L'S _ LION CUB _ GAMES

Чудернацьке левенятко, з великою кудлатою головою, улюблена іграшка дитинства, що стала візуальним аватаром потужного Ші, самописного помічника-компаньйона, налякано верещало, на межі видимості, але й так, що б не затуляти корисний простір.

— Ел, бісова душа, відключайся!

— Клят!

— Ти бачив, що сталось!

— Чотири виробничі Сектори, Бос!

— Що ж ми накоїли!

Він все бачив. Тісна технічна комірчина просякла в запахом поту, та перегрітих дротів живлення. Руки Лева швидко літали над бордою. Пласкі, ледь підсвічені зеленим клавіші, тихо тріскотіли під укріпленими біопластом пальцями. Він не вірив очам та показникам з купи датчиків, що сипали алертами, сповіщаючи про критичність ситуації. Але вже нічого не можливо було вдіяти.

— Всього то, перевести двадцять відсотків потужності на інший енергетичний канал, казали вони!

Левенятко, на межі зору, кумедно вхопилось за голову товстими лапками. Серйозна мармизка, з карими очима, відображала занепокоєння. Й Лев одразу згадав Лін. Від цього стало ще паскудніше.

— Це непомітно знизить швидкість видобутку, патякали вони! Промислове шпигунство з легкою домішкою економічного тероризму. Нічого більше! Поки яйцеголові з адміністрації Титану розберуться, в чому справа, ти будеш вже на Марсі.

Левенятко відвернулось, ніби забившись у невидимий куток.

— Скільки живих було в секторах, до початку нашого вторгнення, малий? — дуже спокійно промовив Лев до компаньйона.

— Пятсот сорок душ персоналу, не враховуючи кіберів. — занадто бадьоро промовив помічник, так знов ухопився за гоілвку.

— До біса кіберів! Клят! Все до біса! Готуйся, зараз для тебе буде робота! Розгортай аварійний протокол.

Смішна, кудлата фігурка вмить підхопилась. Тепер в іграшкових очах повзли зелені колонки коду. Потилицю обпікав старий, добряче розпечений, але все ще, найкращий з доступних, міцумівський нейроінтерфейс. Але з цим можна було миритись.

Лев працював у режимі напівзанурення. Це давало змогу контролювати купу параметрів на додатковому, голографічному дисплеї, що відображали стан енергетичної мережі секторів. Але тепер чотири з них, палали вбивчим синім кольором. Лев дуже повільно, перемкнувся на внутрішні камери спостереження. На це ще був час, поки Левенятко підготує все необхідне.

Перша камера транслювала великий вантажний док. Важка брама воріт завмерла, напівзачиненою. Кібери вантажники теж не рухались. І всюди, тут і там, стояли застиглі, бліді фігури робітників, а підлогою вільно текла прозора рідина, надхолодна суміш азоту та метану. Страшні льодяні статуї, контактуючи з рідиною швидко вкривались мертвою памороззю. На нещодавно живих тілах починали проростали білі, гострі кристали.

Лев перемикав камери, і всюди було те ж саме. Навічно завмерлі в недолугих позах робітники. Майже миттєво заморожені, без жодних шансів на порятунок. Миттєве падіння напруги в силових контурах розгерметизувало виробничі, здебільшого складські, та апаратні приміщення, впустивши всередину смертельну, для всього живого, атмосферу Титану. І схоже, до всього, десь стався витік рідкої метаново-азотної суміші, що її збирали кібер-скінери, з поверхні численних озер непривітного сатурніанського супутника.

— Але ж все було прораховано до дрібниць! Я вклав поступове падіння потужності на реакторі, із заміщенням базових показників, на керуючих контурах. Все мало відбуватись дуже повільно. Мої маніпуляції не могли призвести до такої катастрофи!

Наступна з камер виявилась зовнішньою, що німо спостерігала один з багатьох виробничих майданчиків. За межами захисних куполів колонії панувала сувора ніч Титану. На тлі чорного неба, з білими голочками далеких зірок, прихований у важких випаровуваннях, плив далекий, примарний Сатурн.

Поверхня найбільшого супутника була холодним пеклом, де температура тримала стабільні мінус сто сімдесят дев'ять градусів Цельсія. Поодаль, плеса метанових озер блищали під тьмяним світлом Сатурна, як розлите мастило.

Колонія жила видобутком — ізотопи для реакторів, метан для двигунів, азот для кріокамер. Лев добряче вивчив це, готуючи свою диверсію.

— Бос, напруга впала майже миттєво до критичних позначок. — Левенятко відповідало сухо, займаючись більш важливими справами. — Реактор аварійно зупинився, та був відключений від виробничих майданчиків. Резервні лінії живлення не зреагували. Схоже спрацювали, закладенні глибоко в систему заздалегідь тригери, яких ми не могли бачити. Титано-мізкі виродки з Tài Nǎo підставили тебе Ел!

Лев з силою пожбурив більше не потрібну борду в стінку маленької технічної ніші, з якої він вів своє вторгнення. Миттєво погасли додаткові голоекрани.

— Аварійний протокол готовий! Чекаю команди, Бос! — В лялькових очах левенятка більше не пливли нескінченні кодовані стовпчики.

— Підтверджую! Під'єднайся до мене, в режимі повної конфіденційності. — Лев намацав на потилиці фізичну клавішу, підтвердження повного занурення. — Після закінчення брифу, миттєво ріж конект в error-режимі, та знищуй всі логи! Й нехай мережа буде ласкавою до нас!

Миттєвий спалах перед очима і чоловік, втрачаючи контакт з реальністю, та власним тілом, пірнув у самісіньку глибину мережі.