КОРАБЛІ ПУСТЕЛІ.
Наче золотом вкрита земля,
Недосяжна, зваблива, яскрава.
Чи існує в пісках цих життя?
Чи скарби вона десь заховала?
По пустелі пливе корабель.
Сильний він, витривалий напрочуд,
Поруч з ним, мов перлина з морів,
Йде людина до скарбу охоча.
Що шука подорожній в пісках?
Чи в пустелі померти не страшно?
Спрага, марево, сонце в очах,
Тут життя не здається прекрасним.
Подорожній мандрує пісками,
Вказівник геть відсутній. Дороги
Не прокладені тут. Нема мапи,
Обпікає пустеля вже ноги.
Не знайти в тій місцині скарбів,
Все засипано... дюни, бархани...
Подорожній ще має надію,
Корабель береже від оману.
Чоловік серед надм не один,
Поряд диво міцне, дивовижне.
Не покине господаря він,
До оази веде, щоби вижить!
31.05.24
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!