Восьма сторінка
Марк розплющує очі. Він лежить в канаві біля дороги, а на обличчя ллється набридлий за останні дні дощ. Швидко обмацує груди. у футболці дірка від пістолетної кулі. Але крові нема. Крізь розірвану тканину чоловік відчуває гарячий метал натільного хреста, що подарував йому батько.
— Що це, в біса, була за хрінотінь? — звертаючись до сірого хмаровиння над головою говорить Марк, але відсутність поранення, теплий хрест та слова старої відьми з його сна-марення потребують обмірковування у більш належному місці.
Чоловік пружно сідає, розуміючи, що автівка його невдалого вбивці давно поїхала. Не вигадавши нічого кращого Марк підбирає пакет, що його, пожбурили в канаву поруч, обтрушує куртку М-65, та повільно йде додому.
На світлині рука Марка міцно стискає брудний пакет з написом АТБ.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!