З середини

В школі я не любив читати. Намагався уникати читання під будь-яким приводом. Але коли я поступив до військового закладу на навчання, читати треба було багато. Та й на вихідних чимось треба було себе зайняти.

Бібліотека в нас була чудова й за короткий час я став завзятим книголюбом. Мене навіть дозволяли брати книги зі сховища.

Після випуску в мене був спад в читанні та й не до цього було.

В Ізраїлі я почав читати, коли займався Гербалайфом. Але всі книги, які я знаходив та читав, були вузько спрямовані.

Розквіт мого читання прийшовся на 2009. В той рік я багато читав й не тільки книги по саморозвитку. Я прочитав понад 90 книжок.

У 2010 був невеличкий спад, тому що перейшов тільки на художню літературу. Купити гарні книжки було важко, не доходять вони сюди. Тому шукав в мережі та друкував вдома. Але деякі книги все ж купував.

За ці роки, я спеціально планував кошти для покупки паперу та тонерів для принтера.

Але це було дуже не обачливо й дорого. Тому я шукав якусь можливість читати дешевше й багато.

Придбання рідера Кіндл стало для мене порятунком. Першим Кінделом я користуюся досі. Він в мене на роботі. Майже 13 років працює цей пристрій.

Потім я придбав новішу модель, а потім мені подарували ще одну, якою я користуюся зараз. Але найперша була самою вдалою.

Книги купував на сайтах, шукав на безплатних сервісах.

Читав тільки російською, тому що навіть не думав, що можна читати українською.

З 2011 року кількість прочитаного почала зростати. Пік моєї читацької слави прийшовся на 2018. За цей рік я прочитав 316 книг. Більшість книжок я прочитав коли працював у нічну зміну, щоб не заснути. Та і подобалось мені читати

Потім знову пішов невеличкий спад, але нижче ніж 200+ книжок за рік я не опускався.

З 2009 по 2024 я прочитав 3498 книг, це не рахуючи різні статті, коротенькі твори тощо.

Мова має значення.

В Ізраїлі державна мова іврит, друга арабська. Але з великим переселенням з країн колишнього срср, в країні з’явилася ще одна мова, російська. Вона швидко розповсюдилася по країні.

Так сталося що мільйон людей почав використовувати цю мову, тому що це єдине що об’єднувало репатріантів.

В різних державних установах, в магазинах почали з'являтися люди, які могли допомогти тобі зрозуміти та перекласти іврит.

Почали з'являтися «руські магазини», ресторани, різні компанії. Тому багато людей так й не змогли опанувати іврит навіть на мінімальному рівні.

Тільки тепер я зрозумів, що мова має значення. Якби я не працював в колективах з російськомовними, знав би іврит добре, як моя дружина.

Але маємо, що маємо. Не скажу я зовсім нічого не розумію, але хотілося б знати мову країни краще. Але для роботи мені хватає знання.

З 2022, з початком повномасштабного вторгнення, я прийняв рішення відмовитися від російськомовної літератури, російських фільмів, музики, та використовувати українську мову.

Спочатку було важко. Читати я міг, хоч деякі слова були незнайомі, писав з великою кількістю помилок. Значення деяких незрозумілих слів шукав в мережі.

Розмовляти було важче всього. Як кажуть щелепа не поверталася під необхідним кутом. Я 47 років був російськомовний. Зараз, вдома я розмовляю українською, читаю, пишу. На роботі українську не всі розуміють та і російську теж. В нас на таких кажуть, що іврит ще не вивчив, а свою вже забув.

Буває таке, що починаю російською, а закінчую українською навіть не помічаючи цього. Думати почав теж більш українською.

Дружина завжди розмовляла українською, в неї таких проблем не має.

Коли починаєш розмовляти українською десь в громадському місці ,відразу впізнаєш прихильників «руського міра», а українці, почув рідну мову підходять й починають теж розмовляти та цікавитись.

Якщо порівнювати літературу, то українська мені більш подобається. Є в нашій літературі якась глибина. Знаєте, є єврейські очі, чи погляд і всі розуміють про що йдеться. Так і з українською літературою. Є щось таки невловне, але ти розумієш на рівні підсвідомості.

За ці три роки, я познайомився не тільки з творчістю різних українських авторів, а ще й з самими авторами. І не важливо, що я ніколи не бачив їх на живу, нас об’єднує любов до літератури, якісь загальні думки тощо.

Деяким письменникам, я роблю донати на дрони та беру участь в інших грошових зборах. Суми хоч і невеликі, але регулярні й люди можуть розраховувати на це.

А коли я познайомився з письменниками Аркушу, то зрозумів, що українська література має величезний потенціал і треба цей потенціал популяризувати та просувати. Тому що світу та Україні потрібні такі автори. Війна закінчиться, настане мир, почнеться розквіт країни, якщо люди зроблять все правильно.

Я хочу вірити в це. Десь в глибині, в душі чи в серці, я плекаю надію, що з України почнуться зміни у всьому світі. Вони вже починаються. Війна в Україні та Ізраїлі показали прогнилу суть ООН, Червоного хреста, міжнародного суду та других установ.

В передмові я писав про «Новий Єрусалим» в України. Цей розквіт людяності, духовності, підйом, який почнеться в Україні та перекинеться на весь світ й буде новим чи Небесним Єрусалимом.

І це не тільки моє бачення чи мрія, багато людей так думають. А щодо захвату євреями територій, я впевнений, що це московська пропаганда та брехня. Євреї ніколи не поміняють Ізраїль на другу країну.

Дуже велику ціну Ізраїль заплатив за своє існування, свободу та незалежність.