Дніпровсько-Бузький Лиман
Відкритий олігогалинний лиман у Північній частині Чорного моря, на теренах Херсонської та Миколаївської областей.
Частина акваторії Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах Чорноморського біосферного заповідника.
Головний порт на лимані — Очаків.
Лиман складається з витягнутого у субширотному напрямі Дніпровського лиману (довжина 55 км., завширшки до 17 км.), а також вузького (завширшки 5-11 км.) і колінчастого Бузького лиману, витягнутого у субмеридіональному напрямі, довжиною 47 км.
Середня глибина 6-7 м., найбільша — 12 м. (Станіславська яма).
Дніпровсько-Бузький лиман утворився під час трансгресії Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу.
З Чорним морем лиман з'єднується протокою 3,6 км. завширшки (між Очаківським мисом і Кінбурнською косою).
Південне узбережжя має низькі, піщані береги; Північне — здебільшого високі (до 20-35 м.) обривисті береги, складені із глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси.
Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.
Поверхневий стік до лиману складається зі стоку рік: Дніпро — 93,5 %; Південний Буг — 5,7 %; Інгул — 0,5 %; Інгулець — 0,3 %.
Середня солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища — близько 2 ‰.
Каховське водосховище підірване російськими загарбниками 6 червня 2023 р. Коли каховська вода ввійшла до лиману, то вода лиману стала тимчасово прісною.
У різних районах лиману, залежно від переважання прісних річкових чи морських водних мас, солоність відрізняється:
Східний район (дніпровський) — 1-3,3 ‰ (буває і менше 1 ‰);
Центральний — 1-6 ‰;
Західний — 1-11 ‰;
Бузький — 2-10 ‰.
Найбільші показники солоності були характерні для періоду липень-грудень, коли здійснювалися попуски з Каховського водосховища.
Характерним є проникнення до лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).
Близько 25-30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фіто- та зоопланктону.
Залишки відмерлої рослинності перестали виноситись із водойм, почали накопичуватися, загнивати, зменшуючи вміст кисню, одночасно погіршуючи умови існування риби, особливо її мальків.
Забруднення води спричиняється некерованим і непідзвітним скидом неочищених або погано очищених промислових і комунальних стоків, які значно погіршують газовий режим водойми.
Дніпровсько-Бузький лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення; його узбережжя — рекреаційний район.
Для збереження природи лиману використовують укріплення й озеленення узбережжя.
Лиман досить мілководний, через що до портів в області не вдавалося безпечно підійти навіть невеликим судам через ризик натрапити на мілину. Кораблі змушені були рухатися каналом, повним поворотів (колін), які приховують у собі безліч небезпек. Саме для орієнтирів у цих колінах було створено маяки.
Біля Очакова вони найбільш необхідні, оскільки на цьому відрізку найбільш небезпечні повороти лиману, що ведуть до виходу у відкрите море.
Я була на березі лиману у Миколаєві 6 квітня 2012 р., коли поверталась із конференції у Мигії.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!