Нісенітниці Творчої Майстерні

Під ним думки та спогади шалені,

Безумства день та тиша у ночі.

А у лісах засніжених олені

І дрова догоряють у печі.

Я приберу з чола свого волосся

Та зав’яжу у кінський тугий хвіст.

Моїм думкам втекти, щоб не вдалося,

Вони до цього мають справжній хист.

І ось у день нормальна я людина,

Знервована, тримаючи контроль.

І, навіть, якщо хтось штовхає в спину,

Реакції моєї рівно ноль.

Думки мої потрапили у пасма

І розпустився кінський тугий хвіст.

Я збожеволіла і стало мені класно,

Бо закінчився стримування піст.

І вітер розпушив моє волосся,

Такий же божевільний як і я.

Він реготав з думок моїх здалося,

А я, як в річці, стала течія.