КУДИ ІДУ, КОГО ЗУСТРІНУ, КУДИ ПРИЙДУ І ДЕ СПОЧИНУ?
Шлях, ти мій далекий, а чи може близький,
Ти гладкий мов дзеркало, а чи ти тернистий?
Буду іти пішки, може буду їхати,
Буду задихатися, а чи буду дихати.
Чи дійду до обрію? Може він ілюзія?
Чи сама ітиму я? Може поряд з друзями?
Повня вабить світлом, хмарами прикрившись,
Я молюсь до неї, холодом зігрівшись.
Як закрию очі, хочу повернутися,
Шлях мій тільки спереду, позад усе сплуталось.
Все, що там залишилось, більш не повернути,
А ти знов приходиш, не даєш забути.
Відпустити просиш, щось не відпускається,
Я забути хочу, та не забувається.
Помолюсь за тебе, та піду дорогою,
Може коротенькою, а чи може довгою...
Може ми зустрінемось, може поговоримо,
Хтось із нас бадьорий, а хтось може втомлений.
Місяць зник за хмарами, знову потемніло,
Йду наосліп далі я — крок роблю невміло.
Кожен крок — то досвід мій, може то помилка.
Відчуття в душі моїй – зламана, мов гілка.
Шлях ти мій тернистий — ями та узгір'я,
Прошу зупинися у мого подвір'я.
15.09.24
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!