ХХІ СТОЛІТТЯ
Жорстоко нам з вами щастить у цім світі —
Живем на межі двох століть — двох віків.
Ми навіть Епоху нову розпочáли,
Прийшов судний час всім платить за гріхи...
Чиї це гріхи я весь час відмиваю?
Здається в "Кальмара" ми граємо всі.
Є зрада, спокуса, зникає повага.
Невже ми до цього так довго ішли?
Підтримки чекаєш? А ніж тобі в спину...
В безодню летиш... І здається вже все...
Та раптом ти бачиш протягнену руку...
Це друг — той єдиний, готовий на все!
Встаєш ти на ноги. Ти дивишся в очі...
А там лише маска, лиця там нема...
Душа крижаніє. Це смерть гра з тобою?
Навіщо спитав ти? А маска німа...
Усі аксіоми і догми розбиті
І шоста палата по швах вже тріщить.
Я дуже не хочу жить в цьому столітті,
Прошу вас! Машину ви цю зупиніть!!!
Зніміть, люди, маски страшні і потворні.
Погляньте, як стогне під нами Земля!!!
Двадцяте століття уже за плечима,
А вік двадцять перший зі смертю кружля...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!