Під пилом...

Чи вміємо ми втрачати?

Чи вміємо відпускати?

Чи вміємо в серці морок ховати?

В глибинах, за посмішкою, чи то під пилом...

Чи вміємо ми радіти?

Чи то любити?

З тягарем тим під пилом?..

З неприкритим тилом.

Чи вміємо ми віддавати?

Те чого давно вже немає...

В душі тій, під пилом...

В темних холодних глибинах.

За розмовою із стриманим болем.

За усміхом, із забутою тугою.

З тим, що покоїться в темнім холоді.

І зяє, не тане на світлі, під променем.

Чи вміємо ми забувати?

Чи відпускати, чи то втрачати...

Чи вміємо те світло знов у душу впускати?