Восьма. Венера в Скорпіоні.

Бррр... Слова, слова. Світ вони словами створили. Ха! Разом з розумом! Більшої нісенітниці скільки живу не чула. Світ викотився з мого лона! Мамка так, вона вибухнула. Але як ми в ній з’явилися ніхто нічичирк! Але ж усі дівчатка дорослі. Нам то добре відомо звідти діти беруться. І це знає кожна з моїх сестриць, та лише мене розпусницею назвали. Людиська назвали, але з чиєї подачі? Чи не з сестринської?

Бо я сексуальна й надчутлива? І це гріх? Відколи?

Якби не цей гріх, чи були б ми всім гамузом на цім світі?

Добре. Я майже спокійна. Помста моя буде холодною, як меч тої першої, що вже заржавів. Я їм покажу де раки співають і де скорпіони ночують. Вони в мене вищатимуть як кози недорізані. Але я буду нещадною. Чуєш, мамко? Моя воля до помсти незламна!

Та, перша твоя доня, таку пристарсть лише у сні бачила. А моя така, що всіх спопелить!

І мене навіть. Достоту дар маю провидінню дякуючи – відроджуватись як Фенікс із попелу. Мах, мах крилами і вже в небесах. Плину собі орлицею й начхати мені на їхні фільозофії й турботи, сльози й нарікання.

Все, що зрозуміла за бурхливе життя своє – як сам себе з багна не витягнеш, то там і згниєш. Я – змогла. Бо маю ще один дар прекрасний – Волю.

Про цей дар цілі томи Кант написав, а хто читав? Я ж їм водевілі пишу й серіали повні людських слабкостей знімаю – захлинаються, так прикипають. Топляться, як в океані!

Добре, що маю сестру у Грі неперевершену, авантюристка ще та, мушу визнати – вона їм на біс зіграє і біса й ангела. Це вона про видовища сказала, а про хліб зі Жницею домовились. Та спершу трохи носом крутила, вона у нас із народження майже свята, але ми її всі разом переконали. Зрештою, з того моменту як десять тисяч років тому подарувала цим ненажерам колосок, мусить лямку свою мовчки тягнути. Жни й мовчи.

Всі ці людиська живуть тим, за що мене без кінця засуджують – пристрастю! Ніхто не має над ними такої влади як мій, невічний мушу визнати, недолік. І зрозуміла я ще одне, та ні, шкірою відчула, чи то пак, пізнала – пристрасть це єдине, що всіх тут знищує. Вона затьмарює розум, затикає голос серцю і перетворюється на бестію, звабливу й прекрасну зовні. І так смакує своїми жертвами, як вовк в лісі козеням: чмак-чмак, одна шерсть.

Далебі, пристрасть має пряме відношення до кохання і любощів, а вже звідтам до лінгаму та йоні, і всього того, що між ними відбувається. Ця парочка найантигуманніше, що могло статися із тілом – чоловіка легко робить виродком, жінку страждалицею й спокусницею. Як би тут жили без них, спитаєте? Як святі.

Прецінь вищим сутностям ці інструменти ні до чого. А поки не святі, то навчилися хоча б поважати те, що дарує життя. Поважати як святилище. Тоді й проблем та нещасть було б менше.

Я і сестра моя, що навпроти, (улюблена Насолоджена) звинувачені у найбільших гріхах, стали ми нарешті святими ціну цінного пізнаючи. І скільки б не товкмачила їм словами своїми, ще одна, та Письменна, іноді вже й на крик зриваючись, все одно глухі й сліпі. Та ще й слова її з ніг на голову перекручують. Тож як не крути, а це ми з Насолодженою володіємо світом. Я звісно, трохи більше. І як би не носилася зі своїм Я найперша, тут утвердилося моє Я – найгірше яке в мене було: секс, драгс і рок-н-рол.

Ах, які то часи були! Сиділи ми з хлопцями із Металіки та писали Непрощеного, а потім співали й плакали. З Алісом Купером найточніше визначення мене любої знайшли, адже я ще та отрута. З Нірваною у нірвану таки пірнали. А отой красунчик Джім, які вогні я йому запалювала! Чи то з ним. Але, ок. Не будемо про приземлене.

А сходи в небо таки купила, разом із Led Zeppelin.

Тож хто найкраще, питаю вас, окрім них, цих непокірних дітей зміг правду сказати, гіркими й твердими, іноді жорстокими словами? З відчаю. І з тої пристарсті, що силою волі перетворена на любов. Але, тут вже заходимо у високі матерії... краще про це з Естеткою поговорити, що вже стоїть на моєму порозі та докірливо головою помахує. Усмішка звісно, приємна. Але я її добре знаю...

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.