Третя. Венера в Близнюках.

...Від їхнього словоблуддя, хвалькуватості та плачів, і стогонів, на мене гикавка напала. І вже слова випустити не можу. А насправді це моя робота – слова.

Ото як вибухнула наша матуся й вляглося від першого вогню та пекельного нерозбірливого рейваху моїх божевільних сестер – прозвучала Я.

Матінко моя, Всесильна! Жаль, що ти вже не чула тієї музики. Того гармонійного звучання! Тієї мелодії чарівної сфер! Все то було моє звучання. Полинувши простором й зігравши першу симфонію на семи струнах все далі сформувалось в слова. І так – було Слово. Моє Слово створило цей світ, хто б і що там не казав.

Про це здогадався один з людисьок, Геракліт здається. Оскільки луна покотилася безкінечною порожниною й звуки почали накладатися одне на одне, то й почув він це як Логос. Голос мого кличу!

Та яка різниця зрештою, голос чи логос, одне й друге звучить гарно. А гарне звучання то є основа впорядкування первинного безладу, що б собі там не вигадувала моя люба сестриця Жриця, чи то Жниця із серпом. Чи ще одна із закрутками. Ні, я аж ніяк не примешую їхнього вкладу в загальну скрабницю, але люби, боже, правду. Хм, що то за бог, до речі, не знаю, бо ні разу ще його не чула. Але якщо добре таки подумати, то іноді маю враження, що саме він диктує мені слова. А може це ти, моя люба, Матінко?

Знаєш, що мені тут закидають? Що я брехуха й пліткарка! Що намололола сім стіжків соломи і тепер ніхто тому ради не дасть. Та все, що роблю, це збираю інформацію для обробки й класифікації, та ретельно так і прискіпливо, як сестра моя Жниця зереньця. Маю винюхати все! Ніщо не має пройти повз мене чи мої святі вуха. А як ви гадали? Як без цього мені зрозуміти ті чи інші явища, події, людей? Я ж не медіум! До мене не приходять видіння із тонких світів, як до нашої Самітниці. Звісно, що потім все, що долинуло до моїх вух якось називаю. Але, не дасть мені збрехати й одна із твоїх перших доньок, що добре розбирається в міркуваннях, та мало в словах – все, що сказано моїм святим язиком, правда і тільки правда.

І якби це не вона, люби боже, правду, морочила людям голову мудруваннями, то вони б не перетворили мої слова Істини на полову. Був серед них один, що назвав себе другом мудрості, Піфагор, той добре мене зрозумів. Він й про моє звучання писав. І дав всім цінні поради, та лише дарма сіяв перлами перед свиньми. То ж одна із порад звучала так: перш за все, всід за богами, будь господарем своєму язикові. Тобто, якщо маєш в чомусь сумнів то краще промовчи. А друга звучала так: не говори про вчення у тьмі. Що перекладається, як необхідність тримати таємниці щодо трактування деяких речей, бо без просвітленого духу їх легко буде спотворити. Що, на жаль і сталося...

Дуже скоро друзі мудрості перетворилися на мудрагелів і почали крутити Словом, як фірман дишлем. Що з того вийшло? Добре, що мамцю, ти того не видиш. Занурюються у хаос. Шкода лише сестри моєї, з серпом тієї, бо жне та жне, аж в спині кольки. Все надіється, що так порядок втримає. Але ж той з голови починається – моя люба, Я-Індивідуалістко, де ти? А потім й зі Слова. Ех...

Але ж я винна. Чуєш?

Навчила їх писати й читати, назвала речі своїми іменами: на дурне кажу дурне, на рябе – рябе. Не мовчу коли зло скалить зуби. Адже якщо зло замовчувати воно не зникає. Лише множиться й панує. Тож мовчання, то злу потакання. Я ж до нього з іронією йду і сміхом. Терпіти не може зло іронії. Як і звуків слова правдивого. Від його світла гине, як нічка під натиском дня.

І на, маю за все це дяку.

Понавиходили собі дяків, а вже ті, що язиками плещуть! Вуха мої в’януть. Так і живу. Думаю іноді, чи не краще буде замовкнути на віки вічні. Тож останнім часом сідаю в позу йоги й дихаю. Дихання, то теж моя парафія, як знаєш. Дихаю й слухаю. Все звучить, а я мовчу. І така насолода мене огортає, що най сховається зі своїми фантазіями наша Насолодниця з гарними очима, що в спадок від тебе отримала.

Та й з тобою, дорога моя, лише подумки спілкуюся. Але так мені добре, ніби ти мамко, поруч...

...І ще щось чую... Та невже? Таки прийшла ця навіжена мстива бестія. Добре, вже й думати перестаю.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.