Не варто розслаблятись

От нічого ж такого не планувала творити, наче просто відпочити, поворкувати з кимось та погуляти в своєму розквіті сил, але точно не, цитую брата, бути поросям! Причому, незрозуміло як дібралась додому, кукушка дала збій, а пам'ять після моїх вчораших дій так і муркоче "котися ти лісом"! Це ще добре, що будильник я поставила на декілька хвилин раніше, тож ще маю трохи часу перед роботою аби задобрити свою макітру, щоби та видала хоч якісь кадри вечора. У підсвідомості конкретний глюк, бо Ілля кричить на мене на весь будинок, а я стою, намагаючись тримати очі, що зараз вилетять з орбіт. Бо ж Ілля вчора теж пив, але зараз такий бадьорий стоїть і дзьобає мої мізки! Чи правильніше сказати: ота незрозуміла непотрібна штучка, бо ж мізки точно давно видуло?!

Навіть боюсь уявити, як він мене вчора додому сунув. Чи не він? У-у-у, а брата аж пре. Ну звісно, адже завжди Ілля після вечірок знаходився в стані "безпомічної кукухи", а я на своїх тендітних плечиках рятувала його тушку, а зараз все навпаки! Зруйнувала безсовісна сестричка грандіозні плани, ай-яй-яй!

Музика, алкоголь, я, незрозумілий натовп і просто бомбезний настій! Поведінка не інакше, як притрушене порося, але ж як по іншому потріпати мізки своєму вже-не-холостяку брату? Так, я це вчинила частково через Лізу й Іллю. Але, що ж поробиш, коли нерви так і просять відпочинку?

Проте зараз, як би не боліла голова, таракани в ній задоволено танцювали ламбаду через відмінно виконаний план. Але ще потрібно буде розпитати в друзів, що ж вчора творилось зі мною, бо як я зрозуміла від Іллі, додому потрапила не з ним! Звісно можна було б ще деякі деталі в нього розпитати, але той лиш зробив декілька дзвінків на роботу і поліз спати! А я тут ще маю заштукатурити свої баньки під очима і пошпарити на роботу. Проте краще б я з Іллею поговорила, бо заглядати у відео, що я виклала в блог - ще страшніше! Ще й брат, як один з адміністраторів сторінки міг видалити всі ті кадри моїх "подвигів", але хто відмовиться від численних переглядів та високої статистики? Так, мої відео вчинили фурор, тож весь Інтернет гуде про перегони та Обезбашену. Ну сама винна.

Після вчорашнього бою з емоціями, зараз декілька випитих склянок води пішли, як в суху землю. Досунувшись до кімнати, стала перед дзеркалом і почала попрявляти свою "неперевершеність" під очима. Так себе ще ніколи не штукатурила на роботу, проте, якщо рахувати той факт, що я ніде не працювала... З дебютом мене, котики!

Шукаю номер Лізи, паралельно чекаючи свій транспорт (бо ж дехто на мене образився і не захотів підвести до фітнес-клубу, а сама я в такому стані не доберусь!), хочу аби подруга мені доповіла все, що моя пам'ять не хотіла показувати навіть після декількох випитих таблеток.

- Ну все, чекаю захоплюючої розповіді про свинку-Ксю і може хоч хтось мені пояснить, як я дібралась додому?!- Голосно запитую, хоч вже сидячи в таксі.

- Не нявкай, наче тобі хвоста прищемили!- Обурюється на іншому кінці зв'язку Ліза і я розумію, що справи в неї погані.- Тобі тепер має бути соромно ходити біля того клубу, бо через тебе нас запам'ятали всі!- Так наголошує на цьому дівчина, що мені здається, була б вона тут, то для емоційності картинки ще постукала мене по лобі.- Може я тут також пошкоджене кошеня, а вона там бідкається!- Ой, жалість аж давить зі всіх кутів, що вуха в'януть!- Якщо хочеш взнати, як додому доповзла, то до Талі дзвони.- Байдуже мовила Ліза, а я ледь заїкатись не почала. Таля тут до чого? Чи може не вона, а... Кохати-копати, Ярік?! О ні, до такого я докотитись не могла. Все так погано?

- А Таля тут до чого?- Тихо запитала, не впізнаючи свого голосу.

- Ну це ж той красуньчик Дан тебе з клубу забирав, а дівчина ходила сама без свого хлопця.

Ой, щоб мені добре було, а я вже подумала, що зовсім вже Яріка довела. Проте перед Талею трохи незручно стало, бо я відволікла, як виявляється, її хлопця. Шкода, Богдан таки нічогенький, я вже було для розслаблення почала придивлятись до нього. Щось зовсім мені не щастить.

- Зі мною все взагалі не так?- Обнадійливо запитала, потираючи зону біля скроні.

- Та ні, в тебе просто є чуйка на хлопців!- З якимось глузуванням Ліза це мовила.- Навіть на вечірці не розгубилась і склеїла такого симпатичного бармена, що я б сама на нього повелеся!- Пирскнула вона зі сміху, а я сиділа зовсім в ступорі. Подруга переповіла цілу історію, що я потім і сама згадала, як спілкувалась з хлопцем і він навіть... дав мені свій номер телефону?! Я швидко, не відхиляючи виклик, пройшла поглядом по записаних контактах і справді знайшла там номер з підписом "Файний бармен". М-да, хороша характеристика про хлопця, Макаром, здається, його звати. Ну побачимо, що вийде з того Макарчика, бо ж Оксаночка ще зі своїм здоров'ям не встановила повний контакт.

Я заплатила за таксі та увійшла всередину, ще встигаючи на роботу. Зайшла до керівництва, а тоді вже вхопила свій бейджик, попрямувала за стійку і почався мій робочий день. Добре, що хоча б крісло було і я могла присісти та не мучити своїх і так бідних на сьогодні ніжок. Паралельно зі записом клієнтів, я намагалась згадувати події вчорашого вечора, атже цікавість брала своє.

Краще б я забула ті моменти, як Ілля з Лізою танцювали, ну просто голубки! До того ж, алкоголь давав такої іскри, що там все ледь не спалахнуло. Хоча, відверто кажучи, складалось враження, що Ліза хотіла споїти брата. А той був не дуже й проти! Тож їхні танці виходили гарячими. Що найцікавіше, Катя була присутня в тому ж клубі (хоч її з Владом не запрошували на святкування) і дівчина бачила всі події моїх "закоханих", як і я бачила її реакції! Мені лиш залишалось задоволено потирати руки та йти, врешті решт, влаштовувати власний романтік, бо Ярік одразу ненароком приклеївся до якихось п'явок і до мене ніякої уваги не було. Проте був цілий танспол красуньчиків, а я до сих пір не кумекаю, якого чорта вчепилась до того бармена?! Красивий, зараза, і, на мій подив, встиг сьогодні по обіді написати мені, тож я встигла провести невелику переписку.

Перший робочий день видався не легким, зважаючи на те, що всі постійні клієнти цього спортзалу не впускали шансу показати свої принади новенькому молодому адміністратору. Тож за ці декілька годин я вислухала різноманітні компліменти в свою сторону, а ще чого тільки не бачила! Справді, як казала Катя - не робота, а суцільне задоволення. Але, бувало й таке, що душили легкі заздрощі, коли клієнтами були дівчата, які приходили в такій формі, що ого-го! Часто почувала себе дискомфортно і хотілось також трохи привести себе в форму, хоча вад в моїй зовнішності ніяких і немає.

За пів години до закінчення своєї зміни, коли я мала передавати роботу другому адміністратору, отримала повідомлення від Іллі: "Потрібно серйозно поговорити. Напишеш, коли звільнишся".

Одразу поговорити точно не вийде, адже після роботи мене має забрати Яр на наші тренування, а далі я домовлялась про зустріч з барменом. Так, я стала думати, чому хлопець зацікавився мною, та й, можливо, він розкаже щось цікаве про мою вчорашню поведінку. Ярік зараз не цікавиться мною, як потенційною дівчиною, тож я вирішила трохи загасити до хлопця запал (з якого дива він в мене взагалі узявся?!) і переключитись на когось іншого.

До речі, хочу попередити, що як тільки я зустрілась з Яріком, цей мій задум провалився і я загрузла думками у свого співрозмовника по самі вуха.

- Ти серйозно на всі гроші роздав їм жуйок?!- Дивувалась я, заїдаючи свій подив бургером.

- Ну я ж не з такої сім'ї, як інші, я із богатої!- Ми обоє залились гучним сміхом. Я все бозна-скільки слухаю історії Яра про пригоди з друзями та навчання за кордоном. Спочатку хотіла виманити про нього якусь інфу, але потім просто забула про все і не могла наслухатись смішних історій. Ми сиділи разом на пеньках неподалік дороги і їли бургери, що купили ще в місті. Покищо обходимось такими закусками, та я про себе пізніше вирішила віддячити Ярославу за те, що мене терпить, вечерею в нормальному ресторані.- Як здоров'я після вчорашнього? - Обережно запитав Ярік, а я ледь не заскиглила.

- Не питай! Я на роботі ледве прийшла в себе, бо ж досі не згадала всього!

- Тобто, ти не пам'ятаєш кінця вечірки?- Трохи насторожено запитав хлопець, чого я не зрозуміла.

- А що, тоді самий пік веселощів був?

- Щось типу того.- Сказав Ярік і замовк. Так, я надіюсь, не через мене на той раз щось там сталось?..

- То як, до нових пригод?- Сказала я, підвівшись.

- Так, тебе підвезти додому?- Підвівся Яр.

- Та мене лише до міста, ще маю одну справу.- Трохи зам'ялась я з відповіддю.

- І що за справа? З ким?- Цей демон відчуває, коли потрібно запитувати чи що?!

- З одним представником протилежної статі.

- І що за представник такий важливий?- Нахмурився хлопець, а мені настільки цікаво було спостерігати за його змінами емоцій в очах!

- А що, хтось переживає за свою ученицю?- Ходжу зараз по дуже тонкому лезу, до того ж наші з Яром обличчя невідомо коли стали так близько!

- Ну звісно, переживаю, аби хтось не вкрав мою ученицю чи часом не навчив чогось без мого відома.

- Дам вам можливість понервувати, пане вчителю!- Кинула я зі смішком та попрямувала до мотоцикла, натякаючи, що нам час рушати. Гадаю, що не потрібно хлопцю знати, що я їду до Макара на зустріч. Адже таких, як я, в клубі було повно, проте чомусь той вчепився саме в мене!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.