L'S _ LION CUB _ GAMES

Орбітальний хаб Титану був найбільшим космопортом Сатурніанського Намиста. Він був спроможний приймати та відправляв важкі вантажні Ліхтервози, що перевозили видобуті на Титані копалини у всіх з можливих станах. Космопорт був окремим містом, трохи поодаль від житлових куполів, на околиці колонії. Але на повноцінну посадку міжпланетного корабля космопорт розрахований не був.

Малий спостерігав за хабом Титану, підключившись до мережі камер спостереження. Ризикувати на повну не хотілось, й Левеня просто купило офіційний доступ, від імені нещодавно зареєстрованої логістичної компанії, яка звичайно ж нічого перевозити не збиралась. Звідси вже можна було працювати. Супроводжувати Лін до шатлу, й готуватись до проникнення в мережу корабля.

Міжпланетний транспортник, що носив іменувався Titanforge Hauler, та належав Марсіанській транспортній корпорації, завис на орбіті Титана, відкидаючи похмуру тінь на далекі виробничі комплекси. Корабель було обладнано термоядерними реакторами типу, "HeliosPulse", що живляться дейтерієм із Титана, і допоміжними іонними двигунами для маневрування. Titanforge Hauler мав крейсерську швидкість до десяти тисяч кілометрів за секунду, у відкритому космосі. Це дозволяло долати неймовірні, між планетарні один мільйон й ще двісті тисяч кілометрів, а саме стільки було від Титана до Марса, за 5-6 діб, з урахуванням розгону й гальмування. Величезний, в пів кілометра довжиною корпус, зафіксувався на стаціонарній орбіті, приготував трюми для вантажу, й випустив декілька легких шатлів, для майбутніх пасажирів.

Своєю чергою Лін, Левеня вело від самого помешкання. Спочатку все йшло, ніби-то добре. Зупинка внутрішньокупольної монорейки, тиснява у вагоні. Коли жінку, на вузловій пересадці, що вела до космопорту, спробували просканувати декілька дивних, неідентифікованих дронів Левеня занепокоїлось.

У першого з нахаб перегорів центральний процесор, й невеликий кібер, закружлявши у повітрі, втратив рівновагу, та полетів в бік тунелю монорейки, де й зник. Це віртуальні ікла простромили програмну оболонку, та розшматували командний код на купу кольорових уривків, які вже нічим й ніколи керувати не змогли б.

Але другий кібердрон виявився краще захищеним, й мав у своїх алгоритмах більшу свободу волі. Коли розірвався зв'язок з напарником, він набрав висоту, та почав сигналізувати про критичну ситуацію по декількох каналах зв'язку. Але кібер волав даремно. Левеня швидко перехопило всі пакети, відформатувало їх, перетворивши на сміттєві, та пустило мережею далі, не забувши додати до кожного, по малесенькому маркеру для спостереження. Інформ-пакети швидко розчинились в мережі, але коли вони дістануться цілі, обов'язково спрацює система ідентифікації отримувача. Ця технологія була настільки простою, що дуже часто, великі системні шлюзи не приділяли увагу такій примітивній дрібничці.

Левеня підправило алгоритм дрону. Тепер він відсилав тільки порожні інфо-пакети, замість звітів, та результатів сканування.

Лін вийшла з потягу монорейки на платформу станції Космопорт. Поправила зім'ятий у тисняві комбез, перехопила важкий рюкзак з речами, й рушила до реєстраційних стійок, шукати необхідний шатл.

Поліцейські, хлопець та дівчина, що чатували на виході з платформи, без зайвої цікавості ковзнули очима по ще одній з пасажирок і продовжили бесіду. Левенятко, що вже дісталось до системи мікрофонів, у камерах спостереження, почуло уривок їх розмови. Після зміни, в найближчому з барів збиралась гарна компанія, й вечір мав бути дуже веселим. Дівчина-коп розсміялась жарту напарника, й не помітила, як службовий кіборг охоронець, що сумирно сидів поруч, чекаючи на команду оператора, підняв гострі полімерні вуха, й повів видовженим писком, фокусуючи скляні лінзи очей на жіночій фігурі з рюкзаком.

Кібер-пес повернув важку, армованим пластиком голову й повільно, пригинаючись пішов до жінки. Лін щойно пройшла повз стійку реєстрації, й тепер прямувала до посадочного вузла. Звідти транспортною стрічкою можна було потрапити до шлюзової камери, де вже чекав на пасажирів шатл.

Жінка поліціянт, з нерозумінням подивилась на службового кіборга-собацюру. Потім швидко ввела декілька команд. Синтетичними м'язами якраз пробігла серія судом. Пес, сіпнувся, його рухи на мить стали занадто різкими Він не реагував, та продовжував рухатись, наближаючись до стійки реєстрації. Люд, що сновигав залом очікування, розступався перед важкими кроками. Всі ж бо знали, якщо поліційний пес рухається, справи можуть піти абсолютно непередбачувано. Копи щось волали, лунали команди, але Левеня вже відключило мікрофони.