Мости і Хрести

****

Золотава Осінь, золотава!

Лиш секунду, лиш коротку мить.

Перший лист жовтіє понад ставом,

день мине — лише гілля шумить.

Восени не зацвітають квіти,

та повітря — все одно п'янке.

Птахи відлетять туди де літо.

От би і мені крило легке...

Задрімають над водою верби,

вицвіте з небес уся блакить.

Та життя — життя весною верне.

Хай хоч так, так трохи менш болить.

В Осені княгинина постава.

Осінь — безліч тут тисячоліть.

Течуть ріки: Одра, Вісла, Влтава,

дні течуть, і їх не зупинить.

Осінь ран твої не залатає.

Не втамує болю від образ.

Пригорне медовим, теплим сяйвом.

Тільки раз, один останній раз!

Листопад 2024