З середини

З того часу, як я почав займатися самовдосконаленням, читати мотиваційну літературу, будувати плани та ставити цілі, в мене з’явилася ідея написати про це якусь книгу не книгу, а щось схожу на це. Якусь статтю чи збірку, щоб поділитися з людьми, кому це цікаво.

Раз вирішив, треба писати. В результаті в мене вийшло 2 збірки« А чи є в тебе план», та ще дві про саморозвиток та різні думку щодо цього. Було ще багато різних невеличких статей, які я пропонував різним сайтам та форумам.

Навіть зараз на просторах мережі можна знайти все це. На жаль всі книги були написані пацакскою. А ще було багато різних графіків, таблиць тощо.

Потім в мене з’явилося бажання написати щось містичне чи фентезійне.

Написав дві частини «Містика» та почав «Тіні». Але «Тіні» так і не дописав.

А ще було дві збірки різноманітних віршів, але теж пацакскою. З 2009 -2013 написав 266 віршів. Працював продуктивно.

Потім це бажання якось згасло і я перемкнувся на написання відгуків про прочитані книги. Книг я читав багато тому було про що писати. Відгуки теж розходилися мережею.

Але 2022 змінив все. Змінив світ, змінив людей, змінив мене. Я перейшов на українську мову, почав читати книги українською, почав писати українською відгуки. Перестав дивитися пацакські фільми та слухати їхню музику. Знайшов українські ресурси у мережі де можна було ділитися своїми відгуками.

З кожним місяцем мені все більш подобалась українська література. Моє рішення розповсюджувати український контент виникло якось само. Мої знайомі по різному відносилися до цього. Але мені було байдуже хто там та що каже. Я був вже навчений.

Це був мій шлях й всі хто заважав, пішли за кораблем.

А коли я знайшов Аркуш, то полюбив цей ресурс більш за всього. Багато авторі в одному місці, цікаві твори, навіть цілі книги, вірші, різні цікаві блоги.

Я знайшов свій всесвіт, знайшов цікаві історії, цікавих людей.

Перший відгук на автора Аркушу я написав у червні 2024. З того часу, я розповів про творчість ще 19 авторів. До кінця цього року планую ще 20 відгуків.

Коли писав цю главу, я згадав, що в мене є допис про книги у моєму житті. Починаючи зі школи та до сьогодення.

Книги в моєму житті

У людей існує таке поняття, як «наша музика або моя музика».

Це коли події з життя асоціюються з піснею або мелодією. Почувши таку мелодію, людина занурюється у свої спогади. Музика стає якорем повернення в минуле.

Але крім музики такими якорями можуть бути й книги. У мене є поняття «Моя книга»

Це працює не так, як з музикою. Тут скоріше навпаки. Спочатку подія, а потім спогад про схожий момент і книгу.

Лікарня асоціюється з книгою Коллін Мак-Каллоу «Ті, що співають у терені». У 1993, я лежав у військовому шпиталі, і мою самотність скрасила ця чудова книга. Ось і виникла така асоціація.

І таких випадків у моєму житті достатньо.

Школа у мене пробуджує спогади про книги «Невидимець» Герберта Велса і Сергія Снєгова «Люди як боги», а ще «Два капітани» В. Каверіна.

Навчання в інституті прикордонних військ асоціюється з книгою «Пісня про кохання». Це велика збірка віршів про кохання від Михайла Ломоносова і до сучасності. Писав вірші і я. Був час. Ця книга була для мене мотиваційною.

Початок сімейного життя ознаменувався книгою «Ставка більше за життя» Анджея Збиха.

Тільки не смійтеся, звичайний збіг.

Коли служив, моєю «асоціацією» була книга про виживання в лісі у двох частинах і книга «Щит і меч» В. Кожевнікова. Інших цікавих книжок в мене не було. Хоча на заставі була бібліотека, де було понад 600 книжок. Але там збірки леніна, сталіна та інша радянщина.

Коли я звільнився з армії, моєю книгою був «Вічний поклик» Анатолія Іванова. Я довго її читав.

В Ізраїлі, куди я переїхав жити, спочатку було не до книг. Потім став захоплюватися мотиваційними книгами та книгами з досягнення успіху. І першою книгою, яка на мене вплинула і залишилася в пам'яті була книга Джима Рона «7 стратегій досягнення багатства та щастя».

А через пару років з'явилася книга Ронди Берн «Таємниця». Я пам'ятаю, як купив її в книжковому магазині. Ніс додому і гортав. Чудове оформлення книги, безліч думок до та після прочитання.

Але життя не стоїть на місці. Книга Лоуренса Пітера «Принцип Пітера» з його законом некомпетентності прийшлася до душі.

Формулювання: «В ієрархічній системі кожен індивідуум має тенденцію піднятися до рівня своєї некомпетентності» та «Закони Мерфі» Артура Блоха.

«Закони Мерфі» досі зі мною, в повсякденному житті.

Потім був період фото літератури, але дійсно корисною книгою була книга Олександра Лапіна « Фотографія як…»

Потім було ще багато різних книжок, але з ними не має сильних асоціацій.

2022 змінив мою орієнтацію у читанні. Я почав читати українську літературу. І першою книгою, яку я прочитав, була книга Макса Кідрука« Де не має бога».

З неї почалася моя любов до української літератури. В цьому році я почав писати відгуки виключно українською мовою.

Другою книгою був Л.Дереш «Культ», а третьою книгою Кузьми Скрябіна «Я, Паштет і армія»

Рік я закінчив книгою Ліни Костенко «Записки українського самашедшего»

2023 почався з Павлюка «Я бачу вас цікавить пітьма» та книгою «Доця» авторки Тамари Горіха Зерня.

Весною, на свій день народження, я придбав В.Маркуса «Сліди на дорозі»

До кінця року я вже мав на рахунку 183 книги українською мовою та 32 відгуки на прочитане.

Рік закінчив книгою «З любов'ю - тато!», автор В. Пузік. Вона стала книгою 2023 року.

Не всі життєві події асоціюються з книгами. Тому поки список завершено. Можливо ще якась книга, чи подія стануть поряд й тоді список можна буде продовжити. Я на це сподіваюсь.