Моя Україна

Це — місто, звідки мій батько, де я у дитинстві бувала декілька разів на рік.

А ще я там зареєстрована.

Тому логічно, що воно у цій збірці йде другим.

Датою заснування міста Єнакієвого вважається 1782 р., коли на березі річки Булавин з'явилося село Федорівка (Гапурівка), про яке вперше згадується у «Списках населенных мест российской империи».

У той час також з'явилися села Раздольське (Раздолівка), Софіївка (Карло-Марксове), Афанасєвка (Оленівка), Вєровка, Катеринівка.

В 1858 р. тут відкрита Софіївська кам'яновугільна копальня (1864 р. тут здобуто 225 тис. пудів вугілля; пуд дорівнює 40 фунтам або 16,3805 кг.).

В 1858 р. на річці Садки, поблизу Софіївського кам'яновугільного рудника почали будувати казенний дослідний чавуноплавильний завод, названий Петровським на честь петра I.

В 1862 р. на заводі вперше на росії виплавили чавун на коксі.

На честь заводу селище поблизу називається Старопетрівським.

Та через нестачу фінансування завод закрили.

В 1895 р. інженерами Ф.Є. Єнакієвим і Б.А. Яловецьким і кількома бельгійськими підприємцями засновано російсько-бельгійське акціонерне товариство, і за проєктом бельгійського інженера Альфреда Філіпара розпочало будівництво нового Петровського металургійного заводу поблизу селища Федорівка. Керував будівництвом заводу пітерський інженер-шляховик Ф.Є. Єнакієв.

В 1897 р. новий завод розпочав свою роботу. Наприкінці XIX ст. на ньому працювали 2665 осіб. Біля заводу відкрилися кам'яновугільні копальні. Навколо підприємств склалися селища, які 1898 р. рішенням Бахмутського повітового та Катеринославського губернського дворянського зборів об'єднали в одне, назване на ім'я засновника російсько-бельгійського товариства Єнакієвським.

Письменник олександр купрін, який перебував 1896 р. на службі на заводі, відобразив життя робітників селища у повісті «Молох».

Поряд із заводом будувалися вугільні копалини: Вєровська, Кар'єрівська, «Бунге».

До Першої світової війни в Єнакієвому побудований коксохімічний, цегляний, пивоварний заводи та маслоробня. Петровський завод став одним із найбільших металургійних заводів (третє місце) Півдня росії.

В 1913 р. він дав 349,2 тис. тонн чавуну, 316,4 тис. тонн сталі, 280,1 тис. тонн прокату. До того часу у селищі були 2 готелі, їдальня, 2 пекарні, 4 крамниці, лікарня, комерційне училище, 5 шкіл, кінематограф, клуб службовців металургійного заводу та бібліотека.

Після завершення українських визвольних змагань в Єнакієвому затвердилася радянська окупація.

А Петровський завод був єдиним, який на цей час випускав сталь.

В 1921 р. утворений трест «Югосталь», що об'єднав металургійні заводи Юзівки, Петрівки, Макіївки й Єнакієвого.

В 1924 р. перейменовані шахти Єнакієвого: Софіївська шахта стала шахтою ім. к. маркса; веровська копальня — шахтою «Червоний Профінтерн»; Нар'євська копальня — шахтою «червоний жовтень»; шахта «Бунге» — шахтою «Юний комунар».

Тоді всіма шахтами було здобуто 3,5 млн. пудів вугілля.

В 1925 р. Єнакієве отримало статус міста.

Назва міста часто змінювалася: 1898-1928 рр. місто називалось Єнакієве; з 10.07.1928 р. — Рикове; з 1936 р. — Орджонікідзе.

Під час німецької окупації місто перейменували знову на Рикове;

а із 12 червня 1944 р. після повторної радянської окупації знову повернули назву Єнакієве.

У 30-х рр. ХХ ст. побудовані коксохімічний і цементний заводи, завод металоконструкцій, аглофабрика, нові шахти, зокрема, № 1-2, 4 й інші. Побудовано першу у срср розливну машину.

В 1932 р. від центру до селища металургів прокладена трамвайна лінія.

В 1933-1941 рр. у місті діяв аероклуб, який підготував понад 400 льотчиків. Десять із них стали Героями радянського союзу, зокрема, льотчик-космонавт Георгій Береговий — двічі Героєм радянського союзу.

На жаль, потім він відмазав яника від в'язниці на слізне прохання його матері. Бо земляки.

В 1934 р. був відкритий російський драматичний театр.

До межі міста ввійшли старі селища: «Червоний профінтерн» і «червоний жовтень», побудовані нові райони: імені Ватутіна, Північний, Залізничний і інші.

До 1950 р. вся зруйнована під час Другої світової війни промисловість міста була відновлена.

В 1950-х рр. введені в експлуатацію завод залізобетонних виробів, експериментальний завод будівельних матеріалів, завод великоблочного житлового будівництва, авторемонтний завод.

В 1991 р. Єнакієве стало частиною незалежної України.

2 березня 2013 р. в Єнакієвому було повалено пам'ятник леніну.

13 квітня 2014 р., на шостий день після проголошення так званої «донецької народної республіки», місто опинилось під контролем рашистів. Було захоплено приміщення міськради, прокуратури та міліції. 20 квітня рашисти на деякий час покинули місто, проте повернулися 4 травня, влаштувавши безлад у міськраді та біля металургійного заводу.

З часу захоплення міста рашисти неодноразово відзначалися грабунками. Зокрема, повідомлялося про викрадення банківського автомобіля із грошима та пограбування крамниць.

7 серпня 2014 р. у небі над Єнакієвим, імовірно, з комплексу «Бук», рашисти збили український МіГ-29; льотчик намагався відвести літак від житлових районів.

13 серпня було зупинено металургійний завод, згідно повідомлень керівництва, «з метою запобігання техногенній катастроф і збереження життя городян».

У місті була повністю зупинена робота казначейства та банківської системи, призупинено діяльність ряду підприємств.

18 листопада у місті мав місце перший голодний виступ.

14 листопада Єнакієве було внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.

На жаль, поки воно таким і залишається.

Ви можете допомогти повернути Єнакієве до України своїми донатами на ЗСУ.

На Аркуші є банер, який підкаже, як це зробити.