Я, ти і пригоди

Ярослав

Просинаюсь через те, що пересохло в горлі і самопочуття на "вищому" рівні - паршиво. Підняти очі важко, проте далі цікавіше: я не маю поняття, де знаходжусь! Чужа спальня, вся в рожевих тонах, невеликий безлад. Я на великому ліжку сам але не в найкультурнішому вигляді. Мої і ще чиїсь жіночі речі розкидані по всій кімнаті.

От і погуляв.

Задзвенів мій телефон, що лежав на землі під ліжком. Я поглянув і миттю підняв слухавку, прошипівши:

- А щоб я ще колись тебе послухав! Ти де?!

- Це ти де, чувак?- заговорив мій давній друг Діма, через якого все вчора і сталось. Після приїзду в Київ я не встиг зі всіма зустрітись, а він взяв з мене слово, що ми погуляємо як колись. От і догулялись.

- Поняття не маю!- Шепочу в слухавку, аби мене не почула господиня цього приміщення.- Я до пуття не пам'ятаю нічого, з ким я був?

- Не нервуй, дай ще мені згадати. Я теж не в самотній компанії прокинувся, але хоч в своїй квартирі. А це часом вчора з клубу не Альбіна тебе кудись потягнула?- Почулось, як друг засміявся.

- Не ржи, недоумок!- Сичу, хоча зараз можу посперечатись на рахунок того, хто ким є.- Яка ще Альбіна?

- Старий, дуй скоріш до мене від неї і бажано не попадайся їй на очі, бо не відпустить!- Той знову засміявся.- Потрібно прийти в себе і згадати все.- Все ще зі смішком говорить друг і відключається, а я досі щедро посипаю його персону прокльонами, правда пошепки. Тяжко прийти до тверезих думок і зібратись. А ще - знайти всі свої речі. Де мої штани?!

З іншої кімнати почувся характерний звук води з крану, схоже моя незнайома "колега на вечір" приводить себе в порядок.

Пора тікати! Я схопив свої речі і, нормально не одягнувшись, тихо вибіг з квартири. Все, приб'ю Діму з його дурнуватими ідеями. Пора зав'язувати з гулянками і чимось нормальним зайнятись. Господи, це я кажу?!.

Реабілітація на квартирі Дімки пройшла стандартно: я накричав на нього, ми помирились похмелившись, але на подальші дії сил не було. Дещо пригадав, проте вечірка Діми була за рівнем грандіозності трохи меншою від попередньої, тоді, коли Ілля влаштував гулянку за майже-перемогу, а пам'ятав я теж не все.

Проте зараз чиста зосередженість дала результат: я почав згадувати деякі важливі моменти вечірки, а там є від чого червоніти! Пощастило, що Таля мене не караулила тоді, а сама була зайнята романтіком з Даном. Гулянка видалась для кожного вдало: Ілля з Лізкою одразу пустились в пляс і від їхньої "романтики" вивертало, як від "сопливих" мелодрам.

До мене одразу приклеїлось дві мухи, а я навіть почав думати, що вечір вдається, доки з ними не стало нудно. Потрібно було конче поміняти кандидатуру. Не пам'ятаю чітко, як я тоді обирав собі нову "жертву втіх" доки в якийсь момент мої очі не натрапили на Ксюшу, яка в знемозі більш танцювати, сиділа за барною стійкою і фліртувала з барменом. А очі то її вже не могли чітко зосередитись на обличчі хлопця, проте черговий стакан в її руках став надто зайвим, тож я, як мужній лицар (тоді на вигляд наче добряче покоцаний) рушив рятувати бармена від його нового собутильника.

А Гітлерша вчепилась за той коктейль мертвою хваткою, просто як за той мотоцикл, який ледь в повітря не злетів. Я вирішив, що дівчині потрібно освіжитись, та й сам встановити різкість, бо коридор в моїх очах плавно розходився перед ногами. Довелось сунути її до вбиральні та вмити лице. Як я пройшов цей путь, також не пам'ятаю, а лише кумедно скручену гримасу Ксюши.

Очевидно, саме в той момент дівчині в голову вштирив останній коктейль, який я вирвав з її рук, бо в коридорі на шляху до зали в дівчини підкосились ноги, а я чомусь подумав, що вона зараз розляжеться зірочкою вздовж підлоги. Тоді доблесний і злегка не в собі лицар точно не підніме цю леді з простор клубу.

Доки дівчина не з'їхала вниз, підхоплюю її та прижимаю до стіни та підтримую за руки. Вона явно думала зараз не те, що треба, адже трохи розгубилась і з дивацькою усмішкою протягнула собі під ніс:

- Триндець, як романтичноо...

Мене наче крізь все тіло пробило струмом. Лиш щойно до моєї сп'янілої голови дійшло, як я її схопив, в якій позі тримаю біля стіни і на якій відстані знаходжусь від неї. А та просто мізерна. Ксю дивиться на мене таким п'яно-збудженим поглядом, що в її очах я ледь не загубився навічно.

От тоді наче протверезів. Сама невидима сила дала мені духу спокійно провести дівчину в залу, та я змушений був попросити Дана провести Ксю додому, бо їй на сьогодні явно досить. Іллі зараз не до неї, а Дан ледь не єдиний, хто ще контролює свій стан та вчинки. Як би сказала будь-яка мама: то є золота дитина!

Але ж це не про Ксю, коли ситуація може мінімально пахнути "запахом пригоди на м'яке місце"! Вона навіть не пам'ятає, що було в той пікантний момент в коридорі, я ж при наступній зустрічі це акуратно випитував. І зараз їй хоч би що, а я згадую ту ситуацію з мурахами по тілі і головному болі при згадці, бо після того вечірку я провів в самотності зі спиртним.

Як би дивно для мене не звучало, потрібно розвіятись від тих гулянок. Сидячи в Діми, думав, що робити.

Їхати додому не хотілось через те, що там мене чекав злий термінатор Таля, яка не могла вчора до мене зв'язатись, а сьогодні слухавку ледь не рознесло від її криків, що переживала за свого недоумка-брата. Тож додому я пас. Потрібно десь відвести душу та освіжитись і мені прийшло на думку зв'язатись з Ксю. Вона та дівчина, яка помітивши якусь нотку суму в людини, зможе зробити день вибуховим. А з її Лізкою Обезбашеною я взагалі з'язуватись не хочу - петарда, яка може взірватись в будь-який момент!

Після обіду вирішую написати дівчині есемес з пропозицією покататись, заодно провести наші тренування. Проте, надіславши, зрозумів, що зробив дурницю, атже Ксюша може бути на роботі. Я декілька секунд обдумав цю ситуацію, коли несподівано з номера дівчини прийшло повідомлення від Іллі:

"Привіт, вибачай, це Ілля пише. Ксю зараз не в кращому настрої, їй погано. Якщо хочеш, можеш приїхати, можливо зможеш її підтримати"

Настрій впав, на серці стало тривожно. Що могло цю дівчину засмутити, коли її телефон в брата? Без роздумів збираюсь та мчу до Бондарів в надії з'ясувати, що сталось. За цей короткий час я зрозумів те, що має статись щось мега серйозне, аби дівчина не пішла на роботу, бо та їй подобається. Чим можу допомогти - поняття не маю, проте, можливо вдасться хоча б відволікти її від проблем. Таля може сердитись, що я їй нічого не розповів, але це почекає.

Коли під'їзджаю до садиби Бондарів, до мене виходить Ілля.

- Старий, ти налякав. Що сталось?- Мовив я, потиснувши руку другу.

- Та батьки постарались домогтись свого, тільки трохи перестарались.- Нервово видихнув той і провів мене в дім.

Оксана

Підходжу до ресторану, біля якого домовилась зустрітись з хлопцем. Він вже там стояв і чекав на мене. Нарешті я могла нормально його роздивитись і мені не двоїться в очах, як в клубі. Ми заходимо і сідаємо за столик. А це, між іншим, один з найкращих ресторанів міста і один із моїх улюблених. Це точно простий бармен?

- А чому саме таке місце?- Усміхнулась я до Макара. Чорняве коротке волосся, міцна статура, темні очі, які... нагадують мені ще чиїсь. Не Яріка часом? Ну чому мені попадаються одні кароокі?!

- Просто люблю цей заклад. І я не просто так захотів зустрітись. Ось.- Хлопець дістав з кишені... мій браслет?- Ти це загубила біля барної стійки перед тим, як зникла. Думав, що варто повернути цю Пандору, адже ти б засмутилася.- Я з відкритим ротом забираю в Макара браслет і надягаю собі з однією думкою: а звідки він знає?! Ну так, в кожного багатого свої прибабахи, от і в мене свій: я обожнюю все від Pandora, боюсь лише за одне, звідки Макар знає, який це браслет? Простий бармен розбирається в такому? Він що, маніяк якийсь, слідкує за багатими дівчатами чи що? Так, накруточка пішла.

- Звідки ти розбираєшся в такому? Купував колись?

- Бувало..- Сказав він, а в мене щелепа відвисла.- Не лякайся так, я можу собі дозволити.

Як виявилося, цей жук ще той мажорчик зі заскоками: жив собі на "радість" батькам і собі, доки не втнув чогось в тому ж таки клубі, от татусь і плюнув та відправив синочка відпрацьовувати свої вчинки, бо сам вже заколупався все розрулювати.

Знайома ситуація, практикували таке з Іллею.

Що ж, ну тепер не так страшно бути з цим трудівничком на одне місце, бо ми з ним з одного рівня, як виявляється!

Цей альфа самець вміє проводити час з дівчатами, на мить мені здалось, що для нього кожна є на один день, тож, якщо надумає кинути, я знаю, де його шукати. Тим паче, я вже встигла витягнути з нього слово показати мені майстер-клас по виготовленні коктейлів, бо, як виявилось, в нього до цього плану руки з правильного місця ростуть.

Милий, веселий, багатий, умілий.

То де ж підступ?

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.