32. Крем від пухирців “Орве”
Я ховалася від сонячних променів під густим листям кипариса. Мені звісно хотілося, щоб це дерево звалося кипарисом, а натомість то була звичайна береза. І листя в неї було зовсім не густе, а ще молоде маленьке. Й зовсім не рятувало від пекучого травневого проміння.
Але я люблю слово кипарис. І завжди його кортить кудись впихнути. І завжди те слово недоречне.
І тому я притулилася спиною до розбудженої весною берези й мружила очі від обіднього сонця. Веснянки набігли зграєю на мій ніс і подекуди загубилися на губах та щоках. Ці дрібні зернятка завжди чекають тепла та світла й поселяються на все літо на моєму обличчі.
У дитинстві я намагалася їх відганяти й ховалася у затінках та відбілювала свіжим огірком. Тоді ластовиння перебралося на шию та руки. Добре, нехай живе, погодилася я й прийняла себе такою як є.
А от відсутність кипариса у своєму лексиконі прийняти так і не вдалося. Я розглядала свої руки, вкриті сонячними плямами, що пробивалися крізь листочки берези, й помітила два пузирі на пальцях. Отже ж, не потрібно було гладити ту блохасту кішку.
Довелося покинути свій сховок і йти до аптеки. І що ви думаєте? Я придбала там чудодійний крем від пухирців “Орве”. У склад якого входить масло з кипариса. Випадковість? Хм. Іноді мрії здійснюються не так як ми планували. Отаке от.
21.05.25.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!