

Мій коханий, мій єдиний!

2006 рік

Нехай пойдуть роки

Нехай пройдуть роки, не забути ніколи

Той день, коли до мене кохання прийшло.

Не забути ніколи,

Нехай пройдуть роки:

Першого кохання —

Перші кроки!

2006 рік

Я знову бачу твою почмішку

Я знову бачу твою посмішку!

Я знову чую стукіт твого серця!

Я шалено кохаю тебе!

І від цього кохання мені нікуди не подітися!

2006 рік

Мені потрібно тебе побачити!

Мені потрібно тебе побачити:

Не довго, хоча б на мить,

Щоб знову радіти життю,

Дивлячись в прекрасні, зелені очі твої!

2008 рік

За що люблю?

За що люблю тебе? Не знаю.

Зі мною ти кожен божий день!

Коли ти йдеш, то я сумую,

І день вже нібито й не день!

2006 рік

Твоє кохання - минуло

Твоє кохання минуло,

Зів'ялим листям облетіло:

Таким, як був раніше, —

Не будеш вже ніколи.

Я знаю, що тобі з роками набридла

Така дивна та незвичайна

Дівчина-однокласниця з твоєї школи!

2008 рік

язик розбиває голови

війна забирає молодість

вони у новинах страчені

втоплені

кров'ю цієї доби

прокляті літери

фарби вчора освячені

полум'ям

порохом

вибухом

ти тільки пиши

нищ своєю творчістю

вбивць

що до тебе прийшли

Люблю стояти та дивитися,

Коли бушує блакитне море.

І іноді мені здається,

Що ті хвилі — то двоє закоханих,

Які займаються любов'ю.

29.01.2010 рік

Здавалось

Кохались хвилі в синім морі,

А мені здавалось,

Що то були ми...

Кохались трави, і на небі зорі,

Та не кохалися з тобою ми.

10.08.2009 рік

Не має значення, як пишеш ти.

Сенс у тому, що ти хочеш донести!

Цей білий сніг, що впав із неба,

Цей білий сніг — лише для тебе.

На твоє ліг він підвіконня,

Його ти стиснув у долонях,

Та вмить розтанув він, і потекла вода,

Розтанув він від рук твоїх тепла.

Пригорни мене до серця —

Я хочу стукіт його відчути!

Я не хочу нікуди йти,

Я хочу лише з тобою разом бути!

Чи чуєш ти стукіт двох сердець?

Чи прислухаєшся ти часом,

Яка чарівна музика звучить,

Коли два серця б'ються разом!

2009 рік

На небі хмари й зорі тають,

а біль у грудях десь сидить.

Від нерозуміння що робити

і як тепер усе спинити,

серце рветься на шматки.

Коли яскраве сонце сіло,

не віриш що воно зійде.

Тут навіть шкіра заважає,

а біль ніяк то не минає.

Пусти й забудь тепер мене.

Чим довше дивишся на небо,

тим більше бачиш в ньом зірок.

Пошуки тепер - життєво кредо

всі різні, але все одно пісок.

Свою одну ніяк не знайдеш...

Поки літаєш, шукаючи ті зорі,

ти знову втратиш сам себе.

Це як шукати перлу в морі

в якому усі риби хворі,

потопишся, рятуючи тебе.

Солодка біль, холодна радість.

Ти - залежність й я піддалась.

Звичайна гра й легковажність,

та я здається знов загралась.

Для мене це відкрита рана,

ти - недосвідчений хірург.

Твій голос вже небесна мана,

у пеклі це останній круг.

Ти знаєш мою слабкість.

Як швидко бʼю коліна в кров.

Гарячі сльози - це абстрактність,

це ж так казково, це ж любов.

Нить вже рветься до струни.

Я наче тут, а наче впала.

Кого можеш, всіх вини.

Я що могла вже все зламала.

Не нехтуй жалістю й мораллю,

ослухай, якщо вже благають,

й накрий все вибачень вуаллю,

бо суму примари мене вже лякають .

Хтось у цей світ приходить генієм,

Хтось ним стає.

Але геній — це той, хто ним є!

2008 рік

Затріпотіло раптом серце в грудях:

Щось знайоме зі мною сталось.

Я стою і дивлюся на тебе...

Невже я знову закохалась?!

Дивлюсь на тебе і не знаю —

Чому так солодко мені?

Мабуть, тому, що я кохаю:

Вночі, удень і увісні!

Сьогодні мені снився сон,

В якому були лише ми з тобою.

На дворі пахло ранньою весною,

Лунала пісня з назвою ''Весна''.

На вулиці була весна.

Пахучим цвітом вбралися дерева.

В його руці була її рука,

І їй здавалось, що нічого більш не треба!

Коли дивилась в глибину отих очей —

Здавалось, що нічого більш не треба!

Окрім того, як бачити їх день у день

І з думкою про них дивитись в синє небо.

Твоє волосся вітром розвівало,

А я дивилась тихо і мовчала,

І думала: яка прекрасна є ця мить!

А як згадаю — серце аж тремтить!

Ти — це щось було приємне,

Ти — це щось було прекрасне!

А коли я бачила тебе,

То мої очі просто сяяли від щастя!

Я кохаю тебе!

І буду кохати!

Скільки треба —

Я буду на тебе чекати!

Я дуже тебе кохаю!

Я тебе нікому не віддам!

Ми будемо разом із тобою!

І ніхто не завадить нам!

2007-2010 рік

Почуття

Минають роки, минає життя.

Та вічними лишаються лиш почуття!

2013 рік

Перше кохання

Перше кохання ніколи не проходить безслідно.

Перше кохання ніколи не забувається.

Перше кохання назавжди залишається в серці.

Перше кохання іноді повертається...

2011 рік

Ти живеш, якщо ти...

Ти, існуєш, якщо ти - дихаєш.

Ти, існуєш, якщо ти - їси.

Ти, існуєш, якщо ти - п'єш.

Ти живеш, якщо ти - кохаєш.

2012 рік

Ти маєш крила за плечима – білі, ніби сніг.

Я знаю, що ти Ангел, а не чоловік.

Назавжди пов'язані з тобою невидимою, міцною ниткою долі,

що не розірвати.

Ти був відправлений до мене із неба на землю,

щоб мене все життя захищати та оберігати!

2012 рік

Я хочу

Я хочу з тобою заснути в одному ліжку.

Я хочу з тобою зустріти новий день.

Я хочу, щоб ми з тобою стали одним цілим.

Я хочу з тобою виховувати наших дітей!

17.07.2009 рік

Часс - дуже, швидко минає

Час дуже швидко минає,

Життя стає все коротше.

Хтось когось зустрічає, знаходить,

Щоб не бути самотнім у темряві ночі.

2014 рік

Ми стояли на даху

В вечірньому небі зірки яскраво сяяли,

А ми з тобою на даху вдвох стояли.

Ми, не маючи в своїх серцях страху,

З тобою ввечері стояли на даху.

2009 рік

А, пам'ятаєш?

А пам'ятаєш той день, коли ми всі разом залізли на той дах?

Так, нам всім було прикольно, особливо мені.

Тоді я вперше відчула себе по-справжньому вільною, ніби якийсь птах:

Це було чудово, незабутньо: так ніби увісні!

2009 рік

На даху

Ми далі від усіх,

Від усіх ми вище!

Адже ми з тобою, не маючи страху,

Стоїмо на даху цієї високої будівлі!

Ми там, де пливуть білі хмари,

Ми там, де зірки в небі сяють!

Тут нас ніхто в житті не знайде!

І про те, що ми цілувалися тут,

Ніхто ніколи не дізнається!

2009 рік

Мені було добре у твоїх руках

Цього літа я закохалася у тебе,

Мені було добре у твоїх руках.

Ти віз мене на своєму велосипеді,

А мені здавалося, що ми з тобою

Летіли десь у блакитне небо, білими хмарками.

25.07.2009 рік

Коханому

Коханий, сонце ясне!

Я не забуду ніколи той день,

Коли вперше побачила

Твої очі зелені, прекрасні!

25.07.2009 рік

Зелені очі

Тепер пишу вірші щоночі,

Бо покохала я твої зелені очі!

17.03.2009 рік

Я кохаю тебе небом,

Білими хмарами.

Я кохаю тебе сонцем,

А хотілося — руками.

2009 рік

Коли, я прокидаюся, то завжди, бачу -

холодне, біле світло, що ллється з мого вікна.

Іноді, мені здається, що це світло -

ніби, відображає мій внутрішній душевний стан.

Адже, саме таке, світло - живе в моїй душі:

біле, свіже та по-зимовому холодне.

зима 2010 рік

Там, де нас нема

Там, де нас нема — тепле море,

Там, де нас нема — синій колір.

Там, де нас нема — ми були з тобою,

Та тільки шкода, що нас там вже нема.

2008 рік

Не знаю, що зі мною сталось

Не знаю, що зі мною сталось:

Про тебе думаю я всі ці дні.

І чекаю на той день,

Коли я знову побачу

Ті очі, що мов небо блакитні!

2008 рік

Я буду вічно пам'ятати про тебе

Я буду вічно пам'ятати тебе:

Ті разом проведені хвилини.

Я буду вічно пам'ятати тебе,

І ніколи ці спогади

Мене не покинуть.

2008 рік

Летіла душа

Летіла душа, синім небом летіла,

Хотіла до тебе в обійми, хотіла!

А як побачила тебе —

То так боляче стало!

У твоїх обіймах уже інша лежала.

2009 рік

Лелека

Десь у синьому небі летіли лелеки.

Хлопець, якого я колись кохала, —

Від мене так далеко!

Як же б мені хотілося лелекою стати,

Щоб у цьому світі його відшукати!

26.12.2009 рік

Крила

Я й досі пам'ятаю день,

Коли подарував мені ти крила!

Так сильно, як тебе, я ще нікого не любила!

Мені хотілось полетіти в небо!

Та в одну мить вони згоріли.

2008 рік

Двоє дивних людей

Двоє дивних людей зустрілися давно,

Двоє дивних людей зустрілися в метро.

Двоє дивних людей покохали одне одного,

Двоє дивних людей злилися в одне.

2007 рік

Ти все зрозумієш

Ти все зрозумієш,

Коли прочитаєш ті ніжні рядки,

Що з серця йдуть!

Ті ніжні вірші,

Що в руках ти тримаєш —

Тобі вже ніколи їх не забути!

Ти все зрозумієш,

Наскільки кохаю

Тебе, я, любове і ніжність моя!

Ти все зрозумієш, наскільки чекаю —

Тебе я, щоночі і кожного дня!

Ти все зрозумієш,

Читаючи вірші,

Що ти мій єдиний,

Й кохання моє!

Як день любить ніч,

Як ніч любить тишу,

Так завжди я —

Кохатиму тебе!

2008 рік

Тепло твоїх рук

Я хочу відчути тепло твоїх рук,

І заснути в обіймах ніжних твоїх.

І легким цілунком торкнутися вуст,

І ніжний дотик залишити на темному волоссі твоєму.

2007 рік

За що кохаю тебе, милий?

За що кохаю тебе, милий? Здогадайся:

Мабуть, за те, що ти живеш на цій землі.

Мабуть, за те, що ти даруєш мені щастя

В нудні буденні шкільні сірі дні.

2008 рік

Замріяна

Замріяна, закохана — лиш в нього одного:

Ти мариш розум свій про нього лиш думками.

І почуття, що ринуть із серця твого —

Вмить застигають на папері

Легкими ніжними віршами.

2008 рік

Лист

Він візьме лист у теплі ніжні руки,

І чуйним дотиком торкнеться тих рядків,

Тих слів, які летять із мого серця,

Тих слів, що застигають на листі.

2007 рік

Прийшла весна

Прийшла весна,

А з нею й кохання:

Таке беззахисне й легке!

Хіба не дивно, коли ранком раннім —

В твоїй душі, немов в саду, усе цвіте!

Хіба не дивно, коли повертаючись зі школи —

Ти з посмішкою вдивляєшся в блакитне небо!

Хіба не дивно, коли ти щаслива,

Лише тому, що ти живеш на цій землі,

Й здається, що нічого більш не треба!

2008 рік

Як добре та прикро

Як добре писати ці вірші,

Як добре, що в серці весна.

Як добре, що я знайшла тишу,

Як прикро, що тебе поруч нема.

2008 рік

Мені добре і прикро

Мені добре і прикро від думок про тебе:

В душі моїй і холод, і тепло.

Як добре з тобою, як сумно без тебе!

Інакше бути, мабуть, не могло.

2008 рік

Яким є сенс мій у твоєму житті?

Яким є сенс мій у твоєму житті?

Він полягає в тому, що кохаєш ти мене.

Я і є сенс твого життя.

Бо, окрім того, що кохаєш ти мене —

Тебе ще й кохаю я!

2008 рік

В моєму серці - живеш ти!

В моєму серці ти живеш!

І я відображаюсь у твоїх очах.

Моє кохання до тебе не має меж!

Ти завжди будеш тим, кого так хочу я!

2008 рік

****

Я знаю, час лікує рани,

Приходить знов нова любов.

Але пригадую я, як не дивно —

Того хлопця знов і знов!

Так ніби виростають крила,

Коли я чую ім'я: "****"!

2007 рік

Коли я поряд з тобою

Почуй серця мого люблячий стукіт

І відчуй ніжний дотик моїх рук.

Життя мені здається Едемом,

Коли знаходжусь поруч біля тебе!

2007 рік

Світ мрій

Він знає світ,

Про який ніхто не знає.

Той дивний світ,

Що сниться йому в снах…

2007 рік

Коли кохаєш

Коли кохаєш — серце розквітає,

І на душі стає так легко-легко!

Так ніби крила душу підіймають —

Так солодко й приємно, аж до неба!

Кохаєш ти! Ну а за що — не знаєш,

Й здається не потрібно навіть раю.

2007 рік

Образ

Його прекрасний ніжний образ —

Навік вселився в серце мені!

І з думками про нього я засипаю,

І з думками про нього зустрічаю новий день!

2008 рік

Не забувай мене:

Нехай у днину грозову —

Дощем до тебе я прийду!

Не забувай мене.

Нехай у днину, у холодну —

Я білим снігом у твої долоні

Так тихо й ніжно упаду.

Не забувай мене.

Я буду в райдузі і в сонці!

І в тій траві, що за твоїм віконцем!

Я буду в співі птах і в хлюпоті ріки!

Не забувай мене.

Я подивлюсь на тебе синім небом

І вітру подихом влечу в твоє вікно,

Щоб знову, так ніжно, як і колись,

Цілувати тебе.

Не забувай мене.

Коли ти замерзнеш —

Я зігрію тебе сонячним промінням,

І ти відчуєш тепло моїх рук.

Не забувай мене.

Я бачу, ти сумний, адже сьогодні

Я лишаю цей світ назавжди,

І тебе, зовсім самотнього в ньому.

Я піду на небо і стану твоїм янголом-охоронцем,

Щоб супроводжувати тебе цією нелегкою дорогою,

Яка зветься "життя".

Не забувай мене.

Я буду оберігати тебе від усього поганого.

Коли ти спатимеш —

Я прилітатиму до тебе і цілуватиму тебе в повіки,

Щоб тобі снилися тільки приємні сни.

Знай, що я завжди буду з тобою, де б ти не був.

Не забувай мене.

P. S. Твій янгол-охоронець

2008 рік

Білокрилим ангелом долетіти до землі,

Зазирнути у сотні очей — і знайти серед них твої!

Я в небі зіркою сяяла,

Я з неба зіркою упала!

Я на землю зіркою прилетіла:

Тебе я побачити дуже хотіла!

Я яскравою зіркою з неба впала —

На землю до тебе, щоб воїном стати!

Хранителем-ангелом я твоїм стала,

Тепер мені дозволено в небі літати.

Тебе оберігати я ніколи не втомлюсь:

Давно ще померла, та воскресла зіркою!

Впала з неба і ангелом твоїм стала,

Щоб оберігати тебе, любий мій, рідний мій!

Я назавжди твоїм стану ангелом,

Я зійду з небес, щоби зберегти тебе!

Не потрібна мені зіркова Галактика,

Адже у мене є планета Земля,

Де живе любов моя!

Закрий очі!

Ти чуєш серця стукіт?

Це я до тебе з неба йду, сотнями доріг.

Крила — білі, як уві сні,

Мій ніжний голос у тиші

Раптом почуєш ти.

Тепер звучить кохання мелодія:

Зійшлися два життя — ти і я.

зима 2006 рік

Замріяна, закохана — лише в нього одного:

Я затьмарюю розум свій — про тебе лише думками.

І почуття, що ринуть із серця мого —

Вмить застигають на папері:

Легкими, ніжними віршами.

На білому папері я напишу вірші!

Вірші — це почуття мої до тебе,

Що ринуть римою з душі!

Ти візьмеш лист у теплі, ніжні руки

І чуйним дотиком торкнешся тих рядків,

Тих слів, які летять із мого серця,

Тих слів, що застигають на листі.

Ти все зрозумієш, коли прочитаєш

Ті ніжні рядки, що із серця ідуть,

Ті ніжні вірші, що в руках ти тримаєш —

Тобі вже ніколи, мабуть, не забуть!

Свої почуття я напишу на папері:

У тобі — весь сенс мого життя,

І до мого серця тобі завжди відкриті двері!

Свої почуття я передам через картину:

Тебе кохатиму я все життя,

Ти будеш завжди для мене єдиним!

2007-2009 рік

Я жив на землі, а думками —

Я в блакитному небі літав.

Я був безкрилим, але за плечима —

Я з віршів свої крила мав.

Небо блакитне — над моєю головою,

Я під ним іду дорогою прямою.

Із усмішкою в небеса я споглядаю,

Бо з усіх кольорів — блакитний я кохаю!

Небо дивиться на світ блакитними очима,

Я іду і маю крила за плечима!

Я іду, хоч можу літати:

Так навіщо тоді крила мені мати?

Кожен день виникають нові проблеми...

Вони ніколи не проходять повз мене.

А я на всі проблеми забив:

Крила надів — і в небо полетів!

Нікому ніколи не зрозуміти:

Як важко у світі мені, поетові, жити,

Як жорстока реальність

Мій внутрішній світ убиває,

Як погані люди

Крила за плечима мені відсікають.

Не потрібні мені крила — можете забрати!

Без кохання твого, мила, не буду я літати!

А якщо мене покохає моя мила —

Лише тоді в мене за спиною виростуть крила!

І я зможу літати!

Як бачу тебе, сонечко моє,

То світ мені яскравішим стає.

Зникають з нього темні кольори,

Бо дати крила мені можеш — тільки ти!

2009 рік

Багато чого на світі

Можна змінити,

Але не можна

Змусити любити!

2009 рік

Цей білий сніг, що впав із неба,

Цей білий сніг — лише для тебе.

На твоє ліг він підвіконня,

Його ти стиснув у долонях,

Та в мить розтанув він і потекла вода,

Розтанув він від рук твоїх тепла.

2008 рік

Пригорни мене до серця —

Я хочу стукіт його відчути!

Я не хочу нікуди йти.

Я хочу лише з тобою разом бути!

Чи чуєш ти стукіт двох сердець?

Чи прислухаєшся ти часом,

Яка чарівна музика звучить,

Коли два серця б'ються разом!

19.12.2009 рік

Як бачу тебе, сонечко моє,

То світ мені яскравішим стає.

Зникають з нього темні кольори,

Бо дати крила мені можеш тільки ти!

2009 рік

Лети до мене, ластівко,

У мене ти одна!

Лети до мене, мила!

Я дам тобі тепла.

2009 рік

Квіти

Надворі був липень,

Надворі було літо.

Я й досі пам'ятаю день,

Коли подарував мені ти квіти.

01.04.2009 рік

Який чудовий день!

Який чудовий день!

Який чудовий сьогодні теплий вітер!

Адже ти перший хлопець,

Який дарує мені квіти!

12.11.2009 рік

Сон

Сьогодні мені снився сон,

В якому були лише ми з тобою.

На дворі пахло ранньою весною,

Лунала пісня з назвою "Весна".

2009 рік

Весна

На вулиці була весна.

Пахучим цвітом вбралися дерева.

В його руці була її рука,

І їй здавалося, що нічого більш не треба!

2008 рік

Прекрасна мить

Твоє волосся вітром розвівало,

А я дивилась тихо і мовчала,

І думала: яка прекрасна є ця мить!

А як згадаю, серце аж тремтить!

2008 рік

Трішки про кохання...

Затріпотіло раптом серце в грудях:

Щось знайоме зі мною сталось.

Я стою і дивлюсь на нього...

Невже я знову закохалась?!

2010 рік

Тебе кохаю денестями

Тебе кохаю до нестями,

Й коханню моєму немає меж!

Тоді не знала я,

Що поруч проїжджаючи на скейті,

Ти моє серце, милий, украдеш!

2008 рік

Ти

Ти це щось приємне,

Ти це щось прекрасне!

А коли я бачу тебе,

То мої очі просто сяють від щастя!

04.12.2009 рік

Я кохаю тебе!

Я кохаю тебе!

І буду кохати!

Скільки треба -

Я буду на тебе чекати!

2009 рік

Я, дуже, тебе кохаю!

Я дуже тебе кохаю!

Я тебе нікому не віддам!

Ми будемо разом із тобою!

І ніхто не завадить нам!

2009 рік

Кохаю

Дивлюсь на тебе і не знаю -

Чому так солодко мені?

Мабуть тому, що я кохаю:

Вночі, удень і увісні!

05.04.2009 рік

Настрій

В серці твоєму повно тепла,

В очах твоїх блищить усмішка!

З тобою дуже хочу бути я,

Тому й стрибаю в твоє ліжко!

04.2009 рік

Весна

Чому серце так швидко б'ється?

І вночі стало так, якось не до сну...

Чому душа розквітає та сміється?

Мабуть тому, що настала весна!

05.04.2009 рік

Пів року і мене майже не стало

Ти забуваєш коли плачеш.

Твій сталий стан це радикальність.

Постійний жаль це трата часу.

Пів року ти уже не плачеш

На марний біль немає часу

Твій сталий стан це радикальність

Постійний жаль це трата часу.

Один, два, три, чотири,

В дзеркалі дивись, хто там?

Чи людина ти, чи звір?

В темряві криється твій план.

П'ять, шість, сім, вісім,

Тіні танцюють, мов змії.

Дев'ять, десять, вже не спиш,

Монстри прокидаються, як з дна морського.

У кожній людині живе страх,

Як тінь, що стежить за тобою.

Вночі, коли всі сплять,

Прокидається зло, холодне і жорстоке.

В очах горить нелюдський вогонь,

Серце каменем стискається.

Душа кричить від болю,

А тіло тремтить і згинається.

Ми носим маски, щоб приховати,

Те, що криється всередині.

Але вночі вони спадають,

І справжні обличчя постають.

Хто ти насправді, скажи мені?

Ангел чи демон, друг чи ворог?

В глибинах душі твоєї,

Ховається таємниця дорога.

Чи можеш ти врятуватися,

Від монстра, що спить у тобі?

Чи станеш ти його рабом,

І зникнеш в темряві вічності?