Зміст
  • Макіївка
  • Єнакієве
  • Донецьк
  • Ворзель
  • Київ
  • Святогірськ
  • Богородичне
  • Яр Видилиха
  • Середньовічне поселення Стариця
  • Яремівка
  • Студенок
  • Пасіка
  • Ріка Сіверський Донець
  • НПП "Святі гори"
  • Святі гори
  • Святогірський державний історико-архітектурний заповідник
  • Теплинське городище
  • Теплинський заказник державного значення
  • Обрив
  • Сєдове
  • Крива коса
  • Кривокіський лиман
  • НПП "Меотида"
  • Юр'ївка
  • Мелекіне
  • Урзуф
  • Ялта Донецької області
  • Староласпа
  • Маріуполь
  • Хомутовський степ
  • Самсонове
  • Кам'яні могили
  • Азовське море
  • Сімферополь
  • Ялта у Криму
  • Ластівчине гніздо
  • Крим
  • Одеса
  • Одеська затока
  • Білгород-Дністровський
  • Дністровський лиман
  • Чорне море
  • Ходосівські городища
  • Середньовічне поселення Рославське
  • Дуб Сагайдачного
  • Заказник "Чернечий ліс"
  • Лісники
  • Ходосівка
  • Мезолітична стоянка Таценки
  • Львів
  • Замкова гора у Львові
  • Бакота
  • Бакотська затока
  • Галицьке море
  • Кам'янець-Подільський
  • НПП "Подільські Товтри"
  • Подільські Товтри
  • Кармалюкова гора
  • Товтра Вербецька
  • Дністровський каньйон
  • Ріка Дністер
  • Вовковинці
  • Залізнична станція Комарівці
  • Виноградний Сад
  • Бузьке
  • Ташлицьке водосховище
  • Олександрівське водосховище
  • Острів Кременчук
  • Острів Клепаний (Гардовий)
  • Пізньопалеолітична стоянка Анетівка
  • Річка Бакшала
  • Лідина (Зінцева) балка
  • Гардова балка
  • Скеля Пугач
  • Богданівка у Миколаївській області
  • Костянтинівка у Миколаївській області
  • Південноукраїнськ
  • Мигія
  • РЛП "Гранітно-Степове Побужжя"
  • НПП "Бузький Гард"
  • Корабельний гай
  • Миколаїв
  • Іванівський міст
  • Горлівка
  • Чернігів
  • Батурин
  • Палац Мазепи
  • Знак на місці дуба з записками Мазепи та Марії Кочубей
  • Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця"
  • Річка Сейм
  • Короп
  • Шестовицьке городище
  • Яр Коровель
  • Шестовиця
  • Бондарі
  • Бондарівське болото
  • Отрохи
  • 33-й полігон
  • Селище Десна
  • РЛП "Міжрічинський"
  • Ріка Десна
  • Київське море
  • Лютіж
  • Літки
  • Зазим'я
  • Пухівка
  • Бровари
  • Княжичі
  • Тернопіль
  • Тернопільський став
  • Палеолітична стоянка Великий Глибочок ІІІ
  • Український степовий природний заповідник
  • Річка Велика Вись
  • Гідрологічний заказник "Велика Вись"
  • Лікареве
  • Троянове
  • Палеолітична стоянка Вись
  • Кропивницький
  • Річка Гомільша
  • НПП "Гомільшанські ліси"
  • Коропове
  • Гайдари
  • Зміїв
  • Ізюм
  • Лозова
  • НПП "Слобожанський"
  • Наталіївський парк
  • Харків
  • Ріка Дніпро
  • Злиття Десни та Дніпра
  • Річка Кринка
  • Зуївське водосховище
  • РЛП "Зуївський"
  • Зугрес
  • Селище шахти "комсомолець Донбасу"
  • Донецький ботанічний сад
  • Річка Кальміус
  • Нижньокальміуське водосховище
  • Ріка Південний Буг
  • Мигійські пороги
  • Грибоїдівські пороги
  • Поселення доби бронзи Виноградний Сад
  • Курган за Виноградним Садом
  • Поселення доби бронзи Дикий Сад
  • Дніпровсько-Бузький Лиман
  • Вінниця
  • Немирів
  • Воробіївка
  • Сидорове
  • Сидорівське городище
  • Сидорівські могильники
  • Дуб камишева
  • Гора з пам'ятником авторства Кавалерідзе
  • Орієнтовно 700-річний дуб у Святогірську
  • Святогірський дубовий гай
  • Біосферний заповідник Асканія-Нова
  • Херсон
  • Проєктований ландшафтний заказник "Сидорівський"
  • Ще не винесений у натуру НПП "Подесіння"
  • Вишгород
  • Гостомель
  • Немішаєве
  • Буча
  • Місто Ірпінь
  • Річка Ірпінь
  • Коцюбинське
  • Мощун
  • Річка Мощунка
  • Річка Здвиж
  • Табір "Скажені Птахи"
  • Лісне
  • Козин
  • Умань
  • Національний дендронологічний парк "Софіївка" НАНУ
  • Річка Уманка
  • Осташівський став
  • Канів
  • Тарасова гора
  • Шевченківський національний заповідник
  • Бучак
  • Вишневе
  • Богуслав
  • Річка Рось
  • Киданівка
  • Парк "Мегаліт"
  • Чернівці
  • НПП "Вижницький"
  • Карпати
  • Попасна
  • Картамиський гірничо-металургійний комплекс доби пізньої бронзи
  • Довжанськ
  • Ровеньки
  • Донецький кряж
  • Нагольний кряж
  • Ландшафтний заказник "Нагольний кряж"
  • Підгірці
  • Ясинувата
  • Курахове
  • Покровськ
  • Зайцеве
  • Бахмут
  • Костянтинівка у Донецькій області
  • Краматорськ
  • Слов'янськ
  • Дружківка
  • Волноваха
  • Вугледар
  • Щурове
  • Лиман
  • Дронівка
  • Старобешеве
  • Стила
  • Стильська печера
  • Балка Архундияс-Тарама
  • Переяслав
  • Місто Дніпро
  • Савур-могила
  • Глібівка
  • Село Петропавлівська Борщагівка
  • Село Чайки
  • Село Софіївська Борщагівка
  • Мостище у Київській області
  • Автошлях Н 01
  • Канал Сіверський Донець-Донбас
  • Автошлях Т 0512
  • Печерські пороги
  • Комплекс водяних млинів у с. Сокілець Вінницької області
  • Водяний млин Скаржинського
  • Автошлях М 13
  • Свято-Успенська Святогірська лавра
  • Клавдієвська лісова науково-дослідна станція
  • Колишній потяг "Донбас"
  • Колишній потяг "Азов"
  • Колишній потяг "Чорноморський Кавказ"
  • Колишній потяг "Буковина"
  • Колишній потяг №144/143 "Галичина"
  • Потяг "Максим Яровець"
  • Колишній потяг "молода гвардія"
  • Потяг "Миколаїв"
  • Інтерсіті Київ-Харків
  • Інтерсіті № 734/733
  • Харцизьк
  • Дніпровсько-Бузький Лиман

    Відкритий олігогалинний лиман у Північній частині Чорного моря, на теренах Херсонської та Миколаївської областей.

    Частина акваторії Дніпровсько-Бузького лиману розташована у межах Чорноморського біосферного заповідника.

    Головний порт на лимані — Очаків.

    Лиман складається з витягнутого у субширотному напрямі Дніпровського лиману (довжина 55 км., завширшки до 17 км.), а також вузького (завширшки 5-11 км.) і колінчастого Бузького лиману, витягнутого у субмеридіональному напрямі, довжиною 47 км.

    Середня глибина 6-7 м., найбільша — 12 м. (Станіславська яма).

    Дніпровсько-Бузький лиман утворився під час трансгресії Чорного моря у нижній течії Дніпра та Південного Бугу.

    З Чорним морем лиман з'єднується протокою 3,6 км. завширшки (між Очаківським мисом і Кінбурнською косою).

    Південне узбережжя має низькі, піщані береги; Північне — здебільшого високі (до 20-35 м.) обривисті береги, складені із глинисто-піщаних порід, на окремих ділянках зустрічаються піщано-мушлеві коси.

    Дно біля кіс піщане, на глибині вкрите суглинисто-піщаними мулами.

    Поверхневий стік до лиману складається зі стоку рік: Дніпро — 93,5 %; Південний Буг — 5,7 %; Інгул — 0,5 %; Інгулець — 0,3 %.

    Середня солоність води Дніпровсько-Бузького лиману становить 3,6 ‰ (до побудови Каховського водосховища — близько 2 ‰.

    Каховське водосховище підірване російськими загарбниками 6 червня 2023 р. Коли каховська вода ввійшла до лиману, то вода лиману стала тимчасово прісною.

    У різних районах лиману, залежно від переважання прісних річкових чи морських водних мас, солоність відрізняється:

    Східний район (дніпровський) — 1-3,3 ‰ (буває і менше 1 ‰);

    Центральний — 1-6 ‰;

    Західний — 1-11 ‰;

    Бузький — 2-10 ‰.

    Найбільші показники солоності були характерні для періоду липень-грудень, коли здійснювалися попуски з Каховського водосховища.

    Характерним є проникнення до лиман чорноморської води придонним шляхом (середньорічна солоність придонних шарів 4,3 ‰).

    Близько 25-30 % річного стоку Дніпра та Південного Бугу використовується на зрошення та водопостачання, що обумовлює збільшення солоності води лиману. Внаслідок цього погіршуються умови життя та нересту окремих видів промислових риб, а також життя річкових видів фіто- та зоопланктону.

    Залишки відмерлої рослинності перестали виноситись із водойм, почали накопичуватися, загнивати, зменшуючи вміст кисню, одночасно погіршуючи умови існування риби, особливо її мальків.

    Забруднення води спричиняється некерованим і непідзвітним скидом неочищених або погано очищених промислових і комунальних стоків, які значно погіршують газовий режим водойми.

    Дніпровсько-Бузький лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення; його узбережжя — рекреаційний район.

    Для збереження природи лиману використовують укріплення й озеленення узбережжя.

    Лиман досить мілководний, через що до портів в області не вдавалося безпечно підійти навіть невеликим судам через ризик натрапити на мілину. Кораблі змушені були рухатися каналом, повним поворотів (колін), які приховують у собі безліч небезпек. Саме для орієнтирів у цих колінах було створено маяки.

    Біля Очакова вони найбільш необхідні, оскільки на цьому відрізку найбільш небезпечні повороти лиману, що ведуть до виходу у відкрите море.

    Я була на березі лиману у Миколаєві 6 квітня 2012 р., коли поверталась із конференції у Мигії.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.