За кадром. Частина ІІ

- Як колись, - радісно вигукнув Гаррі, не забуваючи уважно слідкувати за сходинками, адже деякі з них ховають у собі пастку, питання у тому, які саме, - Ми поспішаємо на вечерю у Великий зал! Я чув, що завтра у нас будуть заняття.

- Заняття? - Герміона розгублено подивилася на Драко, який йшов поряд й акуратно підтримував дружину під лікоть, - Ти не говорив про це.

Малфой трішки незадоволено зиркнув на Поттера.

- Взагалі-то це був сюрприз, дізнатися про нього повинні були наприкінці вечері, - пробурчав він, - Хто здав?

Гаррі зніяковів, глянув на Драко винувато.

- Ем, я чув, як про це говорив професор Снейп.

- Знову шастав під мантією-невидимкою? - Малфой закотив очі.

Поттер невпевнено знизав плечима і поспішив спуститися трішки швидше, ніж всі. Джинні і Герміона дружно похитали головами.

- Скільки б років не було чоловіку, все одно наче підліток, - пробурчала місіс Поттер, - Все граються у таємниці, змови та розслідування.

- М-так, - протягнула Ханна.

Герміона подумала, що краща подруга говорила не лише про Гаррі, який просто згадав юність, а більше мала на увазі чоловіка. Невіл вже під вечір нагадував офігівшу скуйовджену сову, такий же смиканий та з величезними очима.

Однокурсники і майже всі учні дивилися на професора Довгопупса здивовано, деякі стали підозрювати, що на нього хтось наслав прокляття, і, якщо чесно, були недалекими від істини. Місіс Малфой, не безпідставно, вважає, що Амортенція не любовний напій, а дуже небезпечне темномагічне зілля. У міністерстві також дивляться на неї з величезною підозрою, тому попросили міс Скітер відобразити це в книгах. Звісно, вона гіперболізувала наслідки для Волан-де-Морта того, що цей книжковий злодій зачатий під дією Амортенції, але суть передавна вірно. Хто знає, що буде з Фідді, якщо все пустити на самотік.

Біля входу у Великий зал їм зустрівся Люциус. Лорд Малфой був одягнутий бездоганно, в принципі як завжди, і був чимось задоволений.

- Вітаю, батьку, - Драко звернувся до нього занадто офіційно, слідуючи звичці на людях триматися відсторонено навіть з найближчими, вона досі здавалася Герміоні ідіотською.

- Вітаю, синку, - Люциус м'яко посміхнувся Драко й перевів погляд на Герміону, - Як ти почуваєшся, мила? Мандрівка не стомила тебе?

- Доброго вечора, тату, - чарівниця щиро посміхнулася свекру, - Все добре, хібо що трішки забагато вражень.

- Розумію, спогади юності, - лорд Малфой огледів інших присутніх, - Приємно, що тепер ми не вороги.

- Так, нам теж, - поспішив відповісти Гаррі.

- Для вас поставили п'ятий стіл, і він оформлений у кольори всіх факультетів, - повідоми Люциус.

- Дуже символічно, - Герміоні це сподобалося, - Ваша ідея?

Лорд Малфой скромно посміхнувся.

- Я піду, на мене вже чекає Северус.

Джинні озирнулася, потім вказала на стіл, розташований рівно посередині, так, щоб весь зал міг їх бачити:

- Здається нам туди.

- Ласкаво просимо в шоу, - пробурмотіла місіс Малфой.

До входу підійшли сестриці Ґрінґрас і Пенсі, Герміона мимоволі здригнулася, незадоволена тим, що вони зупинилися якраз біля Драко. Це навмисно чи просто так вийшло? Чи має хтось зі слізерінок плани на її чоловіка?

Годрікови підтяжки, іноді мені хочеться напоїти його Амортенцією, щоб більше не переживати про можливу зраду.

- Ви як хочете, а я туди не сяду, - примхливо протягнула Дафна, - Від грифіндорського червоного мене знудить, мені рідніше наш слізерінський зелений. Асторія, ти зі мною?

- Звісно, - молодша Ґрінґрас кокетливо поправила зачіску, - Пенсі, Драко, ходімо за стіл нашого факультету. Ви ж не збираєтесь сідати туди?

Паркінсон глянула на сестричок так, що ті аж смикнулися з несподіванки:

- Пробачте, лапулі, але заради свого фонду я потерплю і нудотний червоний, і компанію маглонароджених. Всі повинні бачити і знати, що Пенсі Паркінсон живе згідно правил та щиро допомагає всім знедоленим.

Ханна присвиснула, вражена короткою промовою слізерінки, та ж, задоволена собою, з гордо розправленими плечима пішла до столу для гостей.

- Безпринципна сучка, - процідила Асторія, - Ніякої поваги до традиційних цінностей!

- Не треба, - Дафна похмуро подивилася на Паркінсон, потім зиркнула на Малфоя, і нарешті перевела погляд на сестру, - Ходімо, час традиційних цінностей минув, треба вміти це визнавати.

Асторія скривилася, ніби у неї розболівся зуб, але дозволила сестрі відвести себе за стіл Слізеріна.

- Так, Малфої, вам ще працювати і працювати над громадською думкою, - протягнула Джинні, похитавши головою, - А ви тут міжсобойчики влаштовуєте. Швидко кажіть один одному, що кохаєте, і чешіть кроїти душі тих, хто сумнівається.

- Не думаю, що можливо змінити думку абсолютно всіх, - сказала Герміона, - Хтось так і залишиться на місці, як муха, яка застигла у бурштині. І це стосується не лише аристократів.

Її трішки непокоїло, що Драко не сказав нічого з миті, як до нього так близько підійшли слізерінки. А раптом він думає про епілог книг Ріти Скітер? Той, де Асторія стала його дружиною.

Вони зайняли своє місце.

Деякі однокурсники послідували приклади сестер Ґрінґрас, і сіли за столи факультетів. Проте і тут зібрався чималенький натовп.

- Та почнеться вечеря! - урочисто промовила професор МакҐонаґал.

Їжа з'явилася на столах раптово, і її було багато. Звісно ж, місіс Малфой у першу чергу огледіла стіл в пошуках м'яса, воно знайшлося у глибокій мисці зовсім поруч.

- Спочатку з'їж трішки картопляного пюре та овочевий салат, - попередив Драко, - Інакше знову буде боліти шлунок.

- Так, татусю, - у ній неочікувано прокинулося бажання побешкетувати.

Врешті решт, Малфой тут, поряд з нею, а не в іншому місці, а це багато значило для Герміони.

Він скосив на Герміону погляд, який іскрився веселощами, фиркнув і старанно подавив посмішку.

Насправді відчуття були чарівними. Неповторна атмосфера Хоґвартса, смачна їжа, розмови вчителів та учнів. які створювали рівний гул у залі, стук приборів об тарілки, все це тиснуло на занадто велику кількість емоційних точок.

- Як же я сумував по їжі Хоґвартса, - вигукнув Рон з набитим ротом, - Чудово!

Герміона хмикнула, дивлячись на колишнього чоловіка, на її думку Моллі Уізлі готувала не гірше, можливо не таке розмаїття блюд було на її столі, але все ж.

- Насолоджуйся, - глузливо зронила Джинні, - Ця їжа майже домашня, а тобі, холостяку, готувати нікому.

- Наявність дружини не гарантує добрий обід на столі, - буркнув Рон.

І їжаку зрозуміло, що він говорив про розчарування першого шлюбу, деякі у компанії відчули себе неловко, сама ж Герміона незворушно тягала м'ясо з великої миски. Цей етап свого життя вона давно відрефлексувала, так що її не торкало.

Неприємні емоції викликали погляди Дафни і Асторії у бік Драко.

Поки Гаррі, Рон, Джинні, і ще добра половина присутніх, втягнулися у розмову, Герміона повернулася до чоловіка:

- Тебе не напрягає те, що на тебе дивляться так плотоядно?

Драко навіть не став обертатися чи щось уточнювати.

- Ще у школі звик, - він відкинувся на спинку стула, взяв зі столу стакан гарбузового соку й відпив трохи, - Я ж завжди був завидним нареченим, а задача кожної чистокровної дівчини підчепити такого, як я. Тебе їхні погляди турбують?

Герміоні хотілося зневажливо фиркнути, заявити, що ні, і взагалі це абсурдно, але... Подумки вона побачила Кет, почула її слова, що першим ворогом стосунків є недосказаності. Вона важко зітхнула.

- Я боюся, що ностальгія та їхня доступність приведе тебе у ліжко якоїсь з сестриць.

Малфой вигнув брову.

- Ти ревнуєш, Герміоно? - чарівниця відмітила, що Драко не виправдовується і не каже, що її страх безпідставний, стало тошно, - Не варто, кохана, в любовному плані мене цікавиш лише ти.

- Для сексу не обов'язково кохати, твоя дитина на стороні доводить це.

Вона одразу пожаліла, що сказала це вголос, але вирішила, що не буде просити вибачення, тільки прикусила губи від досади.

- Давай не тут, - Малфой ледве помітник кивком голови вказав на Пенсі та Парваті, які вже нашорошили вуха, - Я запрошую тебе на побачення через годину після вечері, там і обговоримо.

Серце Герміони радісно затріпотіло.

- Куди ми підемо?

- Просто прогуляємося територією, на Астрономічну башню тобі не вибратися, - Драко ніжно стис пальчики дружини, - Син росте і тобі все важче даються такі миті.

- Так, - вона другою рукою знову погладила живіт, - І це тільки початок незграбності.

* * *

- І що, скажіть на милість, можна одягти на побачення з власним чоловіком, коли ти вагітний бегемотик? - вигукнула Герміона.

Вона стояла посеред кімнати, вже звично розкривши закляттям валізу і змусивши речі зависнути перед нею у повітрі. Інші жительки кімнати, рівно як і гості, дивилися на це з погано прихованою заздрістю.

- Де ти цьому навчилася? - запитала Парваті.

- Чому? - Герміона спантеличено почухала лоба.

- Влаштовувати вітрину з речей!

- А, Крессі навчила. Наш, е, домовий ельф. Їхня магія у багатьох проявах націлена на звичайні побутові речі.

- Ти зобов'язана навчити нас цьому закляттю! - хором закричали дівчата.

- Можна не зараз? На мене Драко чекає, - і розмова про зраду та мої ревнощі.

- Звісно, - великодушно дозволила Джинні, - До речі, он та фіолетова сукня ідеальна для прогулянки, - місіс Поттер вказала на сукню з білим подолом, який коротким градієнтом переходим у насичений фіолетовий зверху, - Будеш виглядати шикарно.

- Дякую.

В усьому, що стосувалося одягу, Джинні Поттер була експертом в очах Герміони. Руда навіть на пізніх термінах вагітності примудрялася виглядати стильно і елегантно.

Чарівниця швидко переодяглася в сукню, накинула на плечі теплу шерстяну мантію, взулася й поспішила на вихід.

Шо гріха таїти, вона нервувалася. Коли у них з Драко було останнє побачення? Здається ще до весілля, вони сиділи на літній терасі в кафе Фортескью, їли морозиво і обговорювали шось неможливе, ніби маглівські фільми.

Тоді він щиро цікавився чимось маглівським.

Малфой був у загальній вітальні, сидів на дивані. Навпроти, на такому ж дивані, сиділи Гаррі і Дін Томас, всі троє про щось розмовляли. Герміона не стала прислухатися, нервозність сягнула піку, варто було побачити чоловіка.

Першим її помітив Дін.

- Мерлінова борода, Герміоно, ти так нервуєшся, ніби йдеш на найперше побачення з ним, - вигукнув він.

- У деякому роді так і є, - чарівниця нервово всміхнулася.

Драко піднявся з дивану, уважно огледів дружину, в сірих очах застиг дивний вираз. Він напружений? Проте Герміона тех напрягалася б, якби сама зрадила й наваживлася б поговорити про це. Малфой зробив крок до неї, з діловим виглядом запахнув мантію їй під горло. 

- Там прохолодно, не хочу, щоб ти застудилася, - він легенько погладив Герміону по щоці, - Ходімо?

Вона забула, як дихати, так Драко не дивився на Герміону дуже давно. Здається, в останніц раз такий погляд чарівниця отримала ще у маєтку Забіні, коли Малфой обіцяв, що вони пробудуть там п'ятнадцять хвилин та відправляться додому. Тоді Драко Малфою було діло до почуттів Герміони, він кохав її.

Чи може бути таке, що Рон має рацію? Що почуття Драко нікуди не поділися, просто гади пам'ять порушили та невірні устої минулого перекрили їх?

Як там казав її колишній чоловік? Щось типу: "Герміоно, йому зтерли пам'ять, а не почуття. Це було питанням часу, коли Малфой їх усвідомить і зрозуміє, що кохає тебе".

Герміона вклала свою руку у запропоновану руку Драко, він м'яко стис її пальці.

- Уяви, що було б, якби ми наважилися ось так, рука в руці, прогулятися Великим залом тоді, коли навчалися тут? - прошепотіла чарівниця.

- Максимум через п'ятнадцять хвилин тут був би батько, мені б прочитила лекцію довжиною годин на шість, а тебе б посадили в Азкабан за зваблення чистокровного.

Місіс Малфой підібгала губи. 

- Де твоя романтичність, Драко? - він галантно відчинив двері для дружини, вони вийшли в холл, - Давай відкинемо усі соціальні проблеми того часу, залишимо те, що ти був найгарнішим і дуже популярним хлопчиком у школі, а я заучкою, яку ніхто не кликав на побачення, лекції по предметам вони й на уроках могли послухати.

Вулиця зустріла їх прохолодним вітерцем і розсипом тьмяних зірок на небі. Герміона здригнулася, але Драко направив на неї чарівнку паличку та наклав зігріваючі чари, потім те ж саме провернув з собою.

- У такому ключі, - Малфой ледве подавив посмішку, визнання найгарнішим хлопцем школи гріло його самооцінку, - Виникає цікаве запитання. Навіщо мені цікавитися заучкою, яка читає лекції на побаченнях? - чоловік схилив голову до плеча.

Герміона чесно задумалася над запитанням. Чим вона привабити його тоді? Красою? Ні. Герміона Ґрейнджер з тих дівчат, які розквітають пізно, коли однокурсниці вже на всю вертіли круглими попками й колихали грудьми, вона залишалася пласкою майже у всіх стратегічно важливих місцях.

Краса відпадає.

Що ще?

Почуття гумору? Точно ні.

Якаст особлива харизма? Такої у юної Герміони не спостерігалося.

Вона лукаво посміхнулася:

- Тобі ніколи не давалась травологія, раптом у геніальну блондинисту голову прийшла ідея отримати безкоштовного й дуже привабливого репетитора?

Драко розсміявся.

- Так, впевнений, що саме так все й було б. Отож, ми ще школярі, йдемо за ручку через Великий зал... Куди?

- Туди ж, куди і зараз. Ми підемо по стежинці до Чорного озера. На березі трішки прохолодно, але ж ми чарівники і можмео зігрітися чарами.

Він підняв їхні сплетені руки, повернув так, щоб її рука опинилася біля його губ, ніжно поцілував.

- І найчарівніший кучерявий репетитор розповість мені про водорості, які водяться в озері, і які зілля з них готують. Але я буду слухати неуважно, - Драко ухмильнувся, - Буду думати про м'які солодкі губи, відчуття оксамитової шкіри під моїми пальцями, твої стогони...

- Хтивець, - фиркнула Герміона.

- Гей, у фантазії я підліток, - вигукнув Малфой, - Якщо ти не знала, всі хлопці шістнадцяти-п'ятнадцяти років кожину годину мірють полапати дівчину.

Герміона глибоко вдихнула, намагаючись проковтнути отруйні слова, які рвалися з язика.

- Ми дововлялися почати все з чистого листа, так, ніби всі помилки, скоєні у минулому, анульовані. Вибачені та забуті, - чарівниця роздратовано цикнула язиком, - Якщо чесно, укладаючи угоду, я щиро сподівалася, шо твоя інтрижка ніколи не випливе назовні, а коли виплила, майже впевнила себе у тому, що пробачила. Повинна була пробачити згідно умов угоди! Але я не змогла, - Драко різко втягнув повітря, - Точніше не так. Я не злюсь за колишню зраду, хіба що іноді хочеться вмазати тобі між ніг, щоб нагадати про існування протизаплідного закляття, але...

- Але?

- Я не можу розслабитися, Драко, - їй було соромно зізнаватися у такому, - Особливо коли поряд слізерінки, чистокровні та розумні незаміжні дівчата, до того ж у школі ти зустрічався з ними всіма. А раптом старі почуття спалахнуть? Наскільки я помітила, сестри Ґрінґрас не против повторити.

Герміона засмучено хрустіла пальці.

- Що ж, недовіра це найменше, на що я заслужив, - пробурмотів Малфой, - Залишаєть всього лиш знову завоювати твою довіру, кохана.

- Це буде дуже складно, - зітхнула місіс Малфой, - З моїм ідіотським характером легше переконати у чомусь велетня, ніж мене.

- Добре, що бажання у мене багато, - Драко обняв дружину за плечі й притягнув до себе, поцілував у маківку, - Я кохаю тебе, Герміоно Малфой. Жаль, що я не герой жіночого роману, не знаю, що сказати і зробити, щоб тебе вразити. Навіть не в курсі, як не накосячити знову, це я вмію.

- Просто не тікай в загул після чергової сварки, - зітхнула Герміона, - Знайди інший спосіб впоратися з емоціями.

- Впевнений, що гра у квіддич підійде.