Навіяне вітром

Частенько, малюючи осінь листком червоногарячого клена на аркуші паперу у клітинку, я задумуюсь, що ще тоді міг наблизитись до тебе, якби розсипані намистинки чужих слів не впали мені під ноги. Я послизнувся на глянці власної недовіри і ще тисячу днів тримався від тебе осторонь… Що я знав про вродливу синьооку дівчину, що зажурено дивилась на світ і посміхалась усмішкою дитини, окрім того, що їй 18 літ? Нічого такого, що штовхнуло б мене у твої обійми. Нічого такого, що погнало б мене геть… На вузькій вулиці нам не вдалось зустрітись, останню скибку ділити також. За зовнішньою доступністю ховалась така таємниця духовного світу, що я навіть не гострив зубки, аби розкусити міцний горішок твого єства… Обкладинку до книжки створила Radianta
24211325
Публікація: 04.05.2021 - 04.05.2021
Роман
Завершено