Моя Україна

Знаходиться на правому березі ріки Сіверський Донець у 7 км. від села Богородичне Донецької області та 2 км. від адміністративної межі Донецької та Харківської областей між Теплінським лісом (і городищем) і однією зі стариць Донця.

Тут в археологічній експедиції Донецького обласного краєзнавчого музею, Святогірського історико-архітектурного заповіднику та Донецького національного університету я виросла з копача до заступника керівника експедиції (2005-2009 рр.).

Бо тут розташоване багатошарове поселення, яке назвали за назвою яру, - Видилиха.

Це багатошарове поселення не про поступовий розвиток населення на ньому, а про розташування населених пунктів різних археологічних культур різного часу на одній території.

Стоянка верхнього палеоліту.

Стоянка неоліту.

Поселення доби пізньої бронзи (зрубна археологічна культура).

Поодинокі знахідки артефактів сарматів. У тому числі, мідна проста фібула з мого розкопу (2008-2009 рр. був у мене свій невеликий розкоп), яку я сама розчистила 2009 р. Вірогідно, сармат-другий тут проїздили.

Поселення пеньківської (ранньослов'янської) археологічної культури.

Поселення салтово-маяцької археологічної культури (хозари). Власне, Теплінське городище теж хозарське. Поодинокі хозарське поховання, у тому числі, яке я розчищала у серпні 2009 р., що описано в оповіданні "Андрій Заблоцький" у книзі "Я НЕ знала, що буде війна" (опубліковано на Аркуші).

Кераміка козацької доби.

Залишки знарядь Другої світової війни.

Тут було написано багато віршів і мініатюра "Монолог", опублікована на Аркуші.

Тут на стариці Дінця я вперше зустріла потерчат, після чого написала оповідання "Мисливець про потерчат", опубліковане на Аркуші.

Тут 15 серпня 2006 р. я отримала наймення Мавка.

Крайній раз була там у травні 2012 р.

Після розмінування можна буде побувати ще.

Це гарна місцина для туризму.