Третя сторінка
Околиця невеликого містечка, за сотню кілометрів від столиці. Криваво-червоне листя вже майже впало з дерев. Сірі будівлі, мокрий від дощу, роздовбаний асфальт. Чорний котяра дивиться на військовий черевик, ховаючись від негоди під дашком заклеєної довоєнною рекламою автобусної зупинки.
— Киць-киць, — автоматично каже Марк, піднімаючи комір брудно-зеленої мілітарної куртки М-65, теж ховаючись від негоди. — Ну привіт розбійнику, як ви тут живете?
Поруч із зупинкою стає біла, поліціейська автівка.
— Як всі, живемо. проблем вистачає. Ще й війна. — Кремезний поліцейський знімає бейсболку та проводить п'ятірнею по голеній макітрі. — На довго до рідного міста, друже?
Марк посміхаючись, міцно тисне простягнуту правицю.
— Як же я радий тебе бачити, Шурко! — Чоловіки обіймаються та йдуть до автівки, — Ти єдиний, хто по справжньому радий мене зустріти!
Дощ посилюється, котяра ховається глибше під дах зупинки, та пильно дивиться в слід відїзджаючому поліцейському автомобілю.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!