39. Залізнична станція, що раптово зникла 16 грудня
Кривава пляма на підлозі встигла взятися скоринкою та смерділа несвіжою кров’янкою. Дівчина у костюмі білої сніжинки присіла біля брунатної калюжі та встромила вказівний пальчик у в’язку жижу. Мала повела пальчиком по плямі, утворюючи малюнок звивистої дороги.
— Отут мала б бути залізнична станція, — видихнула розчаровано біла сніжинка, — але ти її вкрав.
Дівчинка підвелася, витерла закривавлений пальчик об спідничку в срібні паєтки та пішла до спортивної зали школи номер 13 водити хороводи на новорічному ранку.
Дід Мороз до дітей так і не завітав, бо лежав у туалеті з розчавленою тупим предметом головою та запискою у штучній бороді, у якій нерівним дитячим почерком значилося: "Я хотіла іграшкову залізничну станцію. А ти її вкрав". І підпис: Сніжинка. 16 грудня.
16.12.25.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!